WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Про поняття сільськогосподарської кооперації - Реферат

Про поняття сільськогосподарської кооперації - Реферат

Підприємництво здійснюється на підставі базових принципів [16]: а) вільний вибір видів діяльності; б) залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб та громадян; в) самостійне формування програми діяльності; г) вільний найм працівників; д) залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством; е) вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством; є) самостійне здійснення підприємцем – юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності тощо. До цих принципів можна також додати принцип вільного вибору організаційно-правових форм підприємницької діяльності, який закріплено ст. 6 згаданого Закону. Ці принципи з певними особливостями також покладено в основу кооперації. Це дає підставу говорити про кооперацію як про специфічну підприємницьку діяльність або, іншими словами, про кооперативне підприємництво.

Відповідно, під поняттям кооперація можна розуміти спільну підприємницьку діяльність на добровільних засадах фізичних та/або юридичних осіб, яка ґрунтується на взаємодопомозі і взаємній вигоді з метою задоволення матеріальних, а також соціальних, культурних та інших потреб і захисту інтересів учасників кооперації.

Сільськогосподарська кооперація як спеціальне поняття повинно містити в собі загальні ознаки поняття кооперація і водночас відображати аграрну специфіку. Серед особливих (аграрноспеціалізованих) ознак цього поняття можна назвати: 1) спільна підприємницька діяльність здійснюється у сфері сільськогосподарського виробництва (з використанням земель сільськогосподарського призначення як головного засобу виробництва) та в суміжних (до – і післявиробничій) сферах; 2) особливий суб'єктний склад: фізичні особи – громадяни України переважно селяни та юридичні особи України, які є сільськогосподарськими товаровиробниками. Ця ознака випливає із Конституції України та загальних засад земельного законодавства. Згідно з п. 3 ст. 22 Земельного кодексу України [17], землі сільськогосподарського призначення можуть перебувати лише у власності громадян і юридичних осіб України. Пункт 4 цієї статті в імперативному порядку забороняє передавати землі сільськогосподарського призначення у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам. Стаття 130 Земельного кодексу містить норму, згідно з якою покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути лише громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва, а також юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва. Тобто презюмується спеціальна земельна правосуб'єктність осіб, які збираються вести товарне сільськогосподарське виробництво та спеціальний статус сільськогосподарського товаровиробника, як правило, для юридичних осіб.

Отже, сільськогосподарська кооперація – це спільна підприємницька діяльність на добровільних засадах, яка ґрунтується на взаємодопомозі і взаємній вигоді, у сфері сільськогосподарського виробництва (з використанням земель сільськогосподарського призначення як основного засобу виробництва) та в суміжних (до – і післявиробничій) сферах громадян і/або юридичних осіб України, які є, як правило, сільськогосподарськими товаровиробниками, для полегшення і сприяння у веденні ними сільськогосподарського виробництва з метою задоволенняматеріальних, а також соціальних, культурних та інших потреб та захисту інтересів учасників кооперації.

Отже, поняття сільськогосподарська кооперація може розглядатися в різних аспектах: від того, який зміст вкладається у нього, в кінцевому результаті залежать організаційно-правові форми кооперації.

Сьогодні є всі підстави вважати, що успіх ринкових перетворень у сільському господарстві України залежатиме саме від здійснення кооперативної підприємницької діяльності – адже це дає змогу поєднувати приватну власність, конкурентну боротьбу, ринкове господарство, справжню демократію з можливістю селян відчувати себе господарями на землі.

Зрештою, сила кооперації не лише в результатах господарської діяльності, а й в людській солідарності і взаємодопомозі. Визначні українські діячі і теоретики кооперації Ю. Павликовський та К. Паньківський ще на початку ХХ ст. відзначали, що кінцевою метою українського національного кооперативного руху єідея визволення людини. На їхню думку, кооперація має створити вільну людину і це є головніше її завдання. Соціальна орієнтація кооперації і економічні механізми забезпечення і захисту осіб, які кооперують свою діяльність, якнайповніше відповідають цим завданням.

