WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Біоетичне законодавство України: перспективи становлення та розвитку - Реферат

Біоетичне законодавство України: перспективи становлення та розвитку - Реферат

РозділІ. Загальні положення, у якому були б закріплені етичні основи професійної діяльності лікарів, принципи надання медичної допомоги, моральні орієнтири і завдання професійної лікарської діяльності;

РозділІІ.Загальні обов'язки лікарів, де можна було б закріпити загальні обов'язки лікарів у суспільстві, головну мету і умови лікарської діяльності;

РозділІІІ. Спеціальні обов'язки лікарів, у якому окремими підрозділами можна визначити:

3.1.Лікар і пацієнт, де доречно висвітлити права пацієнтів, їх реалізацію через обов'язки лікарів.

3.2.Лікар і права законних представників та родичів.

3.3.Співпраця і взаємовідносини з колегами та іншими працівниками у сфері охорони здоров'я.

РозділІV. Відповідальність за порушення норм Етичного кодексу лікаря України.

Розділ V. Заключні положення, у якому зазначити межі дії кодексу, порядок перегляду і тлумачення норм кодексу.

На нашу думку, цей кодекс повинен бути затверджений Указом Президента України, на зразок Клятви лікаря України, і відповідно має стати підзаконним нормативно-правовим актом. В Україні вже розроблено авторський проект Етичного кодексу українського лікаря, що був запропонований на 1-му Національному конгресі з біоетики [13]. Цей кодекс запропоновано затвердити Асоціацією лікарів і зробити зведенням моральних норм, за порушення яких передбачається застосовувати засоби громадського впливу. Не можемо погодитись, що акт, який містить деонтологічні норми, буде лише зводом моральних норм, з моральною відповідальністю і "покаранням" у вигляді зауваження, виключення з асоціації лікарів тощо. На жаль, такі "судді" як власна совість, медична спільнота, не є адекватними та ефективними сьогодні, коли простежується перманентна економічна криза, дегуманізація і деморалізація суспільства, а також "кругова порука" і професійна солідарність серед лікарів, щоб не допустити підриву авторитету цієї професії. Такий документ не стане надійним "стимулом" для більшості лікарів належно виконувати свої обов'язки, і тому вважаємо, що лише поєднання моральних і правових норм із закріпленням юридичної відповідальності буде належною гарантією для реалізації права людини на охорону здоров'я. Проте вважаємо, що спеціалізовані асоціації можуть розробляти і приймати власні статути, положення, з урахуванням особливостей медичної діяльності (психіатрія, стоматологія, інфекційні захворювання), як моральні кодекси, і тим самим підвищити моральну відповідальність за виконання професійних обов'язків.

Також хочемо акцентувати на проблемі правової регламентації професійної діяльності медичних сестер та іншого середнього медичного персоналу, а також діяльності медичних сестер з вищою освітою. Однією з головних тем 12-го Всесвітнього конгресу з медичного права була тема „Сестринське право і етика". Питання сестринського забезпечення, правові та етичні проблеми менеджменту медичних сестер, базові аспекти сестринської етики на сучасному етапі були темами для обговорення на 14-му Всесвітньому конгресі з медичного права. Ці питання в Україні є поза увагою науковців і законодавців та практично не врегульовані у нашій державі. Необхідно провести реформу сестринської справи, у процесі якої доцільно було б визначити правовий статус медичних сестер з вищою освітою, межі їхньої компетенції, сприяти розвитку науково-дослідницької діяльності медичних сестер, а також, що дуже важливо, закріпити деонтологічні норми професійної діяльності медичних сестер. Звертаючи увагу на міжнародні акти з біоетики, зокрема, на Кодекс професійної етики медичних сестер Міжнародної ради медичних сестер, Моральний кодекс медсестер, розроблений Американською асоціацією медсестер, Етичний кодекс медичної сестри Росії, сестринську Клятву Флоренс Найтингейл, пропонуємо розробити Кодекс етики медичних сестер України, який би став моральним ядром та основою незалежності сестринської професії і важливим етапом реформи сестринської справи в Україні. Цей Кодекс потрібно розробити відповідно до біоетичних принципів, а точкою відліку стануть права пацієнта, гарантії реалізації, охорони і захисту цих прав у сучасному суспільстві. На нашу думку, це також має бути підзаконним актом.

