WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінально-правова реституція (за законодавством України та деяких інших європейських держав) - Реферат

Кримінально-правова реституція (за законодавством України та деяких інших європейських держав) - Реферат

Ст. 124 цього КК встановлює, що особа, яка підлягає кримінальній відповідальності, сплачує також судові витрати, котрі охоплюють, серед інших, і гонорари „приватних обвинувачів" за участь в процесі у справах, порушених за скаргою потерпілого.

Відповідно до ст. 126 КК Іспанії, у випадках, коли засуджений зобов'язаний сплатити штраф як призначене йому покарання, відшкодувати збитки і судові витрати, а також сплатити гонорар власному адвокату, усі стягнення з його майна здійснюються у такому порядку:

у першу чергу – відшкодовуються збитки;

у другу чергу – відшкодовуються витрати на гонорар приватному обвинувачу;

у третю чергу – відшкодовуються витрати на гонорар власному адвокату;

у четверту чергу – стягується штраф.

Такий порядок є яскравим свідченням намагання держави захистити права і законні інтереси потерпілих від злочинних діянь. Ст. 378, що передбачає відповідні стягнення у разі засудження особи за злочини, пов'язані з наркотичними та подібними засобами, є єдиною у КК Іспанії, яка дещо змінює цей порядок: збитки і штраф відшкодовується першочергово.

Цікаво також, що згідно з КК Іспанії (ст. 136), судимість не може бути знята, якщо особа не „виконала цивільної відповідальності", що випливала із злочинного діяння (крім випадків визнаної судом неплатоспроможності).

Деякі статті Книги 2 КК Іспанії містять санкції цивільно-правового характеру. Наприклад, у разі вчинення відповідних злочинів, пов'язаних з управлінням територіями і захистом історичної спадщини (ст.ст. 319, 321, 323), суд, як зазначено у цихстаттях, може призначити за рахунок винного, наприклад, руйнування незаконної будівлі або реконструкцію чи реставрацію незаконно зруйнованої споруди, або поновлення пошкодженої споруди. Отже, у нормах цього КК зазначені санкції набувають кримінально-правового характеру 7.

У Загальній частині КК Сан-Марино міститься спеціальний розділ 6 „Цивільні зобов'язання" та інші дії, що випливають із злочину. Ним передбачено, зокрема, таке:

1) засуджений відповідає особистим майном за виконання таких зобов'язань: а) сплата на користь потерпілого видатків на лікування і харчування, понесених за час хвороби; б) відшкодування збитків, фізичної і моральної шкоди, повернення майна, яким він незаконно заволодів чи яке незаконно привласнив; в) сплата потерпілому видатків, пов'язаних з наданням йому юридичної допомоги; г) сплата власному захисникові видатків і гонорару; д) сплата судових витрат. Погашення злочину погашає лише останнє з цих зобов'язань. Пособники злочину несуть солідарну з виконавцем відповідальність (ст.ст. 140, 142, 143);

2) засуджений зобов'язаний за свій рахунок опублікувати у друкованих засобах масової інформації обвинувальний вирок, якщо є відповідне прохання потерпілого і таке опублікування є засобом відшкодування моральної шкоди (ст. 141);

3) злочин тягне конфіскацію речей, належних обвинуваченому, які: а) слугували чи були призначені для вчинення злочину; б) були доходом від злочинної діяльності; в) були прибутком, одержаним в результаті злочину; г) заборонені до виготовлення, використання, носіння, зберігання, відчуження чи торгівлі (ст. 147) 9.

Відповідно до глави III Книги 1 КК Бельгії (ст.ст. 44-50), засудження до покарань не виключає стягнення шкоди і відшкодування збитків, завданих потерпілому. При цьому, якщо майна засудженого недостатньо, щоб покрити засудження до штрафу, стягнення шкоди і відшкодування збитків, то штраф застосовують в останню чергу (проте, судові витрати стягують першочергово). Усі особи, засуджені за вчинення одного правопорушення, несуть солідарну відповідальність за заподіяні шкоду і збитки, якщо тільки суддя мотивовано не визначить інше.

У ст. 123 – decies цього КК зазначено, що компанії, комерційні товариства несуть цивільну відповідальність у вигляді засудження їх до відшкодування шкоди і збитків, штрафу, витрат, конфіскації за вчинення їхніми органами або службовцями (членами товариств) злочинів чи проступків проти зовнішньої безпеки держави 6.

