WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Місце і роль категорій системного підходу в державно-правових дослідженнях - Реферат

Місце і роль категорій системного підходу в державно-правових дослідженнях - Реферат

У літературі є твердження й стосовно того, що у системному підході як і в будь-якій значній методологічній течії, можна визначити три класи: 1) клас саме методології, яка цілком належить науковому знанню; 2) клас філософської рефлексії, яка визначає умови та межі цієї методології; 3) клас ідеологічної надбудови, яка з'явилася в результаті хибної філософської концепції [1, с.127].

Згідно з цією класифікацією, слід вирішувати принципові питання, пов'язані з визначенням системи категорій системного підходу відповідно до кожної державно-правової реальності, яка є предметом нашого аналізу.

Щодо першого, загальнометодологічного рівня, то тут не виникає особливих проблем, оскільки матеріалістичний науковий підхід, який спирається на категорії діалектики, саме на найвищому рівні пізнання об'єктивної реальності й спрямовує нас на визначення категорій системного підходу на такому рівні. Наприклад, такі загальновідомі категорії, як сутність, зміст, форма, матерія, свідомість та інші методологічного рівня поняття, безпосередньо можуть виконувати й виконують роль категорій системного підходу, особливо на рівні вирішення принципово важливих, передусім суспільно значущих питань. Підкреслимо, що ці категорії так чи інакше офіційно присутні у відповідному системному дослідженні, хоч їхня наявність, може, й не матеріалізована, проте матеріалістичне поняття у ході системного підходу все одно буде присутнім. Адже мова йде про те, що зазначені категорії системного підходу, які визначають його методологічну основу, є саме принципом часу і на це треба зважати. Разом з цим зазначимо, що ці твердження аж ніяк не означають будь-якого приниження ролі ідей, значення ідейних позицій, оскільки сама історія наукового знання підтверджує цей висновок.

У випадку ж нижчого рівня дослідження, мова вже піде не про методологічне спрямування наукового пошуку, а про розгляд, відповідне тлумачення та практичне застосування інших категорій системного підходу, які безпосередньо вже пов'язані із змістом тієї системи, яка й є предметом системного дослідження. Зокрема, застосовуючи системний підхід у процесі дослідження державного устрою, на цьому нижчому рівні наукового пошуку ми ставимо перед собою вже інші, найперше практичні завдання, які переважно торкаються філософських і водночас державно-правових понять, що дають змогу визначити державу унітарною, федеральною чи конфедеральною. Для цього визначаємо, приміром, у федеративній державі принцип розподілу повноважень між самою федерацією та її суб'єктами, вирішення питань державного устрою у відповідних конституціях, характер та обсяг повноважень між ними, питання наявності в конституціях права вільного виходу держав -суб'єктів федерації з федеративного союзу та ін.

Щодо категоріального апарату, за допомогою якого ведеться наукове дослідження у цьому напрямі, то до таких категорій, на нашу думку, треба віднести принцип цілісності держави, принцип рівності правового статусу держав-суб'єктів федерації, принцип добровільності у процесі створення федерації, принцип вільного виходу держав-суб'єктів з федеративного союзу. Інакше кажучи, йдеться про ті категорії системного підходу, які дають змогу позитивно чи негативно відповісти на питання демократичного чи, навпаки, недемократичного устрою у відповідній державі, яка є предметом системного підходу.

Безумовно, як показує наш приклад, ми не можемо стверджувати, що усі застосовані нами категорії системного підходу мали саме філософський характер. Їхній зміст мав і правове, скоріше, – державно-правове спрямування, однак у цьому дослідженні простежувалась і філософська основа, філософсько-правовий аспект.

Стосовно третього із зазначених вище класів, пов'язаних з ідеологічною надбудовою, що свідчить про хиби застосованого філософського підходу, то цей випадок треба розглядати як виняток із правила у зв'язку з тим, що в державно-правових дослідженнях, тим більше у демократичні часи він трапляється зрідка.

Приступаючи до аналізу категорій системного підходу, зазначимо, що у державно-правових дослідженнях ці категорії здебільшого не мають того загального виду, не визначеного щодо конкретних об'єктів дослідження. Це й зрозуміло, оскільки системний підхід у державно-правовій сфері є конкретнішим та більш цілеспрямованим, ніж у філософії, де принцип загальності тисне на характер дослідницьких дій. Тому категорії системного підходу у зазначеній сфері потребують достатньо досконалої конкретики, оскільки, зрозуміло, що чим конкретніша буде та чи інша категорія системного підходу, яка у відповідній ситуації використовується, тим повнішими та досконалішими будуть результати такого аналізу. Це можна простежити на цілій низці конкретних прикладів. При цьому, безумовно, велике значення буде мати як сам об'єкт нашого дослідження, так й ті категорії системного підходу, які ми для цього аналізу визначимо.

Розглянемо, наприклад, той самий державний устрій, про який вже йшла мова. Як уже зазначалося, передусім треба чітко визначити відповідні категорії системного підходу стосовно цієї реалії. Серед цих категорій, на наш погляд, обов'язково слід визначити такі: історичні обставини, що зумовили вибір саме такого державного устрою; основні суттєві риси дослідження державного устрою; загальні принципи розподілу компетенції між суб'єктами відповідного державного об'єднання; головні характеристики статусу держави чи держав, що об'єдналися у міждержавний союз, зокрема наявність у держав-членів державного суверенітету, основні питання характеру міждержавних зв'язків.

Аналіз зазначених категорій в їхньому системному зв'язку дає відповідь на запитання, який ми маємо тип державного союзу – федерацію чи конфедерацію. Однак варто мати на увазі, що одержані відповіді аж ніяк не дають повної характеристики конкретних держав і в разі потреби аналітичне дослідження може бути продовжене, проте для цього необхідно застосовувати уже інші категорії системного підходу.

Досліджуючи у межах системного підходу політичну систему суспільства, на наш погляд, найперше треба визначити такі принципової ваги категорії: а) людина (у демократичній державі-громадянин), яка є активним суб'єктом політики, що бере первинну участь у формуванні всієї ієрархії державних структур; б) державний апарат як система державних органів, які на всіх рівнях державного керівництва забезпечують впровадження в життя відповідно внутрішньої та зовнішньої політики в інтересах народу; в) політичні партії та інші організації політичного спрямування, які об'єднують своїх прихильників навколо відповідних політичних програм, спрямованих на досягнення мети, реалізацію позицій своїх членів. Безумовно, тут названі тільки найбільш відомі суб'єкти політичної системи, звичайно, до них відносять й інші: армію, яка повинна захищати розвиток відповідної політичної системи, різноманітні громадські організації, зокрема регіонального рівня, тощо. Зазначимо, що в теорії політичної системи відомо дуже багато й інших класифікацій стосовно її складу та діяльності. Наприклад, представники так званого матеріалістичного напряму в історії відносять до суб'єктів політичної системи класи, наявні у відповідному суспільстві, які активно впливають на політичне життя країни. Деякі дослідники відносять до суб'єктів політичної системи відповідні етноси, електорат, що бере участь у виборах відповідних політичних структур, мафію, військово-промисловий комплекс, відповідні державні та громадські структури, засоби масової інформації, опозиційні партії у парламенті. Тут не може бути жодних заперечень, оскільки насправді всі вони беруть участь у формуванні та здійсненні певної політики.

Loading...

 
 

Цікаве