WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Понятійно-категоріальний апаратбюджетного кодексу України: критичний аналіз - Реферат

Понятійно-категоріальний апаратбюджетного кодексу України: критичний аналіз - Реферат

За визначенням М. Ходоровича, "дотацiя – це асигнування з метою збалансувати нижчестоящi бюджети, тобто покрити розрив мiж доходами i видатками" [21, с. 118]. На нашу думку, недоліком наведеного визначення є те, що його автор не вказав на те, що дотація – це просто асигнування, а не грошова допомога, а, по-друге, уточнення того, що збалансувати бюджети означає покрити розрив між доходами і видатками, не потрібне.

Автори "Фінансово-правового словника", виданого у 1993 р. в Україні, дають грунтовніше, ширше і більш різнобічне визначення поняття дотація: "Дотація – це кошти, безвідплатно видані з бюджету. Розрізняють два види дотацій: 1) допомога, що надається підприємствам, організаціям на покриття збитків, зумовлених незалежними від них причинами; 2) бюджетна – надається бюджету у випадках перебільшення видатків над доходами (як метод бюджетного регулювання); вона виділяється безповоротним порядком у твердій грошовій сумі з коштів вищестоящих бюджетів нижчестоящим для їх збалансування в разі перевищення видатків над доходами" [20, с. 36]. Оскільки, як бачимо, є два види дотацій, то у законодавчому визначенні цього терміна обов'язково слід це враховувати і визначати його як бюджетна дотація.

Видатний український вчений у галузі фінансового права Л.К. Воронова у підручнику "Фінансове право" дає таке визначення цього поняття: "Дотація, як дохід місцевих бюджетів, являє собою перерахування коштів з вищестоящого бюджету в нижчестоящий з метою його збалансування" [19, с. 135]. В іншому місці читаємо: "Бюджетна дотація – це виділена безповоротно тверда грошова сума з вищестоящої ланки бюджетної системи для збалансування цього бюджету у випадках перебільшення видатків над доходами. Дотація виділяється в твердій грошовій сумі" [18, с. 147]. Видається, що у другому випадку, як і у наведеному вище визначенні, вказівка на те, що дотація надається "у випадках перебільшення видатків над доходами" не потрібна, оскільки її мета – збалансування бюджету – передбачає таку підставу.

Провідний російський вчений у цій галузі права Н.І. Хімічева так визначає зміст цього поняття: "Дотація у бюджетних відносинах – це певна грошова сума, яка виділяється з вищестоящого бюджету за рішенням відповідного представницького органу влади у нижчестоящий бюджет, не обумовлена яким-небудь цільовим спрямуванням засобів. Згідно з законом, дотація надається у випадках, якщо закріплених і регулюючих джерел недостатньо для формування мінімального бюджету нижчестоящого територіального рівня" [17, с. 114]. Інший російський вчений Л.А. Давидова вважає, що "дотація – це грошова сума, яка виділяється з бюджету вищестоящого рівня у випадку недостатності закріплених і регулюючих доходів для формування мінімального бюджету нижчестоящого територіального рівня. Виділення дотації здійснюється на безоплатній і безповоротній основі, а її використання не має цільового призначення" [16, с. 137-138].

Нам видається, що у наведених визначеннях поняття дотації вказівка на те, що це "грошова сума, яка виділяється з бюджету вищестоящого рівня у випадку недостатності закріплених і регулюючих доходів" (виділено нами – В.К.) недоречна, так оскільки за своєю природою є одним із методів бюджетного регулювання, а відтак, виступає одним із видів регулюючих доходів.

Найближчим до оптимального варіанту визначення поняття дотації і її законодавчого визначення у Бюджетному кодексі України виявився В.І. Кравченко, який вважає, що "під дотацією слід розуміти трансфертні ресурси, що передаються з державного бюджету України до місцевих бюджетів або з місцевих бюджетів вищого адміністративного рівня до місцевих бюджетів нижчого адміністративного рівня безповоротно для збалансування їхніх доходів та видатків" [13, с. 281, 399]. Крім того, автор вважає за доцільне дотації спрямовувати на збалансування поточних місцевих бюджетів. Об'єктивні ж критерії надання дотацій належить розробити в рамках механізму фінансового вирівнювання, який, на його думку, слід у законодавчому порядку закріпити в Україні [13, 281; 399].

До позитивних переваг такого визначення відносимо: по-перше, поняття дотації визначено через ширше поняття – трансфернтні ресурси, що робить це визначення більш лаконічним; по-друге, у ньому чітко визначено безповоротний характер дотації, одноканальне ("зверху донизу") спрямування її та мету – збалансування доходів і видатків бюджетів.

Проаналізуємо тепер законодавчі визначення поняття дотація, поданих у бюджетних кодексах України та Росії.

Бюджетний кодекс України вміщує таке визначення цього поняття: "Дотація вирівнювання – міжбюджетний трансферт для використання на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, що його отримує" [8].

