WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративне і фінансове право наявність складу правопорушення у діяннях суб’єктів фінансового права як фактична підстава юридичної відповідальност - Реферат

Адміністративне і фінансове право наявність складу правопорушення у діяннях суб’єктів фінансового права як фактична підстава юридичної відповідальност - Реферат

М. Карасьова вважає об'єктом фінансового правопорушення відносини, на які спрямована протиправна і суспільно шкідлива поведінка суб'єкта правопорушення [24, с. 185].

Якщо розглядати правопорушення, вчинене суб'єктом фінансового права, то воно, на нашу думку, заподіює шкоду або створює загрозу її заподіяння фінансовим інтересам держави, органом місцевого самоврядування. Отже, об'єктом такого правопорушення є фінансові правовідносини, тобто суспільні відносини, які виникають з приводу мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання державою, органами місцевого самоврядування своїх завдань і функцій.

Потрібно розрізняти загальний, родовий та безпосередній об'єкти правопорушення, вчиненого суб'єктами фінансового права.

Нами загальний об'єкт такого правопорушення визначаємо як усю сукупність фінансових правовідносин, а родовий – як групу однорідних фінансових правовідносин – суспільних відносин, які регулюють встановлений державою та органами місцевого самоврядування порядок утворення, розподілу та використання державних і місцевих фондів грошових коштів, що охороняється заходами юридичної відповідальності. Зокрема, родовим об'єктом податкових правопорушень, є групи відносин, що регулюють встановлений порядок реалізації обов'язку платника щодо сплати податку, порядку обчислення, сплати, стягнення податків, податкової звітності та податкового контролю.

Різновидом родового є видовий об'єкт, тобто відносно відокремлена група суспільних відносин, які встановлюють спільні правила поведінки у сфері фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, за порушення яких передбачена система заходів юридичної відповідальності. Наприклад, правовідносини, які регулюють порядок нарахування та сплати податків, зборів.

Якщо безпосереднім об'єктом фінансового правопорушення вчені вважають ті конкретні відносини, правила, які охороняються нормами фінансового права і забезпечуються фінансово-правовою відповідальністю [24, с. 186], то під безпосереднім об'єктом правопорушення, вчиненого суб'єктом фінансового права, ми розуміємо певні суспільні відносини, які охороняються нормами права і забезпечуються заходами юридичної відповідальності та яким заподіюється шкода правопорушенням, що підпадає під ознаки конкретного складу проступку суб'єкта фінансового права (наприклад, правила ведення касових операцій; правила сплати митних платежів; правила взяття на податковий облік; правила обліку доходів, витрат об'єктів оподаткування; правила нарахування податку, правила цільового використання бюджетних коштів тощо). Такі об'єкти можуть бути об'єктами як фінансового, так і адміністративного, дисциплінарного правопорушення, кримінального злочину.

Правильне визначення об'єкта правопорушення, вчиненого суб'єктом фінансового права, дозволяє розкрити соціальну сутність такого правопорушення, з'ясувати його соціально шкідливі наслідки, сприяє правильній кваліфікації діяння, а також відмежуванню його від суміжних правопорушень.

Для застосування юридичної відповідальності до суб'єктів фінансового права важливо визначити об'єктивну сторону правопорушення, вчиненого суб'єктом фінансового права.

Якщо об'єктивна сторона фінансового правопорушення, на думку вчених, полягає у дії чи бездіяльності, заборонених фінансовим правом [24, с. 188], то ми вважаємо, що об'єктивною стороною правопорушення, вчиненого суб'єктом фінансового права, є передбачене правовими нормами суспільно шкідливе, винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене цим суб'єктом, і яким нанесено чи могла б бути нанесена шкода суспільству, державі, громадянам у сфері фінансової діяльності. Тобто, обов'язковими та важливими ознаками об'єктивної сторони правопорушення, вчиненого суб'єктом фінансового права, є: діяння (дія чи бездіяльність), суспільно шкідливі наслідки і причинний зв'язок між діянням і шкідливими наслідками.

Безумовно, без діяння як свідомого і вольового акта суспільно шкідливої поведінки суб'єкта фінансового права не може бути скоєне жодне правопорушення. Воно здійснюється у формі дії чи бездіяльності.

