WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Питання держави і права в документах першого великого збору організацій українських націоналістів - Реферат

Питання держави і права в документах першого великого збору організацій українських націоналістів - Реферат

Реферат на тему:

Питання держави і права в документах першого великого збору організацій українських націоналістів

З 28 січня до 3 лютого 1929 року в столиці Австрії, у Відні, відбувся Перший Конгрес Українських Націоналістів, яка була створена Організація Українських Націоналістів (ОУН ). На якому своїм основним завданням ОУН поставила "боротися і добитися віднови Самостійної Соборної Української Національної Держави на всіх просторах життя українського народу".

Цей факт засвідчив, по-перше, появу на політичній арені організованого українського націоналізму по-друге, було створено організаційну структуру, визначено мету її діяльності та методи досягнення цієї мети.

На Конгресі були прийняті такі документи:

1) Відозва "Від Конгресу Українських Націоналістів";

2) Постанови Великого Збору Організації Українських Націоналістів;

3) Устрій Організації Українських Націоналістів.

Вивчаючи проблему, важливо проаналізувати відозву "Від Конгресу Українських Націоналістів" та "Постанову Великого Збору Організації Українських Націоналістів", в яких розглядаються чи ставляться на теоретичному рівні окремі питання держави і права.

Питання утворення держави та реалізації прав української нації, тобто "... відновлення, впорядкування, оборону та поширення Незалежної Соборної Української Національної Держави" 1, с.1 розумілось як реалізація права української нації на самовизначення шляхом здійснення "національної революції". У своєму завершальному виступі після закінчення Конгресу Є. Коновалець наголосив: "Як учить нас досвід цілих українських поколінь, можемо цього досягнути тільки революційними, ніколи не еволюційними, шляхами" 1, с.1.

Відновлення Незалежної Соборної Української Національної Держави передбачало реалізацію й інших прав української нації:

  • права на економічну незалежність: "Українська Держава буде змагати до осягнення господарської самовистачальности нації"

  • права на політичну незалежність, яке передбачало "повне усунен-ня всіх окупантів з українських земель" та "осягнення меж, що охоплю-ватимуть всі українські етнографічні терени" 3, с.7.

Процес відновлення Української Держави поділяли на кілька етапів державного будівництва: "національного визволення, державного закріплення та розвитку" 3, с.6. З урахуванням цього ми вважаємо, що для кожного етапу становлення держави існували різні методи досягнення мети та форми держави.

На першому етапі, тобто на етапі "національного визволення", "лише національна диктатура, витворена в ході національної революції, зможе забезпечити внутрішню силу української нації та найбільшу її відпорність назовні" [3, с.6].

Формою державного правління можна вважати парламентсько-президентську республіку з огляду на те, що, по-перше, голова держави обирався представницьким органом, по-друге, голова держави формував виконавчу владу. Щодо державного устрою, то Українська Держава передбачалась унітарною – соборною в межах української етнографічної території.

У Постановах Великого Збору ОУН визначалась система органів держави:

1) голова держави;

2) законодавчий орган влади;

3) виконавчі органи влади;

4) судові органи.

Питання формування законодавчих органів влади в Українській Державі поставили після завершення першого етапу державного будівництва – "національного визволення", на якому тимчасовою формою державної влади передбачалась "національна диктатура" "... лиш після відновлення державності настане доба її внутрішнього підпорядкування та переходу до етапу монолітного державного тіла" 3, с.6. У цей період завданням голови держави буде "створення найвищих законодавчих органів на засаді представництва всіх організованих суспільних верств" 3, с.6.

Голова держави повинен обиратись представницьким органом у складі представників з різних суспільних верств, виконавча влада формується головою держави і підзвітна "перед ним та найвищим законодавчим тілом" 3, с.6.

Передбачалось, що "основою адміністративного устрою Української Держави буде місцеве самоврядування" 3, с.6 у формі представницьких органів на місцях та відповідних виконавчих органів.

