WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Процесуально-правова суть та становлення інституту заочного розгляду справи в цивільному процесі України - Реферат

Процесуально-правова суть та становлення інституту заочного розгляду справи в цивільному процесі України - Реферат

Правові передумови введення в український цивільний процес моделі заочного розгляду справи містяться насамперед в Основному Законі держави. Зокрема, норми Конституції України гарантують кожному судовий захист його прав та свобод, а це означає, що будь-яка зацікавлена особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Нікому не може бути відмовлено у розгляді по суті пред'явленого ним позову. Це право гарантоване в тому числі і встановленою законом цивільною процесуальною формою розгляду та вирішення спорів. Якщо ж розгляд справи буде неодноразово відкладатися у зв'язку з неявкою відповідача до суду засідання, то право позивача на судовий захист може виявитися нереалізованим. На мою думку, заочне рішення має стати інститутом, який зможе забезпечити швидкість та ефективність судового розгляду цивільних справ, певною мірою спростить його, сприятиме підвищенню відповідальності сторін за свої дії та попередженню тяганини й зловживань з боку відповідача.

Теорія цивільного процесу та світова практика по-різному ґрунтують до питання права позивача та відповідача на заочне провадження: 1) на дають це право обом сторонам; 2) наділяють ним лише позивача; 3) це право не належить жодній із сторін [17, с. 15]. Як уже було зазначено, протягом становлення та розвитку інституту заочного рішення одна модель чергувалася з іншою. Майбутня модель заочного розгляду справи в цивільному процесі України передбачає, що такий порядок розгляду цивільно-правових спорів можливий лише щодо відповідача.

За своєю процесуально-правовою природою заочне провадження в цивільному судочинстві не є самостійним провадженням, адже воно не зумовлене природою матеріально-правового відношення, характером та підставами розглядуваних судом вимог. Досить часто заочне провадження називають спрощеною процедурою [3, с. 214]. Однак у цьому питанні вважаю за доцільне погодитися з І.І. Черних, яка, зокрема, відстоює погляд, що заочне провадження не є скороченим чи спрощеним, оскільки порядок заочного розгляду справи підпорядковується загальним правилам судового розгляду, лише наділений при цьому певними особливостями, що є сутєво для того, аби бути закріпленим в окремих нормах [17, с. 9]. Окрім цього, заочне рішення після вступу в законну силу за своїми правовими наслідками абсолютно нічим не відрізнятиметься від судового рішення, ухваленого у звичайному порядку. Тому вживання терміна "заочне провадження" слід вважати умовним.

Термін "заочний" означає такий, "який відбувається за відсутності особи, якої що-небудь стосується" [1, с. 315]. ЦПК України не дає визначення ні заочного провадження, ні заочного рішення, вказуючи лише на умови проведення заочного розгляду справи. Тому, керуючись лише систематичним тлумаченням цивільного процесуального законодавства та доктринальними напрацюваннями, заочний розгляд справи в цивільному процесі України можна визначити як порядок розгляду та вирішення судом цивільного спору по суті, що можливий зі згоди позивача, ґрунтується на дослідженні усних пояснень позивача та інших наявних у справі матеріалів і відбувається без участі відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними і який наділений правом вимагати перегляду заочного рішення у спрощеному порядку.

Характерною особливістю заочного розгляду справи в цивільному процесі є те, що він можливий лише за дотримання усіх одночасно умов його проведення, встановлених законодавством. До таких процесуальний закон, зокрема, відносить: 1) неявку відповідача; 2) належне його повідомлення; 3) відсутність повідомлення про причини неявки або визнання зазначених ним причин неповажними; 4) відсутність прохання відповідача про розгляд справи у його відсутності; 5) згода позивача на таке вирішення справи.

У разі заочного розгляду справи специфічно проявляється змагальність цивільного процесу, оскільки немає головної характеристики змагальності –словесних дебатів та словесних змагань сторін. Однак це не означає, що заочне провадження є "одностороннім" і не в змозі досягти завдань цивільного судочинства, визначених законодавством. Адже при заочному розгляді справи, як і при звичайному змагальному процесі, суд зобов'язаний вирішити спір на підставі наявних у справі доказів. У випадку заочного процесу сторони та інші особи, які беруть участь в справі, наділені тими ж правами, які вони мають при звичайному порядку судового розгляду. Дехто може відразу заперечити: керуючись вимогами цивільного процесуального законодавства, у разі заочного розгляду справи позивач позбавлений права змінити предмет або підстави позову, а також розмір позовних вимог. Однак, на мою думку, таке трактування закону не зовсім правильне. Під час заочного розгляду позивач не позбавлений вищезазначених прав, законодавець додатково наголошує, що у таких випадках суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача. Видається очевидним те, що і при звичайному порядку судового розгляду у відсутності відповідача в аналогічних випадках суд зобов'язаний чинити так само – відкладати судовий розгляд і ознайомлювати відповідача з новими вимогами позивача. Заочний розгляд, як слушно зазначає І.І. Черних, – це всього лише спосіб існування цивільної процесуальної форми, пристосований для реалізації права на судовий захист особи, яка звернулася для вирішення спору, в тих випадках, коли немає можливості дотриматися стандартів змагальної форми [17, с. 13].

