WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Ціннісне обґрунтування прав людини в офіційній антропології католицизму: людська гідність - Реферат

Ціннісне обґрунтування прав людини в офіційній антропології католицизму: людська гідність - Реферат

Загалом, католицька аргументація гідності може бути зведена до таких положень:

1. Людина за своєю природою є особистістю (персоною – самовизначальним моральним суб'єктом, наділеним розумом і свободою волі (гідність моральної природи людини).

2. Людина наділена гідністю, оскільки створена за образом і подобою Бога. Вона є відображенням трансцендентного особистісного абсолюту, а відтак характеризується найвищою цінністю (концепція гідності людини як imago Dei).

3. Людина є єдиним створінням на землі, яке Бог "забажав задля самого себе" (концепція гідності як "божественного дару").

4. Людина наділена гідністю, оскільки Син Божий Ісус Христос втілився в людину і відкупив її з гріховного стану (концепції втілення і викуплення).

5. Людина наділена гідністю, оскільки вона покликана до спілкування з Богом, до єднання з ним (концепція божественого призначення і покликання людини).

Зазначені персоналістичний принцип та богословські концепції створення, боговтілення і викуплення (спасіння) зумовлюють як сутність, так і властивості людської гідності:

1) Людська гідність є трансцендентною (тобто боговстановленою, а отже, такою, сакральною цінністю, що не залежить від будь-яких особистих чи соціальних чинників);

2) Гідність рівною мірою притаманна усім людям;оскільки а) усе людство генетично походить від однієї пари – чоловіка і жінки, створених рівними (рівна гідність – з єдиного, спільного для всіх людей походження і єдиної природи людини; б) усі люди рівною мірою викуплені Христом; в) це єдине і спільне для всіх людей призначення і трансцендентне покликання.

Підсумовуючи викладене, доходимо певних висновків.

Католицизм репрезентує трансцендентно-об'єктивістський підхід до категорії гідності. При цьому це поняття розглядається передусім у родовому, антропологічному аспекті. Така методологія зумовлює розуміння гідності як сакральної моральної цінності, що, в свою чергу, обґрунтовує: а) ідею непорушності прав людини, які "випливають із властивої людині гідності"; б) принцип рівної гідності усіх людей і, відповідно, засаду рівності людей в їх природних правах.

Офіційна католицька концепція гідності людини містить як специфічні, партикулярні положення, так і такі методологічні засади, що є певним внеском до загальної теорії прав людини. Так до першої групи положень відноситься, на наш погляд, богословський зміст аргументації прав людини. Водночас, слід визнати, що об'єктивістська антропологічна інтерпретаціягідності є переконливим способом обґрунтування непорушності людської гідності, принципу рівності людської гідності та, відповідно, правової засади рівності. Видається, що найперше у цьому полягає методологічне етико-правове значення католицької концепції гідності.

Разом з тим, слід погодитись із Д. Голенбахом, який зауважує, що без уточнення взаємозв'язку між трансцендентною цінністю людини і конкретними матеріальними, міжособовими, соціальними і політичними структурами людського існування гідність людини й далі буде "порожньою ідеєю" 5; с. 198. Отже, гідність людини обов'язково пов'язується з конкретними нормами соціальної моралі – правами людини. Проблема, однак, полягає в тому, що у традиції католицької соціальної думки права людини підлягають постійному уточненню з огляду на конкретно-історичні реалії. Важливо наголосити, що католицька церква, окрім одвічного змісту людської гідності, який, очевидно, виводиться із зазначених вище її сутнісних властивостей, визнає також історичність змісту гідності людини, що є підтвердженням неможливості апріорного дедукування видів та змісту прав людини безпосередньо з гідності людини.

Література

  1. Банджо А.М.. Християнське соціальне вчення // Соціальна доктрина церкви: Збірник статей. – Львів: Свічадо, 1998. – С. 78.

  2. Бандзеладзе Г.Д. О понятии человеческого достоинства. – Тбилиси.: Мецничреба, 1979.