Як ми вважаємо, закладена у такому визначенні мета дотації – "на вирівнювання дохідної спроможності бюджету" – сформульована дещо кострубато і з неї не зовсім зрозуміло, що таке "дохідна спроможність бюджету" і до якої міри вона повинна бути вирівняна. Інша річ, коли говорять про мету дотації – вирівнювання бюджетів з метою збалансування їхніх доходів та видатків, то тут усе стає зрозумілим: необхідно забезпечити бездефіцитність бюджетів.

Для порівняння, згідно з ст. 6 Бюджетного кодексу РФ, "дотації – бюджетні засоби, які надаються бюджету іншого рівня бюджетної системи Російської Федерації на безоплатній і безповоротній основах для покриття поточних видатків".

Принагідно відзначимо з кращого боку визначення терміна дотації, наведеному у Бюджетному кодексі України, порівняно з визначенням аналогічного терміна у Бюджетному кодексі РФ, згідно з яким можна припустити, що дотації надаються не тільки "зверху донизу", але й навпаки – "знизу доверху". Так само невдало, на нашу думку, визначено у ньому і мету надання дотації, оскільки вона надається не просто "для покриття поточних видатків", а для вирівнювання бюджетів з метою збалансування їхніх доходів та видатків. Натомість позитивним у цьому визначенні є вказівка на безоплатний і безповоротний характер дотації.

Крім того, в обох законодавчих визначеннях терміна дотації ще одним, на нашу думку, недоліком є те, що немає вказівки про нецільовий характер дотації.

Найбільш проблемним і суперечливим у теорії фінансового права і правотворчій практиці залишається визначення понять субвенції і субсидії та їх розмежування.

З точки зору М. Ходоровича, "субвенція – це фінансова допомога нижчестоящому бюджету на конкретні цiлi за умови, що для їх досягнення використовуються i засоби цього бюджету" [21, с. 118].

Л.К. Воронова приблизно так само визначає зміст розглядуваного поняття: "Субвенція видається нижчестоящому бюджету з чітко обумовленим цільовим призначенням, як допомога на програми і заходи соціального розвитку. Кошти у вигляді субвенції додаються як часткова допомога до фінансових ресурсів, які виділяються з бюджету на певні цілі. Регіональний або місцевий орган самоврядування не має права використовувати ці кошти на інші цілі" [19, с. 147]. Отже, за Л.К. Вороновою, субвенція є також видом грошової допомоги, але це часткова цільова допомога. Решту суми коштів, що не вистачає для фінансування якогось заходу органу місцевого самоврядування, він повинен профінансувати сам [19, с. 135]. Тим самим автор підкреслює у субвенції властивість часткового фінансування цільових видатків.

У згаданому "Фінансово-правовому словнику" так пояснюється значення цього терміна: "Субвенція – метод бюджетного регулювання, що застосовується для збалансування нижчестоящих бюджетів. Субвенція видається нижчестоящому бюджету з чітко обумовленим призначенням як державна фінансова допомога на програми і заходи, спрямовані на підтримку гарантованого законодавчого мінімуму соціальної забезпеченості населення регіонів, де такий мінімум не забезпечується власними бюджетними доходами з незалежних від них причин економічного розвитку. Субвенції можуть направлятися на розвиток соціально-культурної, побутової сфери, вирішення проблем зайнятості та ін. В разі порушення умов їх використання підлягають поверненню до вищестоящого бюджету. Не використані протягом року субвенції повертаються до вищестоящого бюджету водночас з поданням звіту про витрачені суми" [20, с. 115].

На думку Н.І. Хімічевої, "субвенція у бюджетних відносинах – це грошова сума, яка виділяється з вищестоящого бюджету у нижчестоящий на певний строк для конкретних цілей, для вирівнювання соціально-економічного розвитку суб'єктів федерації і адміністративно-територіальних одиниць" [17, с. 115]. Подібне визначення поняття субвенції дає Л.А. Давидова: "Субвенція – це грошова сума, яка видається з бюджету вищестоящого рівня на певний строк і на конкретні цілі для вирівнювання соціально-економічного розвитку відповідного національно-державного або адміністративно-територіального утворення" [16, 138].

Під субвенцією В.І. Кравченко розуміє "трансфертні ресурси, які передаються з державного бюджету України до місцевих бюджетів або з місцевих бюджетів вищого адміністративного рівня до місцевих бюджетів нижчого адміністративного рівня на фінансування цільових видатків і які підлягають обов'язковому поверненню їх у разі нецільового використання. Субвенції слід спрямовувати до місцевих бюджетів розвитку" [13, с. 281, 411]. Крім того, автор вважає за доцільне встановити, щоб субвенції в Україні мали назву інвестиційних субвенцій, бо вони, мають стати основною формою державної підтримки інвестиційної діяльності місцевих органів влади [13, с. 282].

Loading...

 
 

Цікаве