WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми правового регулювання перейняття кримінального переслідування за клопотанням іноземної держави (кримінально-процесуальний аспект) - Реферат

Проблеми правового регулювання перейняття кримінального переслідування за клопотанням іноземної держави (кримінально-процесуальний аспект) - Реферат

Розв'язанню проблеми законодавчого регулювання мав би сприяти новий кримінально-процесуальний кодекс України. І знову треба визнати, що й у розробленому робочою групою Кабінету міністрів проекті цей інститут залишено поза увагою. Хоча, наприклад, відповідні норми містяться у новому КПК Російської Федерації [4, ст. 458,459], а в чинному КПК Республіки Польща цим питанням присвячено цілий розділ [2, с. 1144-1148].

Враховуючи викладене, проект КПК України доцільно доповнити розділом, який, поряд з визначенням загальних засад і порядку перейняття кримінального переслідування, повинен врегулювати й інші питання, які не знайшли свого закріплення у міжнародних конвенціях, договорах, укладених Україною. Зокрема, слід погодитись з В.М. Волженкіною, яка зазначає, що є потреба правового регламентування підстав для передачі кримінальних справ, порядку обчислення строків досудового слідства і тримання під вартою та можливості зарахування часу перебування під вартою у іноземній державі, порядку продовження таких строків [1, с. 241]. Також, на нашу думку, потребує врегулювання питання допустимості доказів, що передаються разом з кримінальною справою.

На наш погляд, проект КПК України може бути доповнений главою "Перейняття кримінального переслідування" такого змісту:

Стаття 5741. Перейняття кримінального переслідування

1. Генеральний прокурор або Міністр юстиції України, за клопотанням органу іноземної держави, відповідно до міжнародної конвенції, договору, що ратифіковані Верховною Радою України, чи на засадах взаємності, переймає провадження у кримінальній справі і скеровує її за підслідністю (підсудністю) у випадку вчинення злочину на території цієї іноземної держави особою:

  • яка є громадянином України;

  • яка має в Україні постійне місце проживання;

  • яка відбуває чи має відбувати в Україні покарання у вигляді позбавлення волі;

  • щодо якої в Україні порушено кримінальну справу за той же чи будь-який інший злочин.

2. Перейняття кримінального переслідування прирівнюється до порушення кримінальної справи згідно з законодавством України. Досудове слідство і судовий розгляд здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Докази зібрані органами іноземної держави до перейняття кримінального переслідування, вважаються допустимими, якщо відповідають вимогам ст. 567 цього Кодексу.

4. Генеральний прокурор або Міністр юстиції України повідомляє зацікавлений орган іноземної держави про остаточне рішення, яким закінчено провадження у кримінальній справі.

5. Відповідно до міжнародного договору чи угоди України, повноваження, передбачені ч. 1 і 4 цієї статті, можуть бути покладені на прокурора області або прирівняного до нього прокурора.

Стаття 5742. Порядок обчислення строків при перейнятті кримінального переслідування.

1. У випадку, коли перейняття кримінального переслідування поєднане з передачею особи, строк тримання під вартою обчислюється з моменту її передачі компетентним органам України за правилами ст. 114 цього Кодексу.

У випадку продовження строк тримання під вартою не може перевищувати максимальний строк, передбачений ст. 114 цього Кодексу, з урахуванням часу перебування під вартою в іноземній державі.

2. Строки досудового слідства при перейнятті кримінального переслідування обчислюються за правилами ст. 216 цього Кодексу з моменту винесення слідчим постанови про прийняття кримінальної справи до свого провадження.

Стаття 5743. Передача кримінального переслідування.

1.У випадку вчинення злочину на території України особою:

  • яка є іноземним громадянином;

  • яка постійно проживає поза межами України;

  • яка відбуває чи має відбувати в іноземній державі покарання у вигляді позбавлення волі;

  • щодо якої органами іноземної держави порушено кримінальну справу за той же самий чи будь-який інший злочин слідчий, прокурор, суддя (суд) за наявності підстав готує клопотання про перейняття кримінального переслідування і направляє його разом з необхідними матеріалами відповідно Генеральному прокурору чи Міністру юстиції України.

2. Генеральний прокурор або Міністр юстиції України після перевірки клопотання про перейняття кримінального переслідування надсилає його органу іноземної держави відповідно до міжнародної конвенції, договору, що ратифіковані Верховною Радою України, чи на засадах взаємності.

3. Відповідно до міжнародного договору чи угоди України, повноваження, передбачені в ч. 1 і 2 цієї статті, можуть бути покладені на прокурора області або прирівняного до нього прокурора.

Стаття 5744. Підстави передачі кримінального переслідування.

Підставами передачі кримінального переслідування органам іноземної держави є:

1) неможливість провадження у кримінальній справі за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, який перебуває поза межами України;

2) інтереси встановлення істини у кримінальній справі;

3) можливість швидшої соціальної реабілітації особи в іноземній державі у випадку її засудження.

Стаття 5745. Наслідки передачі кримінального переслідування.

1. У випадку передачі кримінального переслідування слідчий, прокурор, суддя (суд) виносить постанову (ухвалу) про зупинення провадження у кримінальній справі.

2. Зупинена кримінальна справа підлягає закриттю після повідомлення про результати її розгляду органом іноземної держави з підстав, передбачених п. 6,7 ч. 1 ст. 200 цього Кодексу, про що слідчий, прокурор, суддя (суд) виносить мотивовану постанову (ухвалу).

Література

  1. Волженкина В.М. Нормы международного права в российском уголовном процессе. – СПб: Юрид. центр Пресс.– 2001.

  2. Gregorczyk T. Komentarz kodeksu postepowania karnego. – Zakamycze, 1998.

  3. Проект кримінально-процесуального кодексу України станом на серпень 2000 р. – К., 2000.

  4. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации. Принят Государственной Думой 22 ноября 2001 года. – М.: ООО Юрлитинформ, 2002.

  5. Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 1972р. // Міжнародні договори України про правову допомогу: Офіційне видання. – Ужгород: ІВА, 2000.

  6. Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993р. // Там же.

  7. Договір між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993р. // Там же.

  8. Договір між Україною і Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1995 р. // Там же.

  9. Договір між Україною та Монголією про правову допомогу у цивільних і кримінальних справах 1995р. // Там же.

  10. Договір між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. // Там же.

  11. Договір між СРСР і Угорською Народною Республікою про надання правової допомоги в цивільних, сімейних і кримінальних справах 1958 р. // Там же.

Loading...

 
 

Цікаве