WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Обмеження прав людини і громадянина в інтересах охорони навколишнього природного середовища (за законодавством України) - Реферат

Обмеження прав людини і громадянина в інтересах охорони навколишнього природного середовища (за законодавством України) - Реферат

Реферат на тему:

Обмеження прав людини і громадянина в інтересах охорони навколишнього природного середовища (за законодавством України)

Скинувши з себе ланцюги тоталітаризму, який залишився у спадок з радянських часів, Україна формує власну державність на демократичних засадах. Конституція України вже в одній із перших статей встановлює, що людина, її життя і здоров'я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людей та їхніх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Однак будь-які права не можуть бути безмежними, тому дуже важливим аспектом проблематики прав людини є обмежування їх дієздатності. Пiдстави обмежування прав людини встановленi як у мiжнародно-правовому, так i в нацiональному законодавствах. Однiєю із таких пiдстав, поряд з iншими, є iнтереси охорони навколишнього природного середовища. Ця пiдстава широковживана як в мiжнародно-правових актах, так i в законодавствi України. Найпершим мiжнародно-правовим документом, що був присвячений винятково питанням охорони навколишнього природного середовища, стала схвалена на мiжнароднiй конференцiї з екологiчних питань, яку було проведено пiд егiдою ООН в 1992 р. у Рiо-де-Жанейро, Конвенція про біологічне різноманіття [1, с.494-517].

У нацiональному законодавствi України iнтереси охорони навколишнього природного середовища як пiдстава обмеження прав людини i громадянина передбаченi насамперед у Конституцiї України. Так її стаття 41 встановлює, що використання власностi не може "погiршувати екологiчну ситуацiю i природнi якостi землi". А стаття 50 проголошує, що "кожен має право на безпечне для життя i здоров'я довкiлля та на вiдшкодування завданої порушенням цього права шкоди" [2, с.141]. У цьому контекстi вiдразу ж виникає логiчне запитання: що ж розумiти пiд довкiллям, навколишнiм природним середовищем? Для конкретизацiї поняття "навколишнє природне середовище" звернемося до чинного законодавства України. Стаття 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначає поняття навколишнього природного середовища як "сукупнiсть природних i природно-соцiальних умов та процесiв, природнi ресурси як залученi в господарський обiг, так i невикористовуванi в народному господарствi в даний перiод (земля, надра, води, атмосферне повiтря, лiс та iнша рослиннiсть, тваринний свiт), ландшафти та iншi природнi комплекси" [3, с.546]. Це визначення дає перелiк основних елементiв поняття навколишнього природного середовища. I хоча, на перший погляд, зміст цих елементів є самоочевидним, вони можуть інтерпретуватись неоднозначно. Зокрема, виникають такі запитання: що таке атмосферне повiтря, земля, надра? У даному випадку згаданий закон є своєрiдним фундаментом пiрамiди iнших законодавчих актiв, якi уточнюють кожен сегмент, складник розглядуваного поняття.

Означення поняття землi у Земельному кодексi України (ЗК) немає [4, с.354]. Однак стаття 1 цього кодексу закріплює завдання земельного законодавства, а саме: "Регулювання земельних вiдносин з метою створення умов для рацiонального використання й охорони земель, рiвноправного розвитку всiх форм власностi на землю i господарювання, збереження та вiдтворення родючостi ґрунтiв, полiпшення природного середовища, охорони прав громадян, пiдприємств, установ i органiзацiй на землю". Очевидно, що вживане у цiй статтi поняття "полiпшення природного середовища" i поняття "охорона навколишнього природного середовища" є рiзними, самостiйними поняттями, якi взаємодоповнюються. Стаття 40 ЗК України серед обов'язкiв власникiв земельних дiлянок i землекористувачiв згадує й обов'язок – "не допускати погiршення екологiчної обстановки на територiї в результатi своєї господарської дiяльностi". Крiм того, роздiл III ЗК цiлком присвячений охоронi земель, яка у статті 82 ЗК України визначається як система правових, органiзацiйних, економiчних та iнших заходiв, спрямованих на рацiональне використання земель, запобiгання необґрунтованому вилученню земель iз сiльськогосподарського обороту, їх захист вiд шкiдливих антропогенних впливiв, а також на вiдтворення i пiдвищення родючостi ґрунтiв, продуктивностi земель лiсового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення. На нашу думку, поняття "охорона земель" є складовою частиною "iнтересiв охорони навколишнього природного середовища". Абсолютно тотожною статті 40 ЗК за текстуальним викладенням та змiстом є й стаття 11 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" [5, с.341].