  3. Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права. – М.: Юрид. лит-ра, 1963.

  4. Войтила К. Суб'єктність і "те, що не піддається редукції" в людині// Досвід людської особи: Нариси з філософської антропології. – Львів: Свідчадо, 2000. – С. 19-21. – С. 25.

  5. Голенбах Девід. Розвиток римо-католицької теорії прав людини // Релігійна свобода і права людини. Богословські аспекти. – Львів. – 2000.

  6. Государственное право Германии: В 2 т. /Пер. с нем.; под ред.Й. Иензее, П. Кирххофа. – М. – 1994. – Т. 1.

  7. Декларація о религиозной свободе // Второй Ватиканский Собор. Конституции. Декреты. Декларации. – Брюссель, 1992. – С. 440.

  8. Енцикліка "Centesimus annus" ("Сотий рік") // Церква і соціальні проблеми. Енцикліка "Сотий рік". – Львів, 1993.

  9. Енцикліка "Rerum novarum" ("Нові речі") // Церква і соціальні проблеми. Енцикліка "Сотий рік". – Львів, 1993.

  10. Загальна декларація прав людини // Міжнародний Білль про права людини. – Харків: Фоліо – 1997.

  11. Иоанн Павел ІІ, Папа. из энциклики "Искупитель человека" от 4 марта 1979 г. // Иоанн Павел ІІ. Мысли о земном. – М., 1992. – С. 28-36.

  12. Іван ХХІІІ. Мир на землв./Світло. – 1963. –Ч. 6. – С. 244.

  13. Капицын В.М. Идентификационные основания классификации прав человека // Социально-политический журнал. – 1999. – №10.

  14. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации. Особенная часть. / Под ред. проф. Скуратова Ю.И., Лебедева В.М. – М.: Изд. группа ИНФРА.М. – ИНФРА, 1996.

  15. Коржанський М.Й. Кримінальне право України: Частина Особлива. – К.: Генеза,1998.

  16. Ладивірова С. Соціальна доктрина католицької церкви в контексті теоретичного обґрунтування прав людини: – Автореф. дис. канд. філос. наук – К., 1993.

  17. Лобье П. де. Три града. Социальное учение христианства. – С.-Пб: Алетейя, 2001, – С. 16.

  18. Майка Ю. Социальное учение католической церкви. Опыт исторического анализа. – Рим; Люблин, 1994.

  19. Малеин Н.С. Охрана прав личности советским законодательством. – М., 1985.

  20. Пастырская конституция "Радость и надежда" о Церкви в современном мире // Второй Ватиканский Собор. – Брюссель, 1992.

  21. Патрик де Лобье. Три града . Социальное учение христианства. – С.-Пб.: – Алтейя, 2001.

  22. Придворов Н.А. Достоинство личности и социалистическое право. – М.: Юрид. лит-ра, 1977.

  23. Промови і проповіді, виголошені Святішим Отцем під час візиту на Україну 23-27 червня 2001 року. Інформаційно-аналітичний звіт Радіо "Воскресіння" // Агенція Релігійної інформації. Бюлетень. – 2001. – №6.

  24. Советское гражданское право / Под ред. проф. О.А. Красавчикова. – М.: Высшая шк.,1972. – Т. 1.

  25. Шупак Мартін. Церква і права людини: католицькі і протестантські погляди, відображені в церковних документах // Релігійна свобода і права людини.Богословські аспекти. – Львів, 2000.

  26. Ярошенко К.Б. Жизнь и здоровье под охраной закона. – М.: 1990. Юристъ, 1996.

  27. F. J. – Mazurek. Prawa człowieka w nauchaniu społecznym Kościola (od papieża Leona XIII do papieża Jana Pawła II)-Lublin: redakcja widawnictw katolickiego uniwersytetu lubielskiego, 1991.

1 Декларация о религиозной свободе//Второй Ватиканский Собор. Конституции. Декреты. Декларации. – Брюссель. – 992. – С. 440.

Loading...

 
 

Цікаве