WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Про поняття Протизаконне насильство, Тяжка образа та Систематичне знущання в складах злочинів, передбачених в ст.116 та ст.123 КК України - Реферат

Про поняття Протизаконне насильство, Тяжка образа та Систематичне знущання в складах злочинів, передбачених в ст.116 та ст.123 КК України - Реферат

Реферат на тему:

Про поняття "Протизаконне насильство", "Тяжка образа" та "Систематичне знущання" в складах злочинів, передбачених в ст.116 та ст.123 КК України

В КК України 2001 р. про стан сильного душевного хвилювання вказується в ч. 4 ст. 36, ч. 3 ст. 39, п. 7 ст. 66, ст. 116, ст. 123 КК України. При цьому в ст. 116 КК України виникнення такого стану пов'язується тільки з протизаконним насильством, тяжкою образою або систематичним знущанням з боку потерпілого, а в ст. 123 КК України лише з протизаконним насильством чи тяжкою образою з боку потерпілого. В юридичній літературі немає єдності поглядів з приводу того, що саме треба розуміти під термінами "протизаконне насильство", "тяжка образа" та "систематичне знущання". Ці питання в своїх працях детально досліджували А.В. Байлов, С.В. Бородін, Л.А. Остапенко, О.М. Попов, Б.В. Сідоров, О.Д. Сітковська, В.В. Сташис, Т.Г. Шавгулідзе та багато інших вчених. Разом з тим багато проблем і на сьогодні залишаються спірними. До таких питань можна віднести такі:

1) чи охоплюється поняттям "насильства" тільки протиправний фізичний вплив на особу?

2) що входить в зміст поняття "погроза", якщо погрозу відносити до насильства?

3) чи повинно бути таке насильство кримінально-протиправним і чи повинно воно бути протиправним взагалі?

Окремі вчені вважають, що поняттям насильства охоплюється тільки протиправний фізичний вплив на особу. Обгрунтовують вони свою точку зору тим, що терміни "насильство" та "погроза" окремо використовуються законодавцем при формулюванні деяких складів злочину. Це і дає підстави розглядати їх як окремі поняття, а під поняттям "насильство" розуміти лише протиправний фізичний вплив на особу [1, с. 85-86; 2, с. 24]. Проте більшість науковців все ж таки визнають, що під насильством треба розуміти як протиправний фізичний, так і протиправний психічний вплив на особу [3, с. 184-185; 4, с. 21-23; 5, с. 63; 6, с. 90; 7, с. 10]. Таку ж позицію щодо розуміння насильства висловив і Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови від 7 лютого 2003 р. № 2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи".

Розуміння фізичного насильства практично не викликає дискусій в літературі. Так, під фізичним насильством розуміють будь-який фізичний вплив на людину, що може спричинити біль, тілесні ушкодження або смерть. До такого насильства можна віднести: побої, заподіяння тілесних ушкоджень, позбавлення або обмеження волі, вбивство, зв'язування, згвалтування, викрадення людини тощо [7, с. 10]. Проте розуміння психічного насильства, зокрема змісту погроз, є досить дискусійним в науці кримінального права. Так, окремі науковці вважають, що зміст психічного насильства вичерпується погрозою заподіяти фізичне насильство [8, с. 51]. Інші вважають, що психічне насильство – це реальна погроза спричинити не тільки фізичну, але й майнову чи моральну шкоду [6, с. 90; 3, с. 184-185]. Найбільш повно за змістом, на наш погляд, визначення психічного насильства подає А.В. Байлов. На його думку, це вчинений у будь-якій формі поза (або проти) волі та свідомості потерпілого протиправний психічний вплив на нього. Цей вид насильства охоплює погрози: завдати фізичної шкоди (вбивством, тілесним ушкодженням тощо), заподіяти майнову шкоду (знищенням або пошкодженням майна), нанести моральну шкоду (розповсюдженням відомостей, що ганьблять особу або його родичів, та ін.) [7, с. 10]. Щоправда, тяжко погодитися з тим, що цей вид насильства може відбуватися поза волею та свідомістю особи. Адже якщо погроза – це психічний вплив на особу, то він повинен передбачати усвідомлення його адресатом.

Мабуть, в першу чергу, для того, щоб з'ясувати зміст того чи іншого поняття в конкретному випадку, зміст якого не розкривається самим законодавцем, необхідно використати метод системного аналізу. Тобто спробувати визначити його зміст з урахуванням того, який зміст вкладається в це поняття законодавцем в інших випадках. Так, наприклад, не роз'яснюється, що саме треба розуміти під насильством в ст. 116, ст. 123, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 373, ч. 2 ст. 424, ч. 2 ст. 431, ч. 1 ст. 446 КК України. В ч. 1 ст. 160, ч. 2 ст. 161 КК України не конкретизовано не тільки зміст насильства, але й зміст погроз. Отже, для того, щоб вирішити питання про те, що розуміється під насильством, та що охоплюється поняттям погрози, необхідно звернутися до системного аналізу КК України.