Якщо за раніше діючою моделі судового процесу суддя забезпечував явку його учасників в суд включно перед тим, як вжити заходів процесуального примусу та адміністративного порядку, то при винесенні заочного рішення ухилення сторони від участі у справі стає передусім функціонально пов'язаним з обмеженням її власних інтересів [10, с. 183].

Викладене свідчить, що заочний розгляд цивільних справ слід розглядати як спосіб прискорення судочинства при неявці відповідача, а також як можливість підвищити ефективність правосуддя. Завдяки заочному провадженню цивільний процес України набуде більшої різноманітності своєї процедурної форми, а заочне рішення урізноманітнить види судових актів. Це своєю чергою позитивно відобразиться на захисті прав та законних інтересів громадян, оскільки підвищить якість розгляду цивільних справ та оперативність вирішення цивільно-правових спорів. Про практику застосування цього інституту в українському цивільному процесі говорити ще рано. Однак законодавча регламентація заочного розгляду справи далека від досконалості, а це, відповідно може призвести до виникнення на практиці багатьох проблем, пов'язаних з недостатньою розробленістю інституту заочного провадження та відсутністю одноманітності в тлумаченні норм, які регулюють заочний порядок розгляду справи в цивільному процесі. З метою вироблення єдиної концепції даного інституту нові теоретичні дослідження в цьому напрямі мають бути спрямовані на вироблення пропозицій з удосконалення цивільного процесуального законодавства та формулювання рекомендацій щодо практичного застосування інституту заочного розгляду справи в цивільному судочинстві України.

Література

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – 1440 с.

  2. А.Н.Гедда. Недобросовестность сторон в гражданском процессе // Журнал Министерства юстиции. – 1910. – № 1. – С. 1-28

  3. Гражданский процесс: Учебник для юридических вузов / Под ред. проф. М.К. Треушникова. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Новый Юрист, 1999. – 400 С.

  4. ЖуйковВ.М. Проблемы гражданского процессуального права. – М.: Городец-издат, 2001. – 288 с.

  5. Історія держави і права України: Навч. посіб. / А.С. Чайковський (кер. кол. авт.), В.І. Батрименко, О.Л. Копиленко та інші; За ред А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 384 с.

  6. КурасТ.Л. Проблемы заочного производства в гражданском процессе РФ // Сибирский юридический вестник. – 2004. – № 3.

  7. МалишевК. Курс гражданского судопроизводства. – Т. 2. – СПб.: Типография М.М. Стасюлевича, 1875. – 356 с.

  8. НефедьевЕ.А. Учебник русского гражданского судопроизводства. – М.: Университетская типография, 1904. – 120 с.

  9. Проблемы науки гражданского процессуального права / В.В. Комаров, В.А. Бигун, В.В. Баранкова; Под. ред. проф. В.В. Комарова. – Харьков: Право, 2002. – 440 с.

  10. РешетниковаИ.В., ЯрковВ.В. Гражданское право и гражданский процесс в современной России. – Екатеринбург; М., 1999. – 302 с.

  11. РешетнякВ.И., ЧерныхИ.И. Заочное производство и судебный приказ в гражданском процессе. – Пособие. – М.: Юридическое бюро "Городец", 1997. – 86 с.

  12. ТурН.А. Австрийский устав гражданского судопроизводства 1895 года в сопоставлении с нашим уставом. – СПб.: Типография Правительствующего Сената, 1896. – 226 с.

  13. ТютрюмовИ.М. Устав Гражданского Судопроизводства с законодательными мотивами, разъяснениями правительствующего сената и комментариями русских юристов, извлеченными из научных и практических трудов по гражданскому праву и судопроизводству (по 1 ноября 1907 года). – СПб.: Издание СПб. Т-ва печатн. и издат. дела "Труд", 1908. – 1891 с.

  14. УткинаИ.В. Заочное решение в гражданском процессе. – М.: ООО "Городец-издат", 2003. – 192 с.

  15. УткинаИ.В. Институт заочного решения в гражданском процессе. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – М., 1997. – 30 с.

  16. ЦухановН.И. Причины медленности нашего гражданского процесса // Журнал Министерства юстиции. – 1894/1895. – № 7. – С. 1-28

  17. ЧерныхИ.И. Заочное производство в гражданском процессе. – М.: Городец, 2000. – 128 с.

  18. ЯрковВ.В. Современные проблемы доступа к правосудию в Российской Федерации // СНГ: реформа гражданского процессуального права: материалы международной конференции. – М., 2002. – С. 57-58

Loading...

 
 

Цікаве