WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Вплив європейських доктрин на генезу територіального самоврядування в республіці польща - Реферат

Вплив європейських доктрин на генезу територіального самоврядування в республіці польща - Реферат

З початком певної лібералізації суспільства в 1980 р. лунають також заклики до відновлення самоврядування. Цьому сприяло розуміння значення самоврядування для подолання суспільно-економічної кризи, оскільки місцеві громади можуть зняти частину тягаря у вирішенні кризових явищ з плечей державної адміністрації. Більше того, процес децентралізації несе з собою широку демократизацію суспільства на всіх рівнях. У бурхливих дискусіях навколо питання децентралізації виникло явище, яке віднедавна прийнято називати правничою ностальгією. Під цим поняттям мається на увазі сум і сентименти наукових кіл за довоєнними вирішеннями проблем і повернення до них принаймні в такому обсязі, в якому це видається можливим. Правнича ностальгія відрізняє Польщу від решти постсоціалістичних країн Центральної Європи. Наприклад, в Угорщині, такій подібній до Польщі з багатьох точок зору, панує тенденція скоріш, до творення цілком нових приписів, ніж повернення до минулих правових конструкцій. Звичайно, від 1939 р. багато дечого змінилося в адміністративних структурах, щоб було можна механічно перенести довоєнну модель самоврядування в умови сучасного життя. Самоочевидним однак, є те, що створювати нові інститути територіального самоврядування, відмовляючись від тих, що пройшли випробування часом, не логічно.

Отже, в результаті інтенсивної наукової роботи, яка проходила під впливом правничої ностальгії і відповідної законопроектної діяльності, в 1990 р. було зроблено перший крок на шляху реставрації територіального самоврядування. Прийняті 8 березня та 27 травня 1990 р. зміни до Конституції 1952 р. разом з Законом про територіальне самоврядування від 8 березня того ж року закладали основу нової організації адміністрації в країні. Запроваджена дуалістична модель місцевої адміністрації відставала в деяких моментах від сучасного європейського розуміння територіального самоврядування, що було значною мірою зумовлено тогочасними соціально-політичними умовами [4, с. 51]. Запропонована конструкція активної виконавчої влади розглядала самоврядування, скоріш, як частину виконавчої адміністрації на місцях, вносячи лише елемент обмеженої децентралізації у здійснення державної влади. Та цей стан речей тривав недовго.

Польські теоретики місцевого самоврядування щораз більше уваги почали приділяти сучасним теоріям, які відображають набагато точніше перетворення в політичних відносинах між центром і периферією. Внаслідок занедбаного стану науки самоврядування в радянський період Польщу оминула широка дискусія навколо питань самоврядування і місцевої політики, яка відбувалася в Європі з початку 70-х до кінця 80-х років. Ознайомлення з провідними сучасними теоріями як – от: теорія локалізму, теорія публічного вибору, концепція подвійної держави і концепція суспільних відносин [6, с. 156], дозволило дослідникам внести сучасні підходи в польську самоврядну модель. Відповідно до цих сучасних тенденцій було сформовано ідею територіального самоврядування в Конституційному Законі від 17 вересня 1992 р., який проголошував самоврядування основною функцією організації місцевого публічного життя. З цього часу польська доктрина місцевого самоврядування ввійшла в новий етап розвитку.

Поштовхом до нових пошуків стали активні заходи уряду, спрямовані на інтеграцію в європейську спільноту та розквіт самоврядної проблематики в наукових дослідженнях. Розуміння, що функціональна ефективність гміни є одним з найважливіших індикаторів політичної і суспільної культури будь-якої держави, консолідувало зусилля теорії і практики на користь місцевої демократії, децентралізації і деетатизації [7, с. 24].

Політичний і господарський устрій гміни є одним з вирішальних чинників, які впливають на рівень і якість життя місцевих спільнот, тому з метою досягнення відповідності високим європейським стандартам польські політики зосередили свою увагу на правовій охороні інтересів місцевих гмін. Особливо ратифікація Польщею в 1993 р. Європейської Хартії місцевого самоврядування привернула увагу щодо відповідності правового регулювання самоврядування в Польщі положенням Хартії. Спрямована проти державного централізму, Хартія мала на меті узагальнити самоврядні вирішення в країнах Європи, гарантуючи основи місцевої демократії та забезпечуючи співпрацю у вирішенні місцевих справ [7, с. 24]. Хоча Хартія не мала на меті зруйнувати специфіку правової спадщини окремих країн, проголошені нею принципи відображали тенденцію до вироблення рішень, які можуть бути застосовані в будь-якій державі. Цей універсальний характер положень має особливе значення для втілення цінностей, які пропагує Хартія, в країнах центральної і Східної Європи і тим самим наближення їх самоврядних моделей до конструкцій європейської доктрини місцевого самоврядування. Беручи це до уваги, Польща продовжила процес реформування публічної адміністрації. Головна мета реформ – територіальна децентралізація. Очікувалось, що нові перетворення зміцнюватимуть компетенцію місцевих самоврядних органів, підвищать якість послуг, які надаються самоврядними інституціями, та, що найважливіше, сприятимуть встановленню самоврядування також на повітовому і воєводському рівнях [8, с. 31].

