WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Довічне позбавлення волі як вид покарання за кримінальним законодавством зарубіжних держав - Реферат

Довічне позбавлення волі як вид покарання за кримінальним законодавством зарубіжних держав - Реферат

За законодавством деяких держав до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, може застосовуватись:

пом'якшення цього покарання. Так згідно ст. 78 КК КНР, засудженим до безстрокового позбавлення волі, якщо вони під час відбування покарання дійсно розкаялись і змінились на краще або мають великі заслуги, строк покарання може бути зниженим. Проявом великих заслуг можуть бути: припинення іншого тяжкого злочину; донесення про тяжкий злочин, який готується в місцях позбавлення волі, що при перевірці виявиться правдивим; винайдення нововведення або технічного вдосконалення; прояв самопожертвування у звичайному житті і роботі; прояв зразкової поведінки під час боротьби з природними катастрофами чи ліквідації великих аварій; наявність великих заслуг перед державою і суспільством. Після пом'якшення покарання реально відбутий строк позбавлення волі не може бути меншим як 10 років. Строк відбування покарання засудженим, яким безстрокове позбавлення волі знижене до строкового позбавлення волі, обчислюється з дня винесення рішення про зниження покарання (ст. 80);

заміна цього покарання позбавлення волі на певний строк. Так відповідно до абз. 3 ст. 38а КК Республіки Болгарія довічне ув'язнення може бути замінене позбавленням волі на строк 30 років, якщо засуджений відбув покарання не менше як 20 років. При цьому відбуте покарання у вигляді довічного ув'язнення зараховується як позбавлення волі. В силу ст. 60 Кримінального закону Латвійської Республіки особі, засудженій до довічного ув'язнення, це покарання може бути замінено позбавленням волі строком на 20 років, якщо вона допомогла розкрити вчинений організованою групою тяжкий чи особливо тяжкий злочин, який є більш тяжким або більш небезпечним, ніж злочин, вчинений самим засудженим;

заміна подальшого відбування цього покарання позбавленням волі на певний строк. Так у ч. 4 ст. 58 КК Республіки Білорусь вказується, що особі, засудженій до довічного ув'язнення (як і особі, якій смертна кара в порядку помилування замінена довічним ув'язненням), після відбуття нею 20 років покарання суд, враховуючи її поведінку, стан здоров'я або вік, може замінити дальше відбування довічного ув'язнення позбавленням волі на певний строк, проте не більше як 5 років;

умовно-дострокове звільнення від відбування цього покарання (КК Австрії, законодавство Великобританії і США, КК КНР, Кримінальний закон Латвійської Республіки, КК Республіки Польща, КК Російської Федерації, КК ФРН, КПК Франції /питання дострокового звільнення від відбування покарання регламентує у Франції не КК, а КПК/, КК Швейцарії, КК Японії). Одні КК, зокрема Російської Федерації (ст. 79), Швейцарії (ст. 38), Японії (ст. 28), підставами такого звільнення називають виправлення засудженого і відбуття ним відповідного строку покарання. Цей строк становить, наприклад, за КК Японії 10 років, за КК Швейцарії 15 років, за КК Російської Федерації 25 років. За законодавством ж деяких держав для умовно-дострокового звільнення від відбування довічного позбавлення волі, крім факту виправлення засудженого і відбуття ним встановленого строку покарання, потрібні ще й інші підстави. Так, згідно з абз. 5 46 КК Австрії, правопорушник, засуджений до довічного позбавлення волі, може бути умовно-достроково звільнений від відбування цього виду покарання, якщо ним фактично відбуто не менше як 15 років позбавлення волі та є підстави вважати, що він у подальшому на свободі не буде вчиняти злочинні діяння, і, незважаючи на тяжкість вчиненого діяння, не вимагається подальше виконання покарання з метою протидії вчиненню злочинів іншими особами. Відповідно до ч. 1 ст. 81 КК КНР, засуджений до безстрокового позбавлення волі може бути умовно-достроково звільнений від відбування цього покарання, якщо він відбув 10 і більше років покарання (за наявності особливих обставин з санкції Верховного народного суду таке звільнення може застосуватись і раніше вказаних строків), проявив розкаяння та виправився і таке звільнення не становить небезпеки для суспільства. До засуджених до безстрокового позбавлення волі рецидивістів та осіб, які вчинили злочини, що призвели до смерті людей, вибуху, пограбування, зґвалтування, викрадення людей і за інші насильницькі злочини, умовно-дострокове звільнення не застосовується (ч. 2 ст. 81). За Кримінальним законом Латвійської Республіки (ст. 61) особа, засуджена до довічного ув'язнення, може бути умовно-достроково звільнена від цього покарання, якщо вона відбула 25 іроків покарання, не вчиняла порушень і у межах можливого відшкодувала заподіяну злочином матеріальну шкоду, а у випадку, коли засуджений вчинив злочинне діяння на грунті алкоголізму, наркоманії чи токсикоманії, – якщо він погодився від них лікуватись.