Якщо дією є активна, свідома, суспільно шкідлива, протиправна поведінка суб'єкта фінансового права (наприклад, нецільове використання бюджетних коштів, порушення правил заповнення податкових декларацій, порушення правил ведення касових операцій, приховування (заниження) об'єкта оподаткування тощо), то бездіяльність – пасивна форма поведінки, свідоме утримання таким суб'єктом від дій, які він був зобов'язаний або міг вчинити за певних обставин, внаслідок чого сталося заподіяння (або загроза заподіяння) шкоди суспільним відносинам у сфері мобілізації, розподілу та використання фондів коштів (наприклад, неподання (несвоєчасне подання) податковим органам податкових декларацій, інших документів, необхідних для обчислення податку, неоприбуткування (неповне оприбуткування) готівки у касах тощо).

Аналізуючи ці дві форми суспільно шкідливого діяння суб'єкта фінансового права, слід погодитися зі слушною думкою Й. Покровського: бездіяльність буде правопорушенням лише тоді, коли існував для особи відомий, законом встановлений обов'язок діяти [21, с. 157].

Суспільно шкідливі наслідки якобов'язкову ознаку об'єктивної сторони правопорушення суб'єкта фінансового права або зазначають у правовій нормі, якою визначається конкретний склад правопорушення суб'єкта фінансового права чи випливають з її змісту (матеріальний склад правопорушення), або не зазначають (формальний склад правопорушення). У наслідок протиправних діянь суб'єктів фінансового права матеріальна шкода наноситься державі, суспільству, громадянам, оскільки бюджети чи державні цільові фонди недоотримують доходи, потрібні для виконання державою своїх завдань і функцій та порушується існуючий порядок мобілізації, розподілу та використання державними і місцевими фондами грошових коштів.

З метою застосування юридичної відповідальності до суб'єктів фінансового права у деяких випадках потрібно визначити причинний зв'язок між діянням (бездіяльністю) та його шкідливим наслідком (наприклад, дії щодо порушення платником податків терміну подання відомостей про відкриття (закриття) рахунку у банку утворюють склад податкового правопорушення, якщо ці дії матимуть результат – несплату податків).

Місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення правопорушення суб'єктів фінансового права можуть бути обов'язковими ознаками, якщо їх включено до складу правопорушення (наприклад, правопорушення, передбачене ст. 208 Кримінального кодексу України "незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків").

У загальній теорії права при визначеннісуб'єкта правопорушення вказують на те, що він повинен володіти право-дієздатністю [5, с. 357] або лише деліктоздатністю [6, с. 427]. М. Грибанова вважає, що суб'єкт повинен бути наділений деліктоздатністю або іншими правами [15, с. 39]. Ми приєднуємося до думок вчених про необхідну умову будь-якої особи бути суб'єктом правопорушення – володіти деліктоздатністю.

Щодо складу суб'єктів правопорушення, то вчені або подають їх узагальнені групи (фізичні особи та організації) [6, с. 426; 5, с. 357], або ж конкретизують їхній склад. Зокрема, О. Майданник до суб'єктів правопорушень відносить деліктоздатну фізичну особу чи організацію, посадових осіб, державні інституції [18, с. 94]. А. Пащенко виділяє три групи суб'єктів: публічні органи і вищі посадові особи держави, установи та організації, громадяни [20, с. 128]. М. Карасьова суб'єктів фінансового правопорушення поділяє на індивідуальних та колективних [24, с. 187].

Найбільш слушною для нас видається узагальнена думка Л. Кривенко про те, що перелік суб'єктів деліктних відносин в головною збігається з колом суб'єктів, які беруть участь у тих чи інших правовідносинах [16, с. 22], тобто ними виступає фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи як суб'єкти правопорушення повинні володіти деліктоздатністю – здатністю нести юридичну відповідальність за неправомірні діяння у сфері мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів, тобто, мати як загальні ознаки (осудність та досягнення встановленого віку юридичної відповідальності), так і додаткові спеціальні (особливі) ознаки (службове становище, професія, певна діяльність, родинні відносини тощо). Іноземні громадяни і особи без громадянства, якщо вони не мають дипломатичного імунітету, підлягають юридичній відповідальності на загальних підставах (за винятком податкових правопорушень, які вони несуть обмежену податкову відповідальність).

Loading...

 
 

Цікаве