WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Основи конституційно-правової регламентації правового статусу політичних партій в зарубіжних країнах - Реферат

Основи конституційно-правової регламентації правового статусу політичних партій в зарубіжних країнах - Реферат

Законодавець пішов по шляху обмеження прямих дотацій – вони в жодній країні не покривають усіх фінансових потреб партій, а тому потрібні й інші джерела фінансування, наприклад, приватні пожертви. Порядок надання державних дотацій партій у різних державах різний. Зокрема, у ФРН це фінансування передвиборних затрат, у Швеції – ще інших видатків, у США – тільки президентських виборів. Розмір дотацій буває різним. Частіше він відповідає кількості набраних на виборах голосів, як наприклад, у Німеччині. В Австрії "кожній політичний партії на її вимогу повинні бути виділені кошти для цілей її громадської діяльності" (5, ст. 2, параграф 2.1). Такі кошти найперше надаються тій політичній партії, яка має в Національній раді не менше ніж п'ять депутатів. Ті ж партії, які не представлені у Національній раді, але дістали на виборах, понад 1% голосів, теж мають право вимагати дотацію для своєї громадської діяльності. Державне фінансування вимагає звітності політичних партій перед державою за використані кошти. Норми, які регламентують фінансову звітність політичних партій, є досить жорсткими. Порядок звітності детально регламентований. Австрійський закон передбачає створення спеціальної Комісії для перевірки коштів, призначених на передвиборну агітацію. За порушення законодавства передбачені певні санкції, наприклад штраф, позбавлення державних дотацій, позбавлення права бути претендентом на виборах і навіть позбавлення волі. Закон вимагає також від політичних партій публічної звітності за свою фінансову діяльність: "...кожна політична партія, яка дістала кошти, ... повинна публічно звітувати" (5, ст. 2, параграф 4, п. 4).

Крім спеціальних законів, правовий статус політичних партій врегульовується регламентами парламентів. У регламентах визначаються поняття партійних фракцій, їх права, вимоги до утворення тощо. Наприклад, параграф 10 регламенту бундестага ФРН характеризує фракції як об'єднання членів бундестагу, які належать до однієї й тієї ж партії або до таких партій, які мають однакову мету і не конкурують між собою в жодній із земель. Останнім часом спостерігається більш детальна регламентація діяльності партійних фракцій у парламенті.

Іншим джерелом правового статусу політичних партій є акти уряду, якими може врегульовуватись таке питання, як питання про надання партіям ефірного часу в ході виборчої кампанії (Франція, Великобританія). У Німеччині це питання врегульовується відповідною адміністрацією радіо і телекорпорацій (в тому числі і на рівні земель).

Деякі держави погоджуються з нормами, створеними самими партіями. Це стосується партійних статутів, затверджених державою. До інших джерел права, що врегульовують діяльність політичних партій, належать судові прецеденти і правові звичаї.

Правове регулювання утворення і діяльності політичних партій у різних державах неоднакове. Наприклад, у США це питання не врегульоване ані конституцією, ані спеціальним законом. Організація і діяльність політичних партій у цій державі регулюється законодавством штатів, зокрема законами про вибори. У Великобританії також немає спеціального закону про політичні партії, вони розглядаються у контексті інших громадських організацій. У цих та деяких інших державах (Швеція) законодавець не подає чіткого визначення самого поняття політична партія, проте в інших державах таке визначення чітко сформульоване. Так, закон про політичні партії Німеччини визначає політичні партії як об'єднання громадян, які постійно або упродовж тривалого часу впливають на формування політичної волі в рамках федерації або землі і прагнуть брати участь у представництві народу в німецькому бундестазі чи лантазі.

Відмінності стосуються і статусу політичних партій. У низці федеративних держав партії можуть бути як загальнонаціональними, так і такими, що діють на рівні суб'єктів федерації (США, ФРН, Індія). Партійні організації можуть бути такими, що визнаються на місцевому рівні (Іспанія, Швеція), або такими, що не визнаються (Бразилія).

Правовій регламентації підлягає і можливий розпуск політичних партій – у випадку порушення законодавства, вчинення певних протиправних дій, зменшення кількості членів партії до числа, коли вона не визнається як така. За законодавством деяких держав, наприклад Швеції, можлива втрата реєстрації. Це означає викреслення партії із спеціального реєстру і втрату статусу партії. У цій державі партії втрачають реєстрацію у випадку, коли вони на двох поспіль чергових виборах не висували кандидатів. Депутати, обрані в парламент від таких партій, не втрачають при цьому своїх мандатів. Законодавством встановлено, що втрата реєстрації проводиться тими ж органами, які проводили реєстрацію.

Отже, у різних державах світу правовий статус політичних партій має певні відмінності. Правове регулювання статусу політичних партій розпочалося у другій половині ХХ ст. із введенням відповідних статей у конституції, а згодом – із прийняттям спеціальних законів про політичні партії та іншого законодавства.

Конституційно-правове регулювання статусу політичних партій є важливим чинником у питанні формування зовнішньої і внутрішньої політики держави, оскільки партії відіграють у багатьох державах провідну роль у формуванні виконавчої та законодавчої гілок влади, координують діяльність важливих ланок зовнішньополітичного механізму, узгоджують їх дії у проведенні зовнішньополітичного курсу держави.

Література

  1. Основной Закон Федер. Р-ки. Германии // Конституции Государств Европейского Союза. – М.: НОРМА, 1997.

  2. Конституция Іспании. – Там же.

  3. Конституция Італьянской Республики. – Там же.

  4. Конституционное право зарубежних стран: Учебник для вузов. //Под ред. чл.-кор. РАН проф. М.В. Баглая, д.ю.н., проф. Ю.Л. Лейбо, д.ю.н., проф. Л.М. Энтина. – М.: НОРМА,2000.

  5. Федеральный закон от 2 июля 1975 г. о задачах, финансировании и предвиборной агитации политических партий (Закон о партиях).// Австрийская Республика. Конституция и законодательные акты. – М.: Прогресс, 1985.

  6. Федеративная Республика Германия. Конституция и законодательные акты. – М.: Прогресс,1991.

  7. Конституционное (государственное) право зарубежних стран: Учебник Под ред. проф. Б. Страшуна. – Общая часть. – М.,1996.

Loading...

 
 

Цікаве