WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Становлення і розвиток антидемпінгового законодавства США до уругвайського раунду - Реферат

Становлення і розвиток антидемпінгового законодавства США до уругвайського раунду - Реферат

У 1962 р. прийнято, про що вже згадувалося, закон „Про розширення зовнішньої торгівлі", яким уряду США було надано право брати участь у Кеннеді – раунді. Цей закон суттєво вплинув на зміст і на процедури проведення зазначеного раунду. Також було відмінено положення 1949 р. про межі зниження ставок мита. Скасовано до цього закону завдяки надання, Президентові США загальних повноважень по веденню переговорів, було розроблено і ухвалено перший у межах ГАТТ кодекс – Антидемпінговий кодекс ГАТТ.

Важливе значення в системі нормативних актів США у досліджуваній сфері займає закон „Про зовнішню торгівлю", прийнятий у 1974 р. Головна мета цього закону полягала у: стимулювання економічного росту США, збереження і розширення доступу на ринки зарубіжних країн для збуту сільськогосподарської продукції та промислових товарів; укріплення економічних зв'язків з іншими зарубіжними країнами завдяки застосуванню недискримінаційних методів; захисті промисловості США і працівників від недобросовісної конкуренції; наданні допомоги в перебудові різним галуззям промисловості, працівникам, яким заподіяно шкоду, або існує загроза її заподіяння через значне зростання обсьгів імпорту в США.

Відповідно до цього закону Президентові США були надані повноваження щодо укладення міжнародних угод про зниження бар'єрів для імпорту. Він також вніс важливі поправки до закону „Про антидемпінг" від 1921 р. Власне кажучи, розглянутий закон був розроблений з метою подальшого спрощення процедур вирішення торгових проблем. Це полягало в тому, аби гарантувати швидку відповідь на обмеження імпорту іноземними урядами, на надання експортних субсидій, не заниження цін та на інші недобросовісні методи в галузі міжнародної торгівлі.

Комісія США з тарифів була перейменована у Комісію США з міжнародної торгівлі, яка діє при уряді США і є підзвітною Конгресу.

У процесі Токійського раунду, у 70-х роках були прийняті, відповідно, Антидемпінговий та Антисубсидиційний кодекси ГАТТ, а також внесені зміни до статті VІ ГАТТ. З огляду на прийняття цих двох кодексів, США зобов'язалися імплементувати до 1 січня 1980 р. їхні норми до свого законодавства. Це вплинуло на прискорений процес гармонізації законодавства США, на сам перед антидемпінгового.

Так, законом „Про зовнішньоторгові угоди" від 1979 р. призупинено дію закону „Про антидемпінг" від 1921 р. а закон „Про тарифи" від 1930 року був доповнений новим розділом VІІ, відповідно до якого імплементувалися положення Антидемпінгового кодексу 1979 р. Відповідальність за проведення антидемпінгових розслідувань була покладена на Міністерство торгівлі США (далі Мінторг).

Після успішного завершення Токійського раунду антидемпінгове законодавство США було піддане подальшим перетворенням. Зокрема, були внесені зміни до адміністративної процедури. Сторони, які представляли федеральні інтереси, з прийняттям закону „Про зовнішньоторгові угоди" брали більшу участь у адміністративному процесі [8].

Мінторг і Комісія були уповноважені видавати „накази про адміністративний захист нерозголошення", відповідно до яких адвокати зацікавлених сторін мали змогу отримувати конфіденційну інформацію, яка надходила від інших зацікавлених сторін, за умови застосування санкцій у випадку її несанкціонованого розголошення своїм клієнтам або публічного розголошення. Зокрема, зазначені особи мали змогу кваліфіковано давати відповідь на інформацію й аргументи, які подавалися іншими сторонами, що й суттєво змінило характер антидемпінгових розслідувань.

Також були встановлені процедури для прийняття попередніх і остаточних визначень про наявність демпінгу і шкоди. Спочатку Комісія приймала визначення про наявність шкоди в усіх справах до публікації попереднього визначення про наявність демпінгу. Згодом Мінторг готував визначення про наявність демпінгу, а Комісія – про наявність шкоди. Після цього було опубліковано наказ „Про стягнення антидемпінгового мита", за яким імпортер вносив депозит, розмір якого відповідав ставці антидемпінгового мита, у випадку ввезення товару, який є об'єктом наказу. Це стало суттєвою зміною в доуругвайській практиці.

З метою забезпечення регулярної оцінки фактичного антидемпінгового мита було створено формальну систему щорічних адміністративних переглядів, яка ґрунтувалася на останній поточній інформації.

Також, було введено новий порядок адміністративних переглядів, які проводяться Мінторгом. На базі Митного суду США було створено Федеральний суд США з питань міжнародної торгівлі, і під його виключну юрисдикцію потрапляли визначення про наявність шкоди і стягнення антидемпінгового мита. Також було створено Апеляційний суд США федеральних судових кругів на основі колишніх Претензійного суду США і Федерального апеляційного суду США у справах про мито і патенти, для перегляду правових визначень, прийнятих Федеральним судом США з питань міжнародної торгівлі.

Також цей закон від 1979 р. вносив зміни до адміністративної юрисдикції з правових визначень про наявність демпінгу.

Отже, зважаючи на викладене вище, зазначимо, що антидемпінгові заходи, які є способом захисту внутрішнього ринку від недобросовісної іноземної конкуренції, слугують основним інструментом зовнішньої політики США, що активно підтримується Конгресом.

Антидемпінгове законодавство США повинно забезпечити дотримання принципу справедливої торгівлі шляхом усунення ринкових диспропорцій, спричинених іноземною конкуренцією. Метою застосування антидемпінгового законодавства є встановлення рівних умов торгівлі для федеральних та іноземних товаровиробників, а також ліквідація штучно створених переваг для іноземних експортерів.

Література

  1. The Tariff Act of 1894, chapter 349, 28 Stat. 509.

  2. The Revenue Act (chapter 463, 39 Stat. 756 (1916); 15 U.S.C. 72.).

  3. The Antidumping Act of 1916, 15 U.S.C. 72.

  4. F.2d 666 (2d Cir. 1935).

  5. US Sherman Act; 26 Stat. 210 (1890); 15 U.S.C. Sections 1-7.

  6. The Antidumping Act, 1921, chapter 14, Title II, 42 Stat 11. The Antidumping Act, 1921, chapter 14, Title II, 42 Stat 11.

  7. Act of Aug 14, 1958, Pub L№ 85-630, 3, 72 Stat 583.

  8. The Trade Agreements Act of 1979, Pub L№ 96-39, Stat 144, 162-193 (1979).

1 На сьогодні це Комісія США з міжнародної торгівлі.

Loading...

 
 

Цікаве