WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Реформування системи органів виконавчої влади - Реферат

Реформування системи органів виконавчої влади - Реферат

Реферат на тему:

Реформування системи органів виконавчої влади

Адміністративна реформа в Україні, концепція якої була затверджена указом Президента України 22 липня 1992 р. реалізується вже сьомий рік. Зокрема, у системі і структурі виконавчої влади і державної служби увагу у звернуто на правове на забезпечення реформи.

Відбулися певні перетворення системи державного управління, щоправда було використано далеко не всі можливості. Потрібно зазначити повільні темпи реформи, відсутність чіткого плану реалізації цієї ситеми не визначеність пріоритети впровадження [1].

Нові політичні умови, обрання нового Президента України, сформування нового уряду зумовили нові підходи до вдосконалення державного управління.

Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям", затверджена Верховною Радою України, передбачає створення системи державного управління, яка б відповідала стандартам демократичної держави, потребам та запитам кожного громадянина.

Реорганізація почалася з Кабінету Міністрів України.

До його складу КМУ увійшли, починаючи від Прем'єр-Міністра всі нові члени. Більшість з них не працювали в сфері державного управління урядового масштабу.

В складі уряду 23 члени: Прем'єр-міністр, перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри і 18 міністрів. Кількість міністрів зменшилась на одного порівняно із минулим складом Кабінету Міністрів.

Уперше в Україні уряд очолює жінка. Також уперше міністром оборони України призначено цивільну особу.

Впроваджується функціональний принцип формування структури уряду та його апарату: урядові комітети з питань національної безпеки і оборони, оборонно-промислового комплексу; економічного розвитку; соціального та гуманітарного розвитку; з реформування паливно-енергетичного комплексу; з реформування аграрного сектору та питань екології, утворені в 2000 р. постановою Кабінету Міністрів України, передбачається перетворити в реальні робочі органи Кабінету міністрів України та інструмент координації діяльності і взаємодії центральних органів виконавчої влади, узгодження проектів рішень [2].

3 березня 2005 р. Кабінет Міністрів прийняв Постанову "Про функціональні повноваження Першого віце-прем'єр-міністра і віце-прем'єр-міністрів України" [3].

У Постанові визначені завдання Першого віце-прем'єр-міністра і віце-прем'єр-міністрів України, а також повноваження кожного з них. Встановлено, що у разі відсутності Прем'єр-міністра України його обов'язки виконує Перший віце-прем'єр-міністр, а у разі відсутності Першого віце-прем'єр-міністра України чи одного з віце-прем'єр-міністрів їх повноваження забезпечуються згідно з порядком, зазначеним у Постанові.

Значні зміни відбулися в апараті Кабінет Міністрів України. Його діяльність Кабінет Міністрів України забезпечується Секретаріатом кабінету міністрів на чолі з міністром кабінету міністрів. Завданням Секретаріату є організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України. Секретаріат складається з департаментів, служб, постійного представника кабінету міністрів у Верховній Раді України, інших підрозділів.

Наприклад, юридичний департамент, який очолює директор департаменту, складається з Управління правового аналізу та експертизи на чолі з начальником. Управління поділяються на сектори на чолі завідувачами: сектор законодавства з соціальних та гуманітарних питань, сектор законодавства з питань екології та природних ресурсів; сектор кримінального та адміністративного законодавства; сектор моніторингу та аналізу справ щодо захисту інтересів юрисдикційних органів; сектор фінансового законодавства; сектор цивільного та господарського законодавства; сектор конституційного законодавства; сектор законодавства державного будівництва. Крім того, наявні: відділ обліку та систематизації законодавства і відділ редакційної роботи на чолі з завідуючими.

Закон України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 р. [4]. суттєво змінив порядок формування і правове положення Кабінету Міністрів України. Він відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України. Прем'єр-міністра України призначає Верховна Рада України за поданням Президента України.

Міністра оборони України, Міністра закордонних справ Верховна Рада України призначає за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України Верховна Рада призначає за поданням Прем'єр-міністра України. Повноваження Кабінету Міністрів України доповнені статтями, які надають право утворювати, реорганізовувати і ліквідовувати міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених для утримання органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України має право призначати і звільняти з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України.

Внесені зміни в ч. 1 ст. 120 Конституції України, яка викладена в новій редакції: "Члени Кабінету міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (крім викладацької, наукової та творчої роботи у поза робочий час), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку".

Реорганізація структури Кабінету Міністрів України визначенням повноважень не завершена.

До сьогодні не прийнято Закон про Кабінет Міністрів України.

Діяльність Кабінету Міністрів України регулюється Тимчасовим регламентом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. [5].

Центральні органи виконавчої влади.

Центральні органи виконавчої влади є основною ланкою в системі органів виконавчої влади. Конституція України відносить до них міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Вони справді є основною ланкою виконавчої влади, бо виконують визначальні функції державного управління, беруть участь у формуванні та реалізації державної політики у всіх сферах життя [6].

Діяльність центральних органів виконавчої влади регламентується Конституцією України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Загальним положенням влади про міністерство та інший центральний виконавчої влади, положеннями про окремі центральні органи.

Указом Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" від 15 грудня 1999 р. визначені поняттям кожного виду центральних органів, міністерства, державний комітет, (державна служба) і центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом [7].

Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації державної політики у визначеній сфері діяльності.

Міністерство очолює міністр. Він є членом Кабінету Міністрів України і спрямовує та координує заходи центральних органів виконавчої влади з питань, віднесених до його відання. Міністр це політичний діяч, який має особливий правовий статус [8].

Державний комітет (державна служба) – центральний орган виконавчої влади, що вносить пропозиції щодо формування державної політики відповідними членами Кабінету Міністрів України та забезпечує її реалізацію у визначеній сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання. Очолює державний комітет голова.

До складу державних комітетів відносять: Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державний комітет лісового господарства, Митна служба та ін.

Loading...

 
 

Цікаве