Розробляючи законодавчу базу адміністративної реформи, польські спеціалісти часто звертались до досвіду Франції, адміністративна доктрина якої лежить в основі європейської традиції самоврядування [9, с. 436]. Робота над розбудовою системи самоврядування увінчалася прийняттям відповідного законодавства в 1998 році. Отже, сучасне правове регулювання територіального самоврядування в Польщі було збудоване на засадах, які збігаються з головними принципами законодавства західноєвропейських держав.

Незважаючи на практичні труднощі, пов'язані зі вступом в ЄС, які досі ще не вирішені, перспектива набуття членства в ЄС для Польщі є лише питанням кількох років [8, с. 31].

Захоплені цією думкою, у другій половині 90-х років в обговоренні самоврядної проблематики польські теоретики змістили акцент на питання впливу входження в Європейський Союз на доктрину територіального самоврядування в Польщі. Безперечно, право Європейських Співтовариств не регулює поки що питань організації місцевого самоврядування. Однак в європейській літературі останнього часу дослідники вказують на тенденцію в бік розвитку спільного адміністративного права, яке охопить також питання організації місцевої адміністрації публічними справами [10, с. 213]. В цьому контексті величезне значення мають численні принципи адміністративного права, які знаходять визнання у рішеннях Європейського Суду Справедливості. Важливо зауважити, що в своїх рішеннях суд часто звертається до правових принципів, відомих у законодавстві, а також у правовій науці країн – членів ЄС [10, с. 220]. З огляду на це і з метою уникнення можливих ускладнень під час впровадження в життя принципів, визнаних Європейським Судом Справедливості, важливою є наявність спільних цінностей, спільного розуміння правових питань, а також спільної наукової культури серед держав Європейського Союзу [11, с. 58-59]. На нашу думку, завдяки історичним зв'язкам, сучасній правовій доктрині та реформованому законодавству польське самоврядування з впевненістю можна вважати частиною європейської традиції територіального самоврядування. Найбільшим викликом для польської правової системи буде, однак, заміна традиційних національних вирішень новим європейським правовим регулюванням.

На завершення зауважимо, що вивчення і збереження доктринальних цінностей, на які спирається місцева демократія, є суттєвим для кожного періоду історії і кожної країни. Саме наповнення положень законодавства внутрішнім змістом вирішує долю ефективності організації і діяльності територіального самоврядування, водночас сприяючи уникненню небезпек зловживання владою, локального партикуляризму та виникнення конфліктів під час зіткнень різних інтересів. Значною мірою через відсутність спадкоємності самоврядних традицій з цією проблемою стикається також процес розбудови системи територіального самоврядування в Україні. Вирішення, яке ґрунтуються на досвіді класичних теорій самоврядування в поєднанні з сучасними європейськими концепціями, запроваджене польськими реформаторами може стати корисним прикладом для вдосконалення функціонування місцевого самоврядування в Україні.

Література

  1. Samorząd miejski, Opracow. wykladow prof. Dr-a. R. Sikorskiego. – Warszawa, 1927.

  2. Podwinski S. Teoria i dzieje samorżadu terytorialnego. – Łodz, 1947.

  3. T. Bigo, Związki publiсzno-prawne w swietle ustawodawstwa polskiego. – Warszawa, 1928.

  4. Dolnicki B. Samorzad terytorialny. Zagadnienia ustrojowe, Zakamycze. 1999.

  5. Panejko J. Geneza i podstawy samorzadu europejskiego. – Paryż, 1934.

  6. Społecznosc lokalna wobec problemow społecznych i rozwoju społecznego. – Warszawa, 1994.

  7. Leonski Z., Samorząd terytorialny Rzeczypospolitej Polskiej. – Wyd.2, – Warszawa, 1999.

  8. Permanent Revolution for Europe's Union? // The Economist. – Feb 3d-9th, 2001.

  9. Samorząd terytorialny. Zagadnienia prawne i administracyjne. Pod red. A. Piekary i

  10. Z .Niewiadomskiego. – Warszawa, 1998.

  11. Schwarz J. Tendencies towards a Common Administrative law in Europe // European Administrative Law. – Utrecht. 2000.

  12. Chalmers D., Szyszczak E. European Union Law,. Towards a European Polity?, Ashgate Publishing, 1998. – Vol. 2.

Loading...

 
 

Цікаве