Література

  1. Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии). Сборник законодательных материалов / Под ред. И.Д.Козочкина.- М.: Зерцало, 1998.

  2. Крылова Н.Е., Серебренникова А.В. Уголовное право современных зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии): Учебное пособие.- М.: Зерцало, 1997.

  3. Крылова Н.Е. Основные черты нового Уголовного кодекса Франции.- М.: СПАРК, 1996.

 Довічне позбавлення волі було запроваджене у вітчизняну систему покарань Законом України від 22 лютого 2000 р. "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України" (Відомості Верховної Ради України.- 2000.-№17.- Ст. 123) як свого роду замінник смертної кари, скасованої в силу ст. 152 Конституції України 29 грудня 1999 р. у зв'язку з ухваленням цього дня Конституційним Судом України рішення про неконституційність положень КК України 1960 р., що передбачали смертну кару (Вісник Конституційного Суду України.- 2000.- №1.- С. 16-21)

Кирись Б., 2002

 Оскільки у кримінальному законодавстві зарубіжних держав немає єдиної термінології для позначеня покарання, що полягає у безстроковій (пожиттєвій) ізоляції засудженого від суспільства, воно тут і далі називатиметься так, як його іменує КК України – довічне позбавлення волі.

 Необхідно мати на увазі, що не всі наведені тут дані про кількість злочинів, за вчинення яких передбачене довічне позбавлення волі, є абсолютно точними. Такими вони є лише щодо держав, в яких злочинність і караність діяння визначається виключно КК (Республіка Білорусь, Республіка Болгарія, КНР, Латвійська Республіка, Російська Федерація). Стосовно ж держав, в яких кримінальна відповідальність встановлюється не тільки КК, а й іншими нормативними актами (наприклад, Австрія, Данія, Нідерланди, Республіка Польща, ФРН, Франція, Швейцарія, Швеція), ці дані є відносними.

 Цікаво відзначити, що за КК КНР безстроковим позбавленням волі караються також незаконні діяння зі зброєю, боєвими припасами або вибуховими речовинами (ст. 125-127, 438-439); злочини, пов'язані з виробництвом та реалізацією фальсифікованої і неякісної продукції (ст. 140-147, 370); контрабанда (ст. 151-157); злочини, пов'язані з порушенням порядку валютних операцій і шахрайством при їх здійсненні (ст. 170-171, 177-178, 192-197, 199-200); злочини у сфері податкової політики (ст. 204-208); злочини, пов'язані з дестабілізацією ринку (ст. 224); навчання способам злочинної діяльності за особливо обтяжуючих обставин (ст. 295); призвідництво і активна участь у бунті та втечі з тюрми чи масовій озброєній втечі з тюрми (ч. 2 ст. 317); організація нелегального перетинання державного кордону (кордону прикордонного району) за обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 318); відкопування і розграбування пам'ятників давньої культури або давніх захоронень, що мають історичну, культурну та наукову цінність (ст. 328); незаконний збір і поставка крові або виготовлення чи поставка продукції з крові, яка не відповідає державним стандартам, що призвело до особливо серйозних наслідків (ч. 1 ст. 334); злочини, пов'язані з організацією, примушуванням, втягненням у заняття проституцією, надання приміщення для цієї мети і звідництво (ст. 358, 361); виготовлення, розмноження, видання, продаж, розповсюдження порнографічної продукції з метою отримання прибутку, а також надання іншій особі типографського кліше для друкування порнографічних видань (ст. 363); корупція і хабарництво (ст. 383-384, 386, 390, 394).

Loading...

 
 

Цікаве