Держава в документах Великого Збору виступає як визначальна, домінуюча одиниця, оскільки вона могла забезпечити існування української нації "Через державу стає нація повним членом світової історії" 3, с.5.

Аналіз програмних документів Першого Великого Збору Української Нації дає підставу вважати, що держава поставлена в центр політичної системи суспільства. "Для Української Нації ... начальним постулятом є створення політично-правової організації, означеної Українська Самостійна Соборна Держава" 3, с.5.

Іншими питаннями, що порушувались у Постановах Великого Збору, були питання правового статусу особи. Передбачалися досить широкі права людини, зокрема:

  • права особистості (приміром, свобода совісті ) "Вважаючи релігійне почуття внутрішньою справою людської особи, Українська Держава в цьому огляді стане на становищі повної волі релігійної совісти" 3, с.14

  • культурні права головне полягає в тому, що "культурний процес, побудований на основі свободи культурної творчости" 3, с.13. Водночас ставиться вимога узгодження культурного процесу з історичними традиціями українського народу та потребами сучасності

  • економічні права, а саме:

1) право приватної власності;

2) державна підтримка середніх селянських господарств та приватної ініціативи в промисловості;

3) 8-годинний робочий день і в перспективі його скорочення

4) "загальне соціальне забезпечення", зокрема держава бере на себе обов'язок "удержувати всіх громадян понад 60 років життя, позбавлених власних засобів прожитку" 3, с.12;

5) забезпечення прав працюючих через утворення "рад працівників", як представницьких органів для захисту їх прав у взаємовідносинах з "професійними спілками, працедавцями та державою" 3, с.11;

  • політичні права – реалізація політичних прав передбачає участь у виборах представницьких органів держави та органів самоврядування, у політичних та професійних організаціях. Водночас ОУН "протиставляється всім партійним і клясовим угрупованням, і буде вести боротьбу з ними, якщо їхня діяльність буде йти на шкоду Українській Нації та Українській Державі".

У документах Великого Збору відсутні формально визначених привілеїв для окремих категорій громадян. Передбачається рівний для всіх громадян Української держави правовий статус.

Завданнями Першого Великого Збору ОУН було об'єднання всіх націоналістичних організацій в єдину структуру, постановка мети подальшої боротьби за Українську Державу, методів її досягнення та визначення основних характеристик майбутньої відновленої Української Держави. Саме тому питання держави і права в документах Великого Збору не деталізувались та не розроблялись. Це було зроблено згодом у процесі розвитку організації, коли ці проблеми вийшли на перший план.

Зокрема, друкований орган Проводу Українських Націоналістів "Розбудова Нації" на своїх сторінках почав систематично друкувати важ-ливі теоретичні статті. Серед них виділяються статті В.Мартинця 4, Я.Дуба М.Сціборського 7 та ін. Аналіз поглядів провідних теоретиків Організації Українських Націоналістів, а також рішень Конференцій і Зборів є темою більшою за обсягом дослідження і виходить за межі даної статті.

Література

  1. Від Конгресу Українських Націоналістів // Розбудова Нації. – 1929. №1-2.

  2. Дуб Я. Сучасна криза державного ладу та майбутній устрій України // Розбудова Нації. – 1929. – № 8-9.

  3. Мартинець В. Ми й українські політичні партії // Розбудова Нації. –1928. – №6.

  4. Мартинець В. Українська справа та її зовнішнє ставлення // Розбудова Нації. – 1930. – №5-6.

  5. Мірчук П. Нарис історії ОУН. – МюнхенЛондон Нью-Йорк, 1968. – Т. 1. 1920-1939.

  6. ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби. 1929-1955. – Б.М., 1955.

  7. Сціборський М. Український націоналізм і жидівство. // Розбудова Нації. – 1930. №11-12.

Loading...

 
 

Цікаве