WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові і політичні вчення у давнину (Єгипет, Месопотамія, Індія, Китай, Іудеї) - Реферат

Правові і політичні вчення у давнину (Єгипет, Месопотамія, Індія, Китай, Іудеї) - Реферат

2. Правові і політичні вчення Давнього Сходу – складова частина міфологічного світогляду. А також уявлення про право, державу, політику пов'язані з моральними приписами і часто мають вигляд етико-політичних доктрин. Зокрема йдеться про моральні приписи, згідно з якими мають бути організовані інститути державної влади; про моральне вдосконалення правителя, який тим самим дає приклад підданим. (Наприклад, у Китаї доктринальними основами правових і політичних учень є етико-філософські вчення: конфуціанство, легізм, даосизм, моїзм).

3. Вчення Давнього сходу мають прикладний характер (політику розглядають як мистецтво управління). Теорії узагальнення вирішення спільних проблем державного устрою замінюють конкретними порадами, які, зокрема, стосуються методів здійснення влади. Ця риса також виражена через персоніфікацію державної влади, ідентифікацію держави з правителем. (Соціальні катаклізми у державі завжди пов'язані із недоліками у моральності правителя).

4. Апологетичний характер вчень, оскільки вони майже завжди спрямовані на підтвердження непохитності існуючого устрою, справедливості існуючого порядку, встановленого Богом.

5. Однак, вчення не є однорідними, а виступають як суміш релігійних вірувань, міфологічних уявлень, моральних заборон і повчань прикладного характеру.

6. Місце функцій правителя у цих вченнях визначається співвідношенням божественного начала із земними порядками.

7. Плюралізм вчень у країнах Давнього Сходу (наприклад, у Індії буддизм виникає як протилежність брахманізму, який утверджував кастовий поділ як основу суспільства. Буддизм вніс начало здатності кожної людини до самовдосконалення).

Єгипет

IV-III тис. до н.е. виникає рабовласницька держава у Єгипті. Держава склалась у вигляді централізованої бюрократичної монархії, на чолі якої стояв фараон. Він зосереджував і світську, і духовну владу.

Визнання божественності правителя об'єднувало державу навколо фараона. Спочатку сам Бог керував країною, а потім почав втілюватися в кожного наступного правителя. Його Божественна сила щороку поновлюється у ритуалі інтронізації (усаджування фараона на трон символізувало творення Порядку з Хаосу і відродження природи після щорічного відмирання). Божественного фараона проникає божественний флюїд „ка", спільний для Богів і правителів. Правитель Єгипту рівний з Богами, його вважають двійником Бога, називають Богом і Ланом, тобто – теократична доктрина державної влади. Боги не лише створюють законний порядок, а й разом з фараоном продовжують вдосконалювати його, створюючи для цього політичні установи і законодавство.

Правитель все знає і ніколи не помиляється. Він як і Боги, підтримує весь космічний лад („його плечі підтримують Небо").

Богиня Маат уособлює справедливість і правосуддя. Маат (як діке /Греція/, ріта, рта /Індія/, дао /Китай/) – природно-божественний порядок справедливості.

Право фараона є виразом божественного "ка". Божественна влада фараона покладає на нього завдання:

  1. організатор і охоронець культу богів, будівничий святинь і священнослужитель;

  2. обороняє країну і розширює її територію;

  3. фараон – джерело і норма справедливості, справедливим є те, що правитель хоче і що він оголосить;

  4. керує силами природи і забезпечує добробут.

Ефективність управління спирається на розгалужений бюрократичний апарат. Владу фараона часто обмежувала бюрократія і релігійні діячі.

Правова культура давнього Єгипту базувалась на розумінні права як виміру належної поведінки, обов'язку вчиняти дії і вчинки, обумовлені соціальним статусом і доброчесністю поглядів. Специфікою правового світогляду Давнього Єгипту є нерозривний зв'язок права з ритуалом. Детальне регулювання діяльності державного апарату (зокрема, це стосувалось візира – найближчого помічника фараона, який мав адміністративні та судові повноваження). В інструкціях візирові містилися правила етикету та принципи судочинства: дотримання закону, а не власний розсуд; відповідність покарання правопорушенню.

