WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративно-правове регулювання відповідальності посадових осіб - Реферат

Адміністративно-правове регулювання відповідальності посадових осіб - Реферат

Певні проблеми виникають з приводу відповідальності посадових осіб, які є народними депутатами. У попередній редакції Закону "Про статус народного депутата України" [10] зазначалося, що народні депутати України не можуть притягатися до кримінальної відповідальності, бути затримані чи заарештовані, а також до них не можна застосувати заходи адміністративного стягнення, що накладаються у судовому порядку без особистої письмової згоди або згоди Верховної Ради України (ст. 27). Проте це положення не передбачено в новій редакції Закону України "Про статус народного депутата України" від 22 березня 2001 р. [11]. Конституція України в ч. 3 ст. 80 закріпила недоторканність народних депутатів лише щодо затримання, арешту і кримінальної відповідальності.

З метою усунення непорозумінь, які виникають з приводу застосування заходів адміністративної відповідальності до цієї групи посадових осіб цю проблему слід остаточно вирішити в новому Кодексі про адміністративні проступки, оскільки чинний Кодекс 1984р. взагалі не регулює цього питання [9].

Особливу увагу привертає проблема адміністративної відповідальності посадових осіб за корупційні діяння. Закон України "Про боротьбу з корупцією" [12] визначив коло осіб, які несуть відповідальність за корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією. До числа цих осіб належать: державні службовці, народні депутати, депутати місцевих рад усіх рівнів.

Проблема виникає з приводу тлумачення ст. 2 цього Закону, яка ототожнює два поняття "особи, уповноважені на виконання функцій держави" і "державні службовці, народні депутати України, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови". З цим не можна погодитися, оскільки перше поняття є значно ширшим і охоплює всіх осіб, які покликані в той чи інший спосіб представляти інтереси держави, зокрема до них належать політичні діячі, службовці державних органів, підприємств, установ, організацій.

Хоча Закон "Про державну службу" не містить поняття державного службовця, проте з його положень випливає вузьке розуміння цього поняття, тобто в межах органів виконавчої влади. Крім того, в Законі України "Про державну службу" [13] існує колізія норм, закріплених у ст. 9 і 25. Відповідно до цього, в ст. 2 Закону України "Про боротьбу з корупцією" [12] звужено коло осіб, які є суб'єктами адміністративної відповідальності за корупційні діяння. У свою чергу, це створює проблеми застосування норм, закріплених ст. 7-10 вказаного Закону [12], які передбачають відповідальність за корупційні діяння державних службовців, депутатів усіх рівнів, а також керівників міністерств, відомств, державних підприємств, установ та організацій.

Враховуючи особливість адміністративно-правового статусу посадових осіб державних органів, установ і державних підприємств, новий закон про державну службу повинен віднести їх до категорії державних службовців і визнати суб'єктами відповідальності за корупційні діяння.

Накладення на посадову особу стягнення у вигляді штрафу своїм наслідком має також заборону обіймати посади в державних органах та їх апараті упродовж трьох років з дня їхнього звільнення чи заборону балотуватися у депутати або на виборні посади в державні органи упродовж п'яти років з дня припинення депутатських повноважень або звільнення з посади. Цей випадок є прикладом поєднання двох видів відповідальності за вчинення корупційного діяння: адміністративної – у вигляді штрафу і дисциплінарної – обмеження зайняття службовою діяльністю.

Назвемо ще одну проблему адміністративної відповідальності посадових осіб, яка виникає на практиці. Посадові особи несуть відповідальність за невиконання та недбале виконання службових обов'язків, у тому числі і обов'язків щодо управління відповідною організаційною структурою. В цьому випадку потрібно проводити розмежування відповідальності посадової особи і відповідальності юридичної особи, про що неодноразово наголошувалося в юридичній літературі [14, с. 8].

Вирішуючи питання адміністративної відповідальності посадової особи за дії юридичної особи, слід брати до уваги причину протиправних наслідків і причинно-наслідковий зв'язок. Посадова особа повинна нести адміністративну відповідальність за дії юридичної особи лише у тому випадку, коли протиправні наслідки безпосередньо викликані її неналежним виконанням чи невиконанням службових повноважень. У всіх інших випадках юридична особа виступає самостійним суб'єктом адміністративної відповідальності.

З метою адміністративно-правового врегулювання відповідальності посадових осіб важливо прийняти нові Кодекс про адміністративні проступки, Закон про державну службу, внести зміни до чинного законодавства, а в посадових інструкціях якомога конкретніше визначати коло обов'язків та прав посадових осіб. Усунення колізій правових норм, які містить чинне законодавство про державну службу і боротьбу з корупцією, дасть можливість виробити однозначність їх застосування, що стане гарантією для самих посадових осіб, а відповідно і спонукатиме їх до належного виконання службових завдань.

Література

  1. Горницький А.А. Проблемы юридической ответственности должностных лиц в государственном управлении: Автореф. д-ра юрид. наук: – К., 1992.

  2. Костюков А.Н. Должностное лицо: административно-правовой статус // Правоведение. – 1987. – №2. – С. 20-24.

  3. Петришин О.В. Статус службової особи: природа, структура, спеціалізація.– К.: НМК ВО, 1990.

  4. Самощенко И.С., Фарукшин М.Х. Ответственность по советскому законодательству. – М.: Юрид. лит-ра., 1971.

  5. Щербак А.И. Социальный механизм юридической ответственности должностных лиц. – К.: Наук. думка, 1986.

  6. Ответственность в управлении. / отв. ред. А.Е. Лунев, Б.М. Лазарев. – М.: Наука, 1985.

  7. Лазарев Б.М. Специфика ответственности должностных лиц. // СССР – ГДР: Государственная служба (Сб. науч. Трудов) – М., 1986.

  8. Комментарий к Основам законодательства Союза СССР и союзных республик об административных правонарушениях. / Под. ред. Б.М. Лазарева. – М.: Юрид. лит-ра., 1983.

  9. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К.: Юрінком Інтер, 2000.

  10. Закон України "Про статус народного депутата України" //Відомості Верховної Ради України. – 1993. №3. – Ст. 17.

  11. Закон України "Про статус народного депутата України" від 22 березня 2001р. // Урядовий кур'єр. – 26 верес. 2001.

  12. Закон України "Про боротьбу з корупцією" від 5 жовтня 1995 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №34. – Ст. 266 (зі змінами).

  13. Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №52. – Ст. 490 (зі змінами).

Loading...

 
 

Цікаве