Реформа сестринської справи спрямована не лише на професійну автономію, а й на створення нової окремої самостійної науки. Автономія сестринської професії та набуття нею наукового суверенітету означає її самодостатність. Як підкреслює О. Іванюшкін, сестринська справа остаточно звільняється від комплексу неповноцінності „професій середньої ланки" – між найпрестижнішою лікарською професією і професійною групою санітарок, що майже зовсім не потребує професійної підготовки [5, с. 118]. Сестринська справа у нашій державі повинна відвоювати своє право на автономію, самостійність поряд з іншими медичними професіями і відповідати та примножувати гуманістичний потенціал медицини й охорони здоров'я загалом. Пропонуємо розробити текст присяги для медичних сестер та затвердити його Указом Президента України.

Крім цього, біоетичні норми потрібно закріпити у Медичному кодексі України, необхідність прийняття якого простежується на всіх етапах реформування охорони здоров'я, у процесі розвитку науки і прогресу медицини. У Загальній частині Медичного кодексу слід було б закріпити принципи біоетики та кваліфікаційно-ділові і морально-етичні вимоги до медичних і фармацевтичних працівників, та передбачити норму, яка б визначила юридичну природу присяги лікаря й присяги медичної сестри України.

Отже, як бачимо, біоетичні проблеми є надзвичайно різноманітними й багатогранними, але для юридичної науки особливу вагу та значення мають саме ті аспекти біоетики, що стосуються охорони і захисту прав людини. Розглядаючи це питання з погляду теорії права, можемо запропонувати таке визначення: біоетикаце комплексна наука, що досліджує і вирішує правові, морально-етичні, соціально-економічні та філософські проблеми, які виникають у сфері охорони здоров'я, зокрема надання медичної допомоги, в аспекті охорони та захисту прав суб'єктів медичних правовідносин.

Сподіваємось, що наукова спільнота як юридична, так і медична, із залученням фахівців інших сфер життєдіяльності, зможе у найближчому майбутньому створити належну нормативно-правову базу у сфері охорони здоров'я, у тому числі біоетичну, акцентуючи увагу саме на законах, керуючись вимогами Конституції України, яка б працювала на благо людей.

    Література

  1. Силуянова И.В. Биоэтика в России: ценности и законы. – М.: "Грань", 2001. – 192 с.

  2. Вековшинина С.В., Кулиниченко В.Л. Биоэтика: начала и основания (Философско-методологический анализ). – К.: Сфера, 2002. – 152 с.

  3. Поттер Ван Ранслер. Биоэтика: мост в будущее / Под ред. С.В. Вековшининой, В.Л. Кулиниченко. – Киев: 2002. – 216 с.

  4. Требования биоэтики: Медицина между надеждой и опасениями: Сб. ст. /Под ред. Ф. Бриссе-Виньо, при уч. Б. Ажшенбом – Бофти: Пер. с фр. – К.: Сфера, 1999. – 248 с.

  5. Иванюшкин А.Я. Этика сестринского дела – М.: ГРАНТЪ, 2003. – 168 с.

  6. Альбицкий В., Амбросимова М. Биомедицинская этика: вчера, сегодня, завтра. Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности: Материалы 1-й Всероссийской научно-практической конференции. Москва, 16 мая 2003 года // Под общ. Ред. д.ю.н. С.Г. Стеценко. М.: Издательская группа "Юрист", 2003. – 344 с.

  7. Стеценко С.Г. Медицинское право: Учеб. – СПб.: Изд-во „Юридический центр Пресс", 2004. – 572 с.

  8. Савицкая А.Н. Возмещение ущерба, причиненного ненадлежащим врачеванием. – Львов.: Издательское объединение "Вища школа", 1982. – 195 с.

  9. Попов В.Л., Попова Н.П. Правовые основы медицинской деятельности: Справочно-информационное пособие. Издание 2-е, доработанное и дополненное. – СПб.: Изд-во Деан", 1999. – 256 с.

  10. Москва Г.І. І медицину – на операційний стіл // Високий Замок, 12 квітня 2002 р.

  11. Петров Н.Н. Вопросы хирургической деонтологии. – М., 1956. – 189 с.

Loading...

 
 

Цікаве