У преамбулi Закону України "Про охорону атмосферного повiтря" [6, с.678] прямо вказується, що атмосферне повiтря є одним з основних життєво важливих елементiв навколишнього природного середовища, а у статті 2 цього ж закону вказується, що вiн розроблений вiдповiдно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Стаття 1 Лiсового кодексу України [7, с.99] теж одразу вказує, що лiсовi вiдносини в Українi регулюються цим кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", iншими актами України. Стаття 3 цього кодексу визначає лiс як "сукупнiсть землi, рослинностi, в якiй домiнують дерева та чагарники, тварин, мiкроорганiзмiв та iнших природних компонентiв, що в своєму розвитку взаємопов'язанi, впливають один на одного i на навколишнє середовище". У такому випадку можна говорити про деяку невiдповiднiсть мiж термiнами, вжитими у Лiсовому кодексi України, та термiнами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Детально аналiзуючи термiни, можна зробити висновок, що лiс не є, згiдно iз наведеним у Лiсовому кодексi означенням, компонентом навколишнього природного середовища, тоді як Закон "Про охорону навколишнього природного середовища" вводить його до перелiку природних ресурсiв, якi охоплюються поняттям "навколишнє природне середовище".

Кодекс України "Про надра" [8, с.310] визначає надра як частину земної кори, що розташована пiд поверхнею сушi та дном водоймища i яка сягає до глибин, доступних для геологiчного вивчення та освоєння. Стаття 26 цього кодексу передбачає припинення права користування надрами в разi користування ними iз застосуванням методiв i способiв, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкiдливих наслiдкiв для здоров'я населення.

Закон України "Про використання ядерної енергiї та радiацiйну безпеку" [9, с.81] вже у преамбулi проголошує примат прав людини, вiн встановлює "прiоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища". Це – основоположний закон, своєрiдна конституцiя в ядерному законодавствi України, де наведено досить повний перелiк термiнiв та визначень, що торкаються проблем ядерної енергiї. Крiм того, у цьому законi (стаття 5) проголошується, що одним із основних принципiв державної полiтики у сферi використання ядерної енергiї та радiацiйного захисту є прiоритет захисту прав людини та навколишнього природного середовища. Стаття 46 названого Закону встановлює обмеження прав осiб, що перебувають на територiї ядерної установки. Персонал, вiдвiдувачi, їхні транспортнi засоби можуть бути оглянутi посадовими особами пiдроздiлу охорони з використанням спецiальних засобiв виявлення боєприпасiв, зброї, радiоактивних, отруйних та наркотичних речовин, iнших предметiв, за допомогою яких можливе вчинення диверсiйних та терористичних актiв. Також забороняються вiдео- та фотозйомки iнженерних та технiчних засобiв охорони ядерних установок без дозволу експлуатуючої органiзацiї. Стаття 47 Закону встановлює заборону проведення зборiв, мiтингiв, демонстрацiй та iнших громадських заходiв на територiї ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радiоактивними вiдходами, та в санiтарно-захиснiй зонi. Цiєю ж статтею забороняється органiзацiя i проведення мiтингiв, демонстрацiй, пiкетування, блокування транспортних комунiкацiй та iнших громадських заходiв за межами територiї ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радiоактивними вiдходами, та їх санiтарно-захисних зон, якщо внаслiдок проведення таких заходiв може виникнути порушення дiєздатностi систем ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радiоактивними вiдходами, або буде утруднено допуск персоналу, пiдвезення людей, вантажiв, пожежної та iншої спецiальної технiки.

Loading...

 
 

Цікаве