WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості застосування непрямих методів для встановлення злочинного приховування оподатковуваного доходу у США - Реферат

Особливості застосування непрямих методів для встановлення злочинного приховування оподатковуваного доходу у США - Реферат

Ще однією специфічною рисою методу оцінки приросту активів є те, що все майно оцінюється за ціною придбання, а не за ринковими цінами, що діяли на момент пред'явлення обвинувачення у скоєнні податкового злочину. Адже даний метод встановлює не ринкову вартість активів платника, а лише фактичну вартість майна і фактично понесені витрати протягом періоду кримінального переслідування [8].

Метод аналізу витрат є логічним продовженням методу оцінки приросту активів. Якщо останній покликаний відстежувати динаміку приросту активів протягом певного періоду, то перший використовується для встановлення витрат, здійснених платником саме за цей період. І якщо загальна сума витрат перевищує задекларований дохід, це може свідчити про умисне заниження такого прибутку з метою ухилення від оподаткування. Крім того, метод оцінки приросту активів визначає збільшення лише довгострокових та капітальних активів, що істотно впливають на розмір сукупного доходу. Він є абсолютно неефективним, наприклад, у тих випадках, коли платник протягом року витрачає свої приховані від оподаткування долари на дрібні потреби. Натомість метод аналізу витрат спрямований на встановлення тих витрат, що пов'язані з придбанням різноманітних товарів широкого вжитку (продукти харчування, одяг, прикраси, подарунки іншим особам тощо), а також послуг (різноманітні розваги, подорожі, навчальні курси тощо). Такі придбання на відміну від, скажімо, придбання акцій, цінних паперів або нерухомості, не збільшують вартість сукупних активів платника на кінець фіскального періоду. Але визначення сукупної вартості таких покупок та послуг дозволяє порівняти її із наявними грошовими ресурсами платника податків на початок конкретного періоду, а також із сумами неоподатковуваних витрат, понесених протягом року і відображених у декларації. За допомогою такого співставлення обвинувачення може зробити висновок про витрачання особою „незадекларованих" доларів, а отже і про умисне заниження бази оподаткування.

Використовуючи метод аналізу витрат під час судового розгляду справи, сторона обвинувачення повинна обов'язково вчинити такі дії: 1) встановити загальну вартість активів платника на початок певного періоду; 2) продемонструвати, що витрати здійснені платником не із накопичених готівкових коштів, а також не із коштів, отриманих внаслідок продажу активів на початку періоду; 3) спираючись на податкові стандарти, надати об'єктивні докази того, що дані витрати повинні бути включені до бази оподаткування; 4) приблизно встановити джерело доходу, внаслідок отримання якого були здійснені такі витрати; 5) перевірити усю необхідну додаткову інформацію і документи, що підтверджують джерела і напрямки витрачання коштів [9].

Ще одним непрямим методом, який використовується у разі приховування платником безготівкових коштів від оподаткування, є метод оцінки банківських внесків. Однією з перших відомих кримінальних справ, де було застосовано цей метод, стала справа проти Ральфа Капоне, брата сумнозвісного американського гангстера Аль Капоне. Було встановлено, що він вкладав гроші в різні банки під фіктивними іменами, приховуючи таким чином свої переважно злочинні доходи від оподаткування [10]. Сутність методу полягає у тому, що залишки на усіх поточних і депозитних рахунках за рік сумуються, а потім із цієї суми віднімаються неоподатковувані суми та витрати, наприклад такі, як пожертвування, грошові трансферти між декількома рахунками, сплата відсотків за кредитами. Отриманий результат має назву сукупного оподатковуваного банківського внеску. Специфіка цього методу полягає у тому, що він зазвичай використовується у поєднанні з іншими непрямими методами, оскільки дозволяє встановити лише частину заниженого доходу – його безготівкову складову.

Метод оцінки банківських вкладів передбачає встановлення таких обставин: 1) чи був платник податків зайнятий у певній сфері прибуткової діяльності, що й стала джерелом прихованих від оподаткування доходів; 2) чи вносились періодично або регулярно грошові суми на власні або підконтрольні платнику банківські рахунки; 3) чи була проведена ретельна перевірка цих рахунків з метою встановити джерело внесків – від здійснення певної діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку, чи ні (благодійні внески, спадщина, подарунки тощо); 4) чи мають банківські внески із невстановленим джерелом походження всі ознаки оподатковуваного доходу [11].

