WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі - Реферат

Поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі - Реферат

Постає інше важливе питання: у якій матеріальній формі в процесі розслідування злочинів виступають відомості про факти, втілені у вигляді даних?

З огляду на те, що відомості про факти характеризуються сигнальними властивостями, які можуть бути сприйняті людиною або спеціальними засобами, у нашому випадку певними науково-технічними засобами, що використовуються у кримінальному процесі, можна стверджувати: ці відомості, трансформуючись у дані, набувають відповідного матеріалізованого вигляду, який характеризується технічними властивостями певного науково-технічного засобу.

Саме така властивість і дає змогу перенести відомості (іншими словами – відобразити) про факти на певний технічний засіб фіксації. В цьому і знаходить свій вияв тісний зв'язок між поняттям "науково-технічний засіб, що застосовується у кримінальному процесі", та поняттям "даних", одержаних у результаті застосування таких засобів.

При цьому з технічного погляду відбувається перенесення відомостей про факти з одного об'єкта на інший – матеріальний засіб фіксації. Саме в цьому, на наш погляд, вбачається сутність даних, одержаних у результаті використання науково-технічних засобів у кримінальному процесі як відомостей, що за допомогою технічних методів були перенесені на засіб фіксації і відображені у властивій кожному конкретному технічному засобі формі.

З цієї позиції дані набувають властивостей та якостей, що дають змогу їм зберегти відомості про факт, а також забезпечити можливість їх неодноразового використання шляхом відтворення у випадку потреби. Крім того, вони набувають властивостей забезпечувати накопичення таких відомостей [1, с.119].

Стосовно накопичення зауважимо, що під час будь-якого перенесення інформації невід'ємним елементом цієї дії є втрата певних відомостей, однак саме застосування науково-технічних засобів фіксації дає змогу різко зменшити втрату відомостей про факти. Загалом можна стверджувати, що така втрата майже неможлива за вищезгаданої умови. Саме це положення підтверджує важливість даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів, у тому, що вони дають змогу здійснювати фіксацію та накопичення (збереження) відомостей, які стосуються злочинів, майже без втрат.

Безпосередньо щодо того, у якій матеріальній формі закріплюється перенесена на технічний засіб фіксації інформація, тобто у вигляді якого джерела, на нього можна дати таку відповідь: в одному випадку це можуть бути похідні речові докази, а в іншому таким джерелом буде певний документ – у будь-якому разі все залежить від правового статусу, яким наділено окреме джерело інформації, та від технічних властивостей використаного науково-технічного засобу.

Треба констатувати факт, що за неможливістю приєднання до справи оригіналів речових доказів замість них додаються копії, відбитки, знімки, голограми оригіналів речових доказів, а отже, ці об'єкти, за умови, дотримання правових норм, одержують статус і значення похідних речових доказів [2, с.24; 3, с.33].

Як було зазначено, дані, одержані в результаті застосування науково-технічних засобів, характеризуються інформаційним сенсом і інформаційною цінністю, притому під інформаційним сенсом треба розуміти внутрішній зміст, значення таких даних, що можуть бути об'єктивно піддані оцінці, тобто пізнанню певною особою. У такому розумінні дані виступають як мета всього процесу застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі. Розуміючи під інформаційним сенсом зміст даних, можна стверджувати, що головною метою залучення і використання науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві є одержання відомостей про факти (що і є змістом даних), які стосуються розслідуваної кримінальної справи та можуть бути використані в сфері кримінально-процесуальної діяльності, в тому числі і в процесі доказування.

У нерозривній єдності з поняттям інформаційного сенсу перебуває й інша категорія, якій відповідають дані, одержані в результаті застосування науково-технічних засобів, а саме – категорія інформаційної цінності, під якою розуміється інформаційна важливість, значення таких даних.

Характеризуючи наступний елемент поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів як відомостей, здобутих спеціально уповноваженими органами держави, слід зазначити, що основними суб'єктами застосування цих засобів, а отже, і отримання даних, виступають: слідчий (ч.6 ст.114 КПК України), начальник слідчого відділу (ч.2 ст.1141 КПК України), особа, яка проводить дізнання (ст.103 КПК України), прокурор (ст.227 КПК України), експерт (ст.75 КПК України), спеціаліст (ст.1281 КПК України). Ці особи виступають як спеціально-уповноважені кримінально-процесуальним законом суб'єкти, отримання даних в результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві. Це є найширша група суб'єктів саме в межах кримінально-процесуальної діяльності. Сучасний кримінально-процесуальний закон містить лише один виняток з цього правила – коли суб'єктом застосування засобів, а отже, і одержання за їх допомогою даних виступає захисник. Зокрема, п.5 ч.2 ст.48 КПК України серед прав захисника називає право застосовувати науково-технічні засоби під час проведення тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також в процесі ознайомлення з матеріалами справи – з дозволу особи, яка проводить дізнання, чи слідчого. Однак, цілком зрозуміло, що ці дані можуть бути одержані і введені у кримінальний процес у результаті застосування науково-технічних засобів й іншими суб'єктами кримінально-процесуальної діяльності.

І нарешті, невід'ємним елементом поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі, виступає така їх характеристика, як можливість відображення відомостей, що мають значення для встановлення певних обставин, які б сприяли правильному вирішенню кримінальної справи.

Беззаперечним є те, що навести повний перелік таких обставин об'єктивно неможливо – це пояснюється суворою вимогою індивідуального підходу до розслідування кожної кримінальної справи, в якій одні обставини матимуть більш важливе значення, ніж інші, або ж, навпаки, ті ж самі обставини в процесі розслідування іншої справи будуть мати значення факультативних.

Однак у найбільш загальному розумінні цих відомостей за допомогою даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі, можна встановлювати:

1) кількісні або якісні характеристики предметів, явищ;

2) місце, час, спосіб виконання певної злочинної дії;

3) послідовність декількох злочинних дій;

4) наявність інформації стосовно ознак предметів і явищ, які безпосередньо не сприймаються органами чуття людини;

5) стан об'єкта, що цікавить слідство у зв'язку зі своєю причетністю до розслідуваної кримінальної справи;

6) відображення (встановлення) тотожності індивідуально-визначеного об'єкта;

7) однорідність групи об'єктів[6, с.5];

8) умови та обставини, що сприяли вчиненню злочинів;

9) психофізичні дані, які характеризують певних суб'єктів;

10) емоційні та кінеситичні характеристики суб'єктів;

11) фіксація одорологічної інформації.

Як висновок можна зазначити, що правильне розуміння поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі, дає можливість повною мірою розкрити значення таких даних у процесі розслідування кримінальних