WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінальне право та кримінологія співвідношення суміжних складів злочинів і складів злочинів, передбачених конкуруючими нормами - Реферат

Кримінальне право та кримінологія співвідношення суміжних складів злочинів і складів злочинів, передбачених конкуруючими нормами - Реферат

Таким чином, аналіз показав, що стосовно розрізнення суміжних складів злочинів і складів, передбачених спеціальними конкуруючими нормами такі критерії, як характер співвідношення норм, якими передбачені ці склади злочинів та характер співвідношення спільних ознак цих складів злочинів не застосовні. Такий же критерій як характер співвідношення ознак, зміст яких не співпадає у складах злочинів, залишився неспростовним. Він є єдиним універсальним критерієм, за яким можна відрізнити суміжні склади злочинів від складів, передбачених конкуруючими нормами, незалежно від виду конкуренції.

На основі попереднього висновку можна зробити ще один висновок про те, що існують види розмежування складів злочинів. Це такі:

розмежування складів злочинів, передбачених нормами, що перебувають у конкуренції.

розмежування суміжних складів злочинів.

В першому випадку подальше розмежування відбувається за правилами подолання конкуренції кримінально-правових норм, залежно від її виду. Тут слід зазначити, що конкуренція виникає у конкретному випадку застосування права. Існування двох норм, що мають ознаки конкуруючих є лише передумовою конкуренції [14, c. 454-460]. А суміжність складів злочинів є явищем статичним. Склади є суміжними з моменту поміщення їх у КК.

Подолання конкуренції кримінально-правових норм незалежно від конкретного випадку і тих конкретних норм, співвідношення між якими потрібно вирішити, відбувається за правилом: пріоритет має спеціальна норма над загальною, і норма про „ціле" над нормою про „частину". Правила подолання конкуренції кількох спеціальних норм встановлені залежно від різновиду такої конкуренції.

Думаю, що цей висновок не суперечить позиції О.К.Маріна, який вважаючи, що "наявність у кримінальному законі кількох норм з одним предметом регулювання є не конкуренцією правових норм, а лише передумовою її виникнення", стверджував про відсутність пріоритету на застосування будь-якої з норм, поки не буде встановлено вчинення одного суспільно-небезпечного посягання [15, с. 46-47]. Очевидно, що цей автор правий у тому, що поки не почалося застосування кримінального закону до визначеного випадку, відсутній пріоритет якоїсь конкретної норми. Але абстрактний пріоритет спеціальної норми над загальною, цілого над частиною має місце завжди. Яка ж із конкретних конкуруючих норм буде застосовуватися, залежить від її ролі у конкуренції в конкретному випадку. Л.В. Іногамова-Хегай вказувала, що за конкуренції завжди застосовується пріоритетна конкуруюча норма [7, с. 178]. Підтвердження сказаному знаходимо у КК РФ 1996 р., де у ч. 3 ст. 17 закріплене типове правило подолання конкуренції загальної і спеціальної норм безвідносно до конкретної ситуації правозастосування.

Таких заздалегідь встановлених переваг не має жодна з норм, що передбачають суміжні склади злочинів. Яка з цих норм буде застосовуватися вирішується у кожному конкретному випадку залежно від того, як будуть встановлені і оцінені фактичні обставини справи.

І в цьому, на мою думку, полягає головна потреба виділяти види розмежування – встановлювати характер співвідношення складів злочинів для практичної діяльності в галузі застосування права.

Дослідження співвідношення суміжних складів злочинів і складів злочинів, передбачених конкуруючими нормами дає можливість глибше дослідити природу суміжних складів злочинів, сформулювати поняття цього кримінально-правового явища. На підставі проведеного аналізу можна обґрунтувати пропозиції стосовно вдосконалення кримінального закону та сформулювати загальні правила розмежування складів злочинів.

Література

  1. БлаговЕ.В. Применение уголовного права (теория и практика). – СПб.: Юридический центр Пресс. – 2004. – 505 с.

  2. БлаговЕ.В. Теория применения уголовного права. Автореферат дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук. – Санкт-Петербург, 2005. – 32 с.

  3. БурчакФ.Г. Квалификация пре ступлений. Изд. Второе, дополн. – Киев: Изд-во полит. литер. Украины, 1985. – 120 с.

  4. ГізімчукС.В. Кримінальна відповідальність за порушення правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (ст.2155 КК України). Харків, 1999. – 16 с.

