WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми інституційного та нормативно-правового забезпечення фінансування бюджетів - Реферат

Проблеми інституційного та нормативно-правового забезпечення фінансування бюджетів - Реферат

Подолання бюджетного дефіциту на позичковій основі найперше повинно скеровуватися на розвиток виробництва, на забезпечення фінансової стійкості всіх галузей господарства і підприємств усіх форм власності, на активізацію підприємницької діяльності тощо.

Щодо скорочення видатків бюджету, то воно може здійснюватися шляхом змін напрямів інвестування бюджетних коштів, використання виключно цільових фінансових пільг і санкцій, що дають можливість враховувати умови різних виробників; фінансування лише найважливіших соціальних затрат, недопущення фінансування за рахунок бюджету заходів, що не мають достатньої реальної фінансової бази.

Як уже зазначалось, з метою покриття бюджетного дефіциту можна використовувати різноманітні форми державного кредиту. До 1995 р. український уряд використовував виключно інфляційні способи покриття дефіциту держбюджету шляхом запозичення коштів у Національного банку України. Тому без сумніву позитивним моментом стало закріплення на законодавчому рівні заборони використання емісійних коштів Національного банку України як джерела фінансування Державного бюджету [6, ст. 15 п. 6].

До щонедавна, стійкою була тенденція до використання неемісійних методів покриття дефіциту шляхом внутрішніх і зовнішніх запозичень. Проте ситуація на ринку цінних паперів теж залежить від низки об'єктивних чинників, що в кінцевому результаті призводить до збоїв на ринку державних цінних паперів. Тому, незважаючи на те, що інфляційні процеси певною мірою знижуються, однак ці результати досягнуто суто монетаристськими методами, які супроводжуються подальшим поглибленням і падінням виробництва, збільшенням кількості безробітних, загостренням кризи платежів тощо. Деякі спеціалісти експерти вважають що в цілому фінансова сфера є відірваною від загального сектору економіки і практично працює сама на себе [12, с. 35].

Отже, фінансування бюджету це складна система відносин, що забезпечують бюджет додатковими фінансовими ресурсами на бюджетний період, а також система заходів, скерованих на обслуговування і погашення основної суми боргу. Розв'язання цих та пов'язаних з ними інших проблем, передбачає певну систему інституційних та нормативно-правових зв'язків. Політика в сфері державних фінансів визначається інституційною організацією – системою державних органів та органів місцевого самоврядування, наділених повноваженнями в сфері бюджету, а з іншого боку – нормативно-правовим регулюванням бюджетних відносин і фіскальної політики.

  • Система та повноваження державних органів у сфері фінансування бюджетів. (інституційна організація).

Верховна Рада України. Відповідно до положень Конституції України, до повноважень Верховної Ради України належить затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України; прийняття рішення щодо звіту про його виконання; затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням [1 п. 4 та 14 ст. 85]. Відповідно до Закону України "Про державний внутрішній борг України," граничні розміри державного внутрішнього боргу України, його структура, джерела та строки погашення встановлюються Верховною Радою України одночасно із затвердженням Державного бюджету України на наступний рік [4, ст. 6].

Кабінет Міністрів України, відповідно до п. 6 ст. 116 Конституції України розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання. Відтак до сфери бюджетних повноважень Уряду входить питання фінансування бюджету. Більше того, запозичення до Державного бюджету здійснюються від імені Уряду. Це випливає із положень Закону "Про державний внутрішній борг України", оскільки поняття державного внутрішнього боргу визначається як строкові боргові зобов'язання Уряду України у грошовій формі [4, ст. 1]. Відповідно до Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України може брати позики в межах, визначених законом про Державний бюджет України (в особі Міністра фінансів) [2, cт. 15, 16]. Разом з тим Кабінет міністрів України зобов'язаний вживати необхідних заходів для дотримання граничної величини боргу відповідно до 60% (фактичного річного обсягу ВВП України).

Мнінстерство фінансів України.Одним з головних завдань мінфіну є розроблення стратегії щодо внутрішніх та зовнішніх запозичень держави і погашення та обслуговування державного боргу. Відповідно до Постанов Уряду, Міністерство фінансів виступає як емітент та гарант своєчасного погашення облігацій, що діє від імені Уряду і одержує грошові кошти, необхідні для фінансування бюджетного дефіциту. Міністерство фінансів України в 2000 році привело облік державного боргу у відповідність до міжнародних стандартів. За новим порядком ведення обліку державного боргу, він визначається як сума прямих зобов'язань держави. Головна відмінність – до державного боргу не входить обсяг гарантованих зобов'язаньдержави до моменту настання гарантійного випадку. Такі зобов'язання обліковуються окремо [10].

Міністр фінансів. Саме на особу Міністра фінансів України Бюджетний кодекс покладає право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень; в особі Міністра фінансів уряд може надавати гарантії щодо виконання боргових зобов'язань суб'єктам підприємницької діяльності. Міністр фінансів має право вибирати кредитора, вид позики і валюту запозичення [2, ст. 16, 17].

Державне казначейство України здійснює управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом; відображення операцій, пов'язаних із державним боргом та використанням залучених коштів у бухгалтерському обліку виконання державного бюджету.

Департамент державного боргу відповідальний за оперативний облік та надання оперативної звітності щодо стану державного боргу, підготовку та Обгрунтування розрахунків до проекту Державного бюджету за операціями, пов'язаними з державним боргом. Подає Департаменту по бюджету необхідні розрахунки по операціях, пов'язаних з державним боргом, для планування у показниках Державного бюджету на відповідний рік у розрізі загального та спеціального фондів державного бюджету та аналітичні матеріали щодо операцій за державним боргом. Подає Державному казначейству України розпорядження про відображення по спеціальному фонду державного бюджету операцій, пов'язаних з державним боргом, та операцій по використанню позик на фінансування проектів або пов'язаних з реструктуризацією чи визнанням боргу [10].

Національний банк України. Для забезпечення виконання покладених на нього функцій веде рахунок Державного казначейства України; виконує операції з обслуговування державного боргу, пов'язані з розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними; приймає на зберігання та в управління державні цінні папери [6, cт. 42]. НБУ виконує обов'язки генерального агента з обслуговування випуску та погашення державних облігацій, забезпечує "організаційну" сторону функціонування ринку державних цінних паперів: проводить аукціони, погашення, підготовку необхідних документів та інше. Тобто обслуговування державного боргу здійснюється через банківську систему України.


 
 

Цікаве

Загрузка...