WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Земельне та аграрне право землі сільськогосподарського призначення як об’єкт правового регулювання - Реферат

Земельне та аграрне право землі сільськогосподарського призначення як об’єкт правового регулювання - Реферат

На жаль ЗК України не конкретизував того, що слід розуміти під цільовим призначенням земельної ділянки, а лише зазначив про наявність такої ознаки. Цільове призначення земельних ділянок, наданих громадянам у власність, зазначається в державних актах про право власності на земельну ділянку. З цією метою до форми бланків цього державного акта введено графу "Цільове призначення (використання) земельної ділянки" (форма бланку затверджена Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 2 квітня 2002 р. № 449 [11]). Цільове призначення земельної ділянки, яка надана в оренду, визначається в договорі оренди. Згідно з Законом України "Про оренду землі" [12], до істотних умов договору оренди земельної ділянки належить цільове призначення, умови використання й збереження якості земель.

Колишня редакція ЗК України також містила норми про мету використання земельних ділянок, наданих громадянам. Крім того, законодавством було встановлено відповідальність за використання конкретної земельної ділянки не за її цільовим призначенням.

Сьогодні цільове призначення земельної ділянки в значній частині визначається не стільки приналежністю до категорії земель, скільки результатами планування і зонування території. Тому, в земельно-правовій літературі цільове призначення конкретної земельної ділянки визначають як встановлену компетентним органом при її наданні межу експлуатації (використання) земельної ділянки для конкретного призначення відповідно із затвердженими планами розвитку території і зонування земель, а також правовим режимом відповідної категорії земель [10, c. 37].

Практика допоміжного використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що набула значного поширення, здійснюється в межах цільового призначення тієї категорії земель, до якої вони входять. Акти планування і зонування території в жодному разі не можуть змінювати основного цільового призначення сільськогосподарських земель, а мають підпорядковуватися „спеціальному порядку використання земель, що встановлений законодавством для найбільш цінної категорії земельного фонду України", тобто правовому режиму земель цієї категорії. Лише в такому розумінні можна погодитись із запропонованим визначенням цільового призначення конкретної земельної ділянки.

Правовий режим різних земель сільськогосподарського призначення неоднорідний. У зв'язку з цим в літературі виділяють загальні, особливі і спеціальні форми використання земель сільськогосподарського призначення [13, с. 340; 14, с. 142]. Їх слід розмежовувати залежно від цінності земельних ділянок та потреб збереження ґрунтової родючості земель і їх кількості, що є загальною метою правового режиму земель сільськогосподарського призначення [15, с. 270]. Досягнення цієї мети, звичайно ж знаходиться за межами суб'єктивного права, але є передумовою закладених у ньому правомочностей суб'єктів земельних відносин.

Це дозволяє погодитись з тим, що для змісту правового режиму важливий не лише особливий порядок правового регулювання, але й його наслідки. Тому, характеризуючи загальний правовий режим, слід підтримати Н.І. Титову, яка розуміє його як наслідок правового регулювання суспільних земельних відносин на основі врахування природних і соціальних особливостей земель (як їхнього об'єкта), що забезпечує інтереси суб'єктів цих відносин та спеціальний порядок використання цих земель. В цьому контексті правовий режим земель є такою сукупністю правових норм, які встановили основні засади і певний порядок землекористування різних видів [4, с. 65].

Врахування особливостей правового режиму земель сільськогосподарського призначення та цільового призначення окремих земельних ділянок має важливе практичне значення при визначенні характеру та обсягу прав громадян України на них.

Залежно від об'єкта, права громадян на земельні ділянки сільськогосподарського призначення є різними та відповідають меті їх дійсного використання, що орієнтуєнасамперед на відповідальне ставлення до їх цільового використання всіма суб'єктами.

Література

  1. Адиханов Ф.Х. Теоретические проблемы правовой охраны земель сельскохозяйственного назначения. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1989. – 272 с.

  2. ПокровскийИ.А. Основные проблемы гражданского права. – М., 1998. – С. 193.

  3. ЯнчукВ.В. Правовой режим пахотных угодий (на материалах УССР): Автореф. дисс... канд. юрид. наук. – М., 1982.

  4. Землі сільськогосподарського використання: права громадян України. Наук.-навч. посіб. / За ред. докт. юрид. наук, проф. Н.І. Титової. – Львів: ПАІС, 2005. – 368 с.

  5. Земельний кодекс України // Урядовий кур'єр. – 2001. – 15 листопада.

  6. КулиничП.Ф. Аграрна реформа та проблеми правового регулювання земельних відносин / Організаційно-правові питання аграрної реформи в Україні: Монографія / Кол. авторів. За ред. В. І. Семчика. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – с. 80-81

  7. Гуревський В.К. Правове становище земель сільськогосподарського призначення // Актуальні проблеми політики. Зб. наук. праць. – 2000. – № 9. – С. 398-402.

  8. Земельное право: Учебник для вузов. – М.: НОРМА-ИНФА, 1999. – 400 с.

  9. Гречко В.В. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення (текст лекції). – Х., 1973. – 35 с.

  10. ЛуняченкоА.В. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення, що належать громадянам на праві власності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.06 – Одеса, 2002.

  11. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 2 квітня 2002 р. № 449 // Офіційний вісник України від 19 квітня 2002 р., № 14. – Ст. 221.

  12. Закон України "Про оренду землі" в редакції від 2 жовтня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 10. – Ст. 102.

  13. ЕрофеевБ.В. Земельное право: Учебник для высших учеб. зав. – М.: МЦУПЛ, 1999. – С. 340.

  14. ОсокинН.Н. Правовой режим земель сельскохозяйственного назначения // Земельное право России: Учебник по специальности "Правоведение" / Под ред. В.В. Петрова. –М.: Стоглавъ, 1995. – С. 142.

  15. КрассовО.И. Земельное право: Учебник. – М.: Юристъ, 2000. – С. 270.

Loading...

 
 

Цікаве