  5. ГороховськаО.В. Кримінальна відповідальність за вбивство через необережність. Автореферат дисер. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. – Київ, 2002. – 16 с.

  6. ЄфремовС.О. РедькаА.І. Деякі питання кваліфікації злочинів, вчинених організованою групою // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 4. – С. 54-57.

  7. Иногамова-ХегайЛ.В. Конкуренция норм уголовного права. – Москва: Изд-во "Щит-М", 1999. – 288 с.

  8. КороткевичМ.Є. Кваліфікація зайняття забороненими видами господарської діяльності. Автореферат дисер. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. – Львів, 2006. – 16 с.

  9. КудрявцевВ.Н. Общая теория квалификации преступлений. – Москва: ЮРИСТЪ. – 1999. – 304 с.

  10. КуриновБ.А. Научные основы квалификации преступлений. Москва: Изд-во Московского университета, 1984. – 181 с.

  11. Курс уголовного права. Общая часть. Учебник для вузов. Под ред. доктора юрид. наук, проф. Н.Ф. Кузнецовой, к.ю.н., доц. И.М. Тяжковой. Т. 1. – Москва: Зерцало, 1999. – 592 с.

  12. МалыхинВ.И. Квалификация преступлений. Теоретические вопросы: учебное пособие к спецкурсу. – Куйбышев, 1987. – 99 с.

  13. МамчурВ.М. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство особи або її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку. Автореферат дисер. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. – Київ: Київ. ун-т ім. Т. Шевченка, 2002. – 20 с.

  14. МарінО. Причини виникнення та існування конкуренції кримінально-правових норм //Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 36. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2001. – С. 454-460.

  15. МарінО.К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. – Київ: Атіка. – 2003. – 224 с.

  16. МойсикВ.Р. Проблеми кримінальної відповідальності за шахрайство з фінансовими ресурсами. Дисертація на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. – Київ, 2002. – 222 с.

  17. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (за заг. ред. Гончаренка В.Г., Андрушка П.П.). Книга друга. Особлива частина. – Київ: Форум. – 2005. – У трьох книгах. – 672 с.

  18. СаулякС.Ф. Проблема конкуренции уголовно-правовых норм. Автореферат дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук. – Москва, 1990. – 22 с.

  19. СуховЮ.М. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів: проблеми відмежування від суміжних злочинів та кваліфікації за сукупністю. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. – Київ. – 2000. – 16 с.

  20. ТрайнинА.Н. Общее учение о составе преступления. // Избранные труды / Составление, вступительная статья докт. юрид. наук, профессора Н.Ф. Кузнецовой. – СПб.: Изд-во "Юридический центр Пресс", 2004. – 898 с.

  21. Уголовное право России. Учебник для вузов в 2-х томах. Т. 1. Общая часть. Отв. ред. – д-р юрид. наук, проф. А.Н. Игнатов, д-р юрид. наук, проф. Ю.А. Красиков. – М.: НОРМА – ИНФРА-М., 1997. – 639 с.

  22. ФесенкоЄ.В. Злочини проти громадської безпеки та проти здоров'я населення: питання розмежування. //Проблеми відповідальності за злочини проти громадської безпеки за новим Кримінальним кодексом України. Матеріали міжнародного науково-практичного семінару 1-2 жовтня 2002 року, м. Харків. – Харків. – 2003. – С. 114-116.

  23. ХахулинаК.С. Конкуренция уголовно-правовых норм и ее преодоление в процессе их применения. Диссертация на соискание ученой степени канд. юрид. наук. – Казань: Казанский гос. ун-т им. В.И. Ульянова-Ленина. – 1984. – 192 с.

  24. Хусейн Абдель Махді Мах'д Бані Ісса. Відповідальність за злочини проти життя за кримінальним правом Йорданії: історія та сучасність. Автореферат дисерт. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук – Одеса, 1998. – 19 с.

  25. ЧеботарьоваГ.В. Кримінально-правові проблеми трансплантації органів і тканин людини та донорства крові. Автореферат дисерт. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. Київ, 2003. – 16 с.

1Брич Л., 2006

Сказане стосується як Кримінального кодексу України (далі – КК, якщо інше не обумовлене в тексті), так і кримінальних кодексів інших держав.

2 Як відомо, А.Н. Трайнін елементами називав те, що зараз прийнято називати ознаками складу злочину.

Loading...

 
 

Цікаве