WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Організація і діяльність судових органів у Галичині (1772-1848 рр.) - Реферат

Організація і діяльність судових органів у Галичині (1772-1848 рр.) - Реферат

Реферат на тему:

Організація і діяльність судових органів у Галичині (1772-1848 рр.)

У Галичині в перші роки після захоплення її Австрією майже без змін зберігалась попередня судова система. Різниця полягала лише в тому, що відтепер заборонялось подавати апеляції в трибунали, які існували раніше (наприклад, Люблінський), оскільки вони опинились за кордоном. Усі рішення державних судів виносили від імені австрійської імператорської влади. Кожному надавалось право оскаржувати рішення судів до губернатора, а смертні вироки виконували лише після перевірки справи губернатором.

Усі суди поділялися на шляхетські, духовні і міські [6, с.15].

Шляхетськими судами першої інстанції були земські і гродські суди.

Для духовенства існували особливі єпископські суди у Львові, Перемишлі і Кракові. Хоча їх компетенція не була чітко визначена, можна встановити, що до 1784 р. вона поширювалась і на кримінальні справи духовних осіб. З 1784 р. компетенція духовних судів була обмежена лише духовними справами у вузькому розумінні цього слова. У світських справах, зокрема кримінальних, духовних осіб позбавляли сану духовним судом і потім передавали світському суду [5, с.76].

Для міського населення існували магістратські суди в містах, які користувались магдебурзьким правом. Суд ради міста розглядав цивільні справи, а також спадкові та земельні спори [3, c.62].

Оскільки коронні суди після першого поділу Польщі опинились у межах іншої держави, в 1773 р. у Львові був заснований верховний губернаторський суд на чолі з губернатором. Він вважався апеляційною інстанцією для всіх інших нижчіх судів Галичини. Лише під час розгляду особливо важливих справ цей суд діяв як перша судова інстанція. У 1774 році замість нього у Львові був створений королівський трибунал, який називався імператорсько королівським.

Він складався з призначеного монархом голови, віце голови і трибунальських радників та займався цивільними і кримінальними справами шляхти, будучи апеляційною інстанцією для міських чиновників шляхтичів, а також для міст у цілому як общин, так і корпорацій. Йому належало право судового нагляду в справах міського населення і, зрештою, право помилування засуджених до страти селян за винятком тих, хто вчинив особливо тяжкі порушення закону, коли таке право належало лише імператору [1, с.176].

У 1780 р. при трибуналі була заснована крайова табуля, тобто заведені книги, в яких повинно було бути вказане становище кожного повітового маєтку.

Найвищою інстанцією судового нагляду у 1780 р. був галицький сенат у складі верховної судової палати, що перебувала у Відні. Одночасно із заснуванням королівського трибуналу при губернаторстві був створений суд з фінансових справ, а в 1775 р. – так звана апеляційна рада. Вона як перша інстанція розглядала справи осіб, котрі не належали до шляхетського стану, але займали офіційні посади, а також справи закордонної шляхти; затверджувала вироки з кримінальних справ нижчих міських і сільських судів, якщо можливим покаранням було не менше ніж два роки ув'язнення. Трибунал і апеляційна рада перебували під контролем верховної судової палати.

У 1784 р. на Галичину мало поширена дія судової реформи 1782 р., тобто введене таке ж судочинство, яке існувало в Австрії.

Судами першої інстанції для сільського населення стали вотчинні чи домініальні суди, для міського населення – магістратські суди, а для шляхти та інших привілейованих станів – земський суд (його не слід ототожнювати з колишніми польськими земськими судами). Цей суд називався шляхетським [4, c.54].

У 1787 р. в Галичині, Буковині, як і в інших австрійських провінціях, було створено 19 кримінальних судів. Ними стали магістратські суди 13 великих міст, у тому числі і Львівський магістратський суд, до компетенції якого входив розгляд політичних справ усього краю. Решта 6 судів були засновані самостійно.

Як вища судова інстанція для Галичини і Буковини в 1784 р. у Львові був створений апеляційний суд. Вищою інстанцією, яка здійснювала нагляд над судами краю, була верховна судова палата.

Реформування системи державного апарату в середині XIX ст., викликане революцією 1848 р., торкнулось і системи судових органів. Зміни виявились в остаточному відокремленні судочинства від адміністрації, у відмові від станового суду [2, c.48].

Повна реорганізація судового апарату відбулася на підставі Положення 1849 р., поширеного на Галичину і Буковину в 1850 р.

Такою була система судових установ Галичини в кінці XVIII – початку XIX ст. у складі Австрії, яка разом з іншими органами держави забезпечувала панування дворянства.

Література

  1. История государства и права Украинской ССР. – К., 1987. – Т.1.

  2. Kallas M. Historia ustroju Polski. X-XX w. – Warszawa, 1997.

  3. Кульчицький В.С., Тищик Б.Й., Настюк М.І. Історія держави і права України. – Львів: Світ, 1996.

  4. Нариси з історіі держави і права УРСР. – К., 1957.

  5. Учреждения Западной Украины до воссоединения ее в едином Украинском советском социалистическом государстве: Справочник. – Львов, 1955.

  6. Хейфиц Ю.Я. Галиция. Политическое, административное и судебное устройство. – Пг.,1915.

Loading...

 
 

Цікаве