Як ми вже зазначали, в окремих випадках законодавець використовує поняття насильства не розкриваючи при цьому його зміст. Звернення до окремих статей КК України дає підстави зробити висновок, що в цих випадках поняття насильство використовується як родове поняття, що охоплює як фізичне, так і психічне насильство. Такий висновок випливає, зокрема із ч. 2 ст. 180 КК України, де окремо вказується про "фізичне" та "психічне насильство", а також із ч. 1 ст. 152 КК України та ч. 1 ст. 153 КК України, в яких йдеться лише про "фізичне насильство". Таким чином, з аналізу наведених статей можна зробити висновок про те, що законодавець в окремих випадках обумовлює вид насильства – фізичне чи психічне, в усіх інших випадках воно використовується ним як родове поняття, що охоплює як фізичне, так і психічне насильство. Разом з тим аналіз деяких інших статей КК України дозволяє зробити протилежний висновок. Так, в ч. 1 ст. 160, ч. 2 ст. 161 КК України законодавець окремо вказує на застосування "погрози" або "насильства", в назвах ст. 345, 346, 350, 377, 398, 405 КК України також окремо йдеться про "погрозу" або "насильство". В ч. 2 ст. 162, ст. 174, ч. 1 ст. 228, ч. 1 ст. 303, ч. 3 ст. 342, ч. 2 ст. 393 КК України вказується на "насильство або погрозу його застосування", в ч. 1 ст. 189, ч. 1 ст. 206, ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 355, ч. 1 ст. 377, ст. 386, ч. 1 ст. 398 КК України мова йде про "погрозу насильством". Зрозуміло, що і в таких випадках поняттям насильства не охоплюється погроза, адже не можна погрожувати погрозою. Отже, із аналізу названих статей випливає висновок про те, що поняттям насильство охоплюється лише протизаконний фізичний вплив на особу.

В окремих випадках, на наш погляд, законодавець поступає зовсім непослідовно. Так, в ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 377, ст. 386, ч. 1 ст. 398 КК України йдеться про "погрозу вбивством або насильством". Таким чином, із аналізу названих статей можна зробити висновок, що поняттям насильства не охоплюється заподіяння смерті іншій особі. Проте видається, що не потребує особливого доведення те, що як би ми не тлумачили поняття насильства, але протиправне винне заподіяння смерті іншій особі – найбільш яскравий приклад насильства над особою. Отже, позиція законодавця в наведених випадках є незрозумілою.

Неоднозначно вирішується питання і про зміст погрози в тих випадках, коли його не визначено самим законодавцем. В різних випадках законодавець по-різному конкретизує зміст погроз:

в ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 377, ч. 1 ст. 398 КК України йдеться про погрозу "вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна";

в ст. 386 КК України – про погрозу "вбивством, насильством, знищенням майна";

в ч. 1 ст. 206, ч. 1 ст. 355 КК України – про погрозу "насильством, знищенням чи пошкодженням майна";

в ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153 КК України – про погрозу "фізичним насильством";

в ст. 129 КК України окремо встановлено кримінальну відповідальність за погрозу вбивством;

в ст. 195 КК України йдеться про погрозу "знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом";

в ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 355 КК України – про погрозу "вбивством чи заподіянням тяжких тілесних ушкоджень";

в ч. 2 ст. 147 КК України – про погрозу "знищення людей";

в ч. 2 ст. 154 КК України – про погрозу "знищенням, пошкодженням або вилученням майна або розголошенням відомостей, які ганьблять потерпілу особу чи його (її) близьких родичів";

в ст. 266 КК України – про погрозу "вчинити викрадення або використати радіоактивні матеріали";

в ч. 1 ст. 280 КК України – про погрозу "вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням майна";

в ч. 1 ст. 189 КК України – про погрозу "насильством, обмеженням прав, свобод або законних інтересів, пошкодженням чи знищенням майна, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці";

в ч. 2 ст. 189 КК України – про погрозу "вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень";

в ч. 1 ст. 346 КК України – про погрозу "вбивством, заподіянням шкоди здоров'ю, знищенням або пошкодженням майна, викраденням або позбавленням волі";

в ч. 1 ст. 350 КК України – про погрозу "вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, знищенням чи пошкодженням майна загальнонебезпечним способом";

в ч. 1 ст. 405 КК України – про погрозу "вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень чи побоїв або знищенням чи пошкодженням майна";

в ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 312 КК України – про погрозу "насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я";

в ч. 1 ст. 187 КК України – про погрозу "насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я".

З урахуванням викладеного, видається, що безпідставно обмежувати зміст поняття "психічне насильство" в розглядуваних складах злочинів лише погрозою заподіяти протиправний фізичний вплив. Таке обмежене розуміння змісту цього поняття не відповідає закону, який не містить жодних застережень щодо можливості віднесення до психічного насильства і інші види погроз. З цього приводу правильною треба визнати позицію Пленуму Верховного Суду України в п. 23 постанови від 7 лютого 2003 р. № 2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи", де вказується, що психічне насильство може полягати у погрозі заподіяти фізичну, моральну або майнову шкоду.

Loading...

 
 

Цікаве