У КК Швеції як вид спеціальних заходів виділяється покладення обов'язку відшкодувати шкоду (ст. 8 гл. 1) [10].

Книга 1 КК Італії містить окремий розділ VII „Про цивільні санкції". В цьому розділі є чіткі приписи щодо зобов'язань особи яка вчинила злочинне діяння. Будь-яке злочинне діяння зобов'язує винного: 1) поновити порушений стан за правилами цивільних законів, а злочинне діяння, яке заподіяло майнову чи немайнову шкоду, відшкодувати шкоду (ст. 185). Відповідальність є солідарною (ст. 187); 2) опублікувати за свій рахунок обвинувальний вирок, коли таке опублікування є засобом відшкодування немайнової шкоди (ст. 186). Крім того, засуджений зобов'язаний відшкодувати державі витрати на його утримання у каральних установах (ст. 188).

Окремі цивільні зобов'язання можуть переходити на інших осіб. Так, шкода, заподіяна злочинним діянням, може бути відшкодована особами, які відповідальні за діяння винного згідно з цивільними законами (ст.ст. 185, 196). Підприємства і установи, які мають права юридичних осіб, за винятком держави, провінцій і комун у разі засудження їхнього представника, адміністратора чи особи яка перебуває у стані залежності, за проступок, який є порушенням обов'язків, пов'язаних із правовим статусом винного, зобов'язані сплатити у випадку неплатоспроможності засудженого суму, що дорівнює призначеному штрафу (ст. 197) [11].

Для того, щоб забезпечити надійний захист прав потерпілих у КК України, потрібно регламентувати усі необхідні питання щодо застосування кримінально-правової реституції. Для цього слід використати багатий і апробований досвід європейських держав, передусім Іспанії, Сан-Марино та Італії. Втім, ці питання потребують ґрунтовної і комплексної розробки. Тому, наразі, ми обмежимось лише узагальненням необхідного для цього матеріалу стосовно добровільної та примусової реституції, як вона регламентується законодавством України та держав континентальної Європи.

Однією із специфічних рис кримінально-правової реституції має бути непоширення на неї строків позовної давності, встановлених цивільним законодавством (строки позовної давності, на нашу думку, мають відповідати строкам давності кримінального переслідування).

Кримінально-правова реституція (у формі примусового відшкодування завданої злочином майнової шкоди потерпілому, а також примусового відшкодування моральної шкоди), на нашу думку, не повинна відноситися ні до покарань, ні до заходів безпеки, оскільки є особливим кримінально-правовим інститутом.

Література

  1. Бойко А.М. Кримінально-правовий обов'язок відшкодування заподіяної злочином шкоди: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К.: Київський університет ім. Тараса Шевченка, 1995. – 24 с.

  2. Кримінальний кодекс України. Проект. Внесений народним депутатом України О.Б. Матковським. – Сектор реєстрації законопроектів. Реєстраційний № 41 від 03.08.1995 р. – 164 с.

  3. Лейленд П. Кримінальне право: Злочин, покарання, судочинство (англійський підхід). – К.: Основи, 1996. – 207 с.

  4. На сьогодні такого закону ще немає. Але 25 жовтня 2004 р. на розгляд Верховної Ради України внесено проект Закону України „Про відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди громадянам, які потерпіли від злочину" (реєстр. № 6283).

  5. Подопригора А.А. Основы римского гражданского права: Учеб. Пособие для студентов юрид. вузов и факультетов. – 2-е изд., перераб. – К.: Вентури, 1995. – 288 с.

  6. Уголовний кодекс Бельгии / Науч. ред. Н.И. Манцев. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004.

  7. Уголовный кодекс Испании / Науч. ред. Н.Ф. Кузнецова, Ф.М. Ретешников. – М.: Зерцало, 1998.

  8. Уголовний кодекс Республики Польша / Науч. ред. А.И. Лукашов, Н.Ф. Кузнєцова. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2001.

  9. Уголовный кодекс Республики Сан-Марино / Науч. ред. С.В. Максимов. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002.

  10. Уголовный кодекс Швеции / По сост. на 1 мая 1999 г. – М.: Изд-во МГУ, 2000. – 167 с.

Loading...

 
 

Цікаве