Таблиця 3

Діяльність Львівської обласної судово-медичної експертизи

у 1945-1997рр.

* Даних немає

1970 р. – 29 судово-медичних експертів, 1553 судово-медичних розтинів, 8502 судово-медичні огляди.

1980 р. – 35 лікарів, 2288 судово-медичних розтинів, 9718 судово-медичні огляди.

У 1990 р. у Львівськой області налічувалось 2754,1 тис. чол., загальна смертність становила 28849, з яких від насильної смерті загинув 2021 чол.* У Львівському обласному бюро судово-медичної експертизи 45 судово-медичними експертами виконано 2766 судово-медичних розтинів. Крім того, було оглянуто 9950 живих осіб, виконано 148 комісійних судово-медичних експертиз за матеріалами кримінальних справ.

На 1994 р. при чисельності населення 2778,3 тис. чол. (найвищий пік) загальна смертність становила 32445 випадків, у тому числі 2133 випадки насильної смерті.* 46 судово-медичними експертами обласного бюро виконано 3353 судово-медичних розтини, 12005 судово-медичних оглядів, 187 комісійних судово-медичних експертиз.

У 1997 р. у Львівській області чисельність населення вже становила 2730,3 тис. чол., проте виявлено загальну смертність у межах 33300 випадків, у тому числі 3174 випадки насильної смерті*. У 1997 р. за штатним розкладом Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи на 93 ставки лікарів та спеціалістів з вищою освітою припадало 55 фізичних осіб, на 186 ставок допоміжного медичного та технічного персоналу – 141 чол. Усі 17 регіонів та міст обласного підпорядкування – забезпечені судово-медичними експертами. За поточний рік було проведено 3760 судово-медичних розтинів, 12088 судово-медичних оглядів, 124 комісійні судово-медичні експертизи за матеріалами слідчих та судових справ.

Важливо коротко висвітлити ще одну з найвідповідальніших ланок у діяльності судово-медичного закладу – роботу нині діючого відділу судово-медичної експертизи речових доказів, сформований згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України [16] (на базі судово-медичної лабораторії). Він був започаткований двома відділеннями ще в червні 1945 р., складався з біологічного та судово-хімічного відділень і мав у штаті двох спеціалістів. Наприкінці 1947 р. почало функціонувати патогістологічне відділення, яке очолив професор М.В. Войно-Ясенецький. У 1958 р. був створений фізико-технічний кабінет, у 1961 р. перейменований у фізико-технічну лабораторію. На сьогодні (згідно з наказом МОЗ України від 1995 р.) у відділі судово-медичної експертизи речових доказів обласного бюро (колишньої судово-медичної лабораторії) є п'ять відділень – судово-імунологічне, судово-токсикологічне, судово-гістологічне, судово-цитологічне та медико-криміналістичне). Крім того, заплановано ще сформувати спектральну лабораторію та судово-рентгенологічне відділення.

В судово-імунологічному відділенні на сьогодні працює 10 судово-медичних експертів лікарів-біологів, які виконали 1406 біологічних експертиз. У судово-токсикологічному відділенні – 9 експертів-хіміків, які провели 3117 досліджень та експертиз різного ступеня складності. У судово-гістологічному відділенні – 4 судово-медичні експерти-гістологи провели 2158 гістологічних досліджень. У судово-цитологічному відділенні 2 судово-медичних експерти-цитологи виконали 126 цитологічних експертиз. У медико-криміналістичному відділенні двома експертами здійснено 241 експертизу.

Отже, судова медицина на Львівщині, яка має свої давні специфічні корені, набула подальшого свого розвитку й на сьогодні має риси стійкої, усталеної державної структури, що виконує весь обсяг експертних досліджень, потреба в яких чимраз зростає в сучасних негативних соціальних умовах. Особливість судової медицини полягає в тому, що вона сформована на ґрунті західно-європейського розвитку науки та практики, однак збагачувалась та розвивалась упродовж останніх 55 років на основі української наукової школи судових медиків.

Література

1. Finkel L., Starzynski S. Historia Uniwerzsytetu Lwowskego. – Lwow, 1894.

2. Sieradzki W. L'institut Medico-Legal de l'universite de lwow (Leopol, Pologne) // Reprinted form Methods and Problems of Medical Education. Ninth Serics. – New York: The Rockefeller Foundation, 1928.

3. Siеradzki W. Kilka slow o Lwowskim Wydzial Lekazskim // Polska gazeta Lekarska. – 1937. – 4lip.

4. Скаржинський Б. Историко-медицинская наука в Польше /Пер. c франц. – М.: Медгиз, 1957.

5. Popielski B. Pamieci Prof. Dr. Wlodzimicrza Siezadzkiego // Archiwum Medycyny Sadowej, Psychiatrii Sadowej i Kryminalistyki. – 1961 – T. 13.

6. Traunfellner Z. Dzieje Polskiej mysli sadowolekarskiej: Studia i materialy z dziejow nauki Polskiej. – Warszawa, 1991. – Seria 2. – Zeszyt 3.

7. Baran E. Nauka i nauczanie medycyny Sadowej we Lwowie (zarys historyczni) // Archiwum Medycyny Sadowej i Kryminologij. – 1997. – T. 47. – №2.

8. Wiadomisci statystyczne o miescie Lwowie 1912. – 1922.–1926. T. 15.

9. Wiadomosci statystyczne o miescie Lwowie 1923.-1925.-1928. – T. 16.

10. Miesiceznik statystyczny 1924-1937 r // Lww w cyfrach. – Rok 1932.

11. Львівський обласний державний архів. – Ф.ІІ. – Оп.1-6.

12. Центральний державний історичний архів у Львові.

13. Збірник узаконень та розпоряджень Роб.-Сел. Уряду України. 1924. – Відділ 2. – №19-20.

14. Архів Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи. Книга наказів за 1940-1941 рр.

15. Там же. – Ф.І. – Оп.І. – Од. зб. 1-5.

16. Наказ МОЗ України №6 від 17 січня 1995р. "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України." – К., 1995.

* Дані про чисельність населення Львівської області, про його рух (загальна смертність, насильна смерть) подані згідно з даними ЦСУ у Львівській області.

• <<
Перша Попередня 1 2 3 Наступна Остання
• >>