Поєднання декількох непрямих методів, розглянутих у цій статті, в одній кримінальній справі є досить поширеним явищем під час судового розгляду справ про податкові злочини у США. Наприклад, коли в обсяг обвинувачення входять три епізоди заниження доходу протягом трьох фінансових років, дозволяється використовувати метод встановлення джерел доходу – щодо першого року і, скажімо, метод оцінки приросту активів (встановлює річний дохід платника за вирахуванням усіх обов'язкових платежів) – щодо двох наступних років.

Проведене дослідження дозволяє сформулювати ряд висновків.

По-перше, непрямі методи є дієвим процесуальним знаряддям обвинувачення у США у кримінальних справах про федеральні податкові злочини. Водночас застосування цих специфічних прийомів є трудомістким, копітким процесом, що передбачає подання різноманітних документів, свідчень, розрахунків тощо. І державні обвинувачі, і суди в США усвідомлюють, що необхідно виважено та відповідально ставитись до використання непрямих методів під час встановлення ознак податкового злочину, адже фактично від цього залежить подальше правове становище платника податків.

По-друге, однією із серйозних рис і, можна сказати, вад непрямих методів вважаємо відносність, а не точність отриманих за їх допомогою показників. Відсутність точних даних є серйозною проблемою у тому плані, що за умови матеріальної конструкції складів податкових злочинів залишається певна вірогідність притягнення до кримінальної відповідальності невинуватих осіб. Приблизність встановленої суми податкового зобов'язання при кримінальному переслідувані податкових злочинів, що є цілком нормальним явищем для американської судової практики (у Кодексі внутрішніх доходів США склади податкових злочинів визначені як формальні), водночас неприпустима для застосування ст. 212 КК України (матеріальний склад злочину), адже ст. 62 Конституції України і ст. 327 КПК прямо забороняє обвинуваченню ґрунтуватись на припущеннях.

По-третє, слід із великою долею скептицизму ставитись до можливості запозичення в Україні американського досвіду використання непрямих методів у сфері кримінального переслідування за податкові злочини на сучасному етапі. Адже загальновідомо, що кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство США кардинально відрізняється від вітчизняного. Використання проаналізованих методів, побудованих переважно на припущеннях, приблизних показниках і непрямих доказах, надає обвинуваченому своєрідний статус „завідомо винного", що, на наш погляд, прямо суперечить конституційним положенням про презумпцію невинуватості.

Література

  1. ДудоровО.О. Непрямі методи оподаткування і кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 7. – С. 93-97; № 8. – С. 81-84.

  2. Criminal Tax Manual – 1994 Ed. Volume 1 // www.usdoj.gov/tax/readingroom/criminal/taxc08.htm. – Subsec. 30

  3. United States v. Bliss, 735 F.2d 294, 301 (8th Cir. 1984).

  4. ВоловикЕ.М. Метод косвенного определения доходов налогоплательщиков на основе расчета выхода продукции по объему использованного сырья или метод процентного содержания // Налоговый вестник. – 2000. – № 4. – С. 123.

  5. Townsend J. Tax Crimes Materials – Houston: Townsend & Jones, L.L.P, 2001. – P. 56-64.

  6. United States v. Schafer, 580 F.2d 774, 777 (5th Cir.), cert. denied, 439 U.S. 970 (1978).

  7. United States v. Carriger, 592 F.2d 312, 313 (6th Cir. 1979).

  8. Townsend J. Federal Tax Crimes – Houston: Townsend & Jones, L.L.P, 2003. – P. 146-148.

  9. Criminal Tax Manual – 1994 Ed. Volume 1 // www.usdoj.gov/tax/readingroom/criminal/taxc08.htm. – Subsec. 32.

  10. Criminal Tax Manual – 1994 Ed. Volume 1 // www.usdoj.gov/tax/readingroom/criminal/taxc08.htm. – Subsec. 32.

  11. Податкові системи США і України та розгляд податкових справ в суді. Міжнародний семінар / Верховний Суд України, Вищий Арбітражний Суд України, Консорціум "Верховенство права", Казначейство США. Том I. – К.: 1999. – 164 c.

Loading...

 
 

Цікаве