В епоху Давнього царства у "Мемфіському богословському трактаті" описано процес виникнення законного порядку в суспільстві із первинного хаосу шляхом досягнення гармонії Божественного (небесного) і земного (царського) правління.

Замість безпорядку Боги-Творці встановили Порядок та Істину у людському суспільстві, які базуються на загальність гармонії та справедливості. Уособленням справедливості і правосуддя була богиня Маат. Фараон, як і боги, прагне утвердити Маат замість Хаосу.

Епоха Середнього царства у Єгипті представлена "Повченням гераклеопольського царя Ахтоя своєму синові".

Епоха Нового царства.

Візир Птахотеп представляє епоху Середнього царства, „Повчання Птахотепа". Мисленням і життям люди багаті і бідні завдячують волі Бога (тобто фараона), закликає до покори і послушенства владі. Наближеним до фараона давати рекомендації вдумливо, керуючись інтересами справи. Радить своєму синові: 1) утримуватись від жорстокості у поводженні з підлеглими, підкреслюючи природну рівність всіх рівних; 2) вимога до управлінців та тих, ким управляють, у своїй діяльності дотримуватися принципу "ка" – правилу – доброчесної та справедливої поведінки. "Якщо ти керівник, що віддає розпорядження багатьом людям, прагни до всякого добра, щоб у розпорядженні не було зла. Великою є справедливість, стійким є все відмінне".

Настанова фараона Тутмоса ІІІ новому візирові: „Пам'ятай, що високий чиновник твого рагну живе на очах у всіх. Вітер і вода розповідають про все, що він робить і ніколи не залишається в таємниці те, що він зробить. Єдиний для такого чиновника порятунок – суворо додержувати букви законів і робити так, як у них написано".

Про актуальність проблем, які стосувалися суспільного життя, свідчать інші повчання.

Повчання гераклеопольського царя Ахтоя своєму синові (2100 р. до н.е.) „Оберігайся карати несправедливо. Не вбивай. Недобре це для тебе... Твори істину і ти будеш довго жити на землі. Втішай того, хто плаче, не притісняй вдову, не проганяй людину через майно батька її". Загалом поради по управлінню державою. З другого боку: що біднота розкладає навіть військо. Два принципи законного і належного порядку: Божественний характер влади фараона та опора розумних радників, які створюють справедливі закони.

Повчання Аменемопе (Х-ІХ ст. до н.е.е): „Стережися грабувати бідних і випробовувати силу на слабких".

Божественний правитель у Єгипті володіє деспотичною владою. Така божественність правителя була доктринальним виразом процесу формування потужної централізованої імперії. Відголоси цієї єгипетської монархічної ідеології потім відображаються у еллінських державах і в Римі.

Вавилон

Правитель Вавилону вважався сином Бога Мардука, який очолював пантеон богів. Мардук послав Хаммурапі щоб добре керував народом.

Правителя визнавали прототипом людини і тінню Бога (а інші люди були „тінню правителя").

Так сам як і в Єгипті правитель є посередником між Богами і людьми (однак більше пов'язаний зі світом людей), належить до обох світів і за допомогою ритуалу забезпечує гармонію між ними.

Правитель є будівничий святинь і зрошувальних систем, верховний серед священнослужителів, пастор народу, відповідальний за добробут і спокій; будує міста і дороги, керує завойовницькими походами, мудрець і мудрий правитель.

Свою волю Боги передають йому у снах. Так ніби-то виникли і Закони Царя Хаммурапі". Вони викарбувані на базальтовій плиті, де зображено як Бог, що сидить на троні, передає закони монархові. Тобто, закони – воля Бога. Ці Закони Царя Хаммурапі проголошені як такі, що охороняють слабих і захищають справедливість. Тут, славиться необмежена влада правителя, який, спираючись на бюрократичний апарат, зосередив у своїх руках законодавчу, виконавчу, судову і релігійну владу.

Розроблена система кримінально-правового захисту власності.

В епілозі зазначено, що Мардук "послав мене (Хаммурапі) управляти людьми і нести країні добробут, я вклав правду і справедливість в уста країни і дав благоденство людям".

Loading...

 
 

Цікаве