Оскільки лейтмотивом сучасних економічних аграрних перетворень також є ідея "формування" вільного селянина – господаря, власника, то відродження аграрного кооперативного сектора має стати найважливішою складовою аграрної реформи в Україні, притім кооперативна ініціатива повинна іти від самих селян, однак всіляко заохочуватись державою.

Кооперативна підприємницька діяльність, здійснювана у формі сільськогосподарських кооперативів та їхніх об'єднань, не є нині поширеним явищем у сільському господарстві України, хоча у цьому напрямі є вже певні зрушення. Все ж у цій галузі переважають господарські товариства, особливо у тій сфері діяльності, яка має назву посередницька (збут сільськогосподарської продукції, постачання сільськогосподарським товаровиробникам паливно-мастильних матеріалів, техніки, насіння, добрив тощо), хоча традиційно у всьому світі підприємницька діяльність аграрного сектора будується головно на кооперативних засадах. Серед об'єктивних причин такого стану було те, що упродовж тривалого періоду не було Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" Відтак був втрачений час і можливості для створення кооперативів (як виробничих, так і обслуговуючих) під час реорганізації колгоспів та приватизації майна підприємств агропромислового комплексу України.

Крім того, на початку економічної перебудови в Україні ідея сільськогосподарської кооперації не фігурувала як важлива передумова побудови цивілізованих ринкових відносин у сільському господарстві України, як невід'ємний атрибут, який забезпечує ефективність аграрної реформи. Колгоспний стереотип кооперативу завадив тверезо оцінити і використати переваги і можливості кооперації як самостійної, безпосередньої та іншої діяльності, яка здійснюється в демократичній атмосфері взаємодопомоги і взаємної вигоди. Безперечно, Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" дасть поштовх розвитку підприємницькій кооперативній ініціативі, що в кінцевому результаті відповідає інтересам селянства України в цілому.

Література

  1. Голос України. – 1997. – 13 серп.

  2. Урядовий кур'єр. – 2000. – 30 лист.

  3. Семчик В.И. Кооперація і право. – К., 1991; Семчик В.І. Правові засади сільськогосподарської кооперації в Україні // Право України. – 1999. – №5; Семчик В. Законодавство України про кооперацію: порівняльний аналіз // Реферативний огляд чинного законодавства України. – К., 2000.

  4. Титова Н.І. Сільськогосподарські кооперативи: їх правове забезпечення // Радянське право. – 1991. – №6; Титова Н.І. Еволюція кооперативної ідеї в сільському господарстві; її законодавче відродження // Вісник Львів. ун-ту. – Серія юридична. – Вип. 35. – Львів, 2000.

  5. Проценко Т.П. Сучасний етап та правове забезпечення кооперації в Україні // Правова держава. Щорічник наукових праць НАН. – 2000. – Вип. 11.

  6. Сонин О.М. Правовое положение сельскохозяйственных (кроме колхозов) кооперативов: Автореф. дис. канд. юрид. наук – Харьков, 1992.

  7. Федорович В.І. Правові основи створення та діяльності сільськогосподарських кооперативів в Україні. – Львів, 1998; Федорович В. І. Розвиток науково – правової думки про сільськогосподарську кооперацію // Вісник Львів. ун-ту. – Серія юридична. – Вип. 34. – Львів, 1999.

  8. Зіновчук Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу. 2-ге вид. – К., 2001.

  9. Политическая экономия // Экономическая энциклопедия. / Под ред. А.М. Румянцева. – М.: Советская Энциклопедия, 1975. – Т. 2.

  10. Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №30. – Ст. 414.

  11. Палладина М. Что считать кооперативом.// Вестник Агропрома. – 1989. – №6. – С. 2.

  12. Мартос Б. Теорія кооперації. – Подєбради,1923. – С. 34.

  13. Демчик В.И. Кооперация и право. – К., 1991. – С. 8.

  14. Чаянов А.В. Основные идеи и формы организации крестьянской кооперации. – 1919. – С. 133-135.

  15. Кооперативне право, С. 178.

  16. Стаття 5 Закону України "Про підприємництво". // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №14. – Ст. 168.

  17. Урядовий кур'єр. – 2001. – 15 листоп.

Loading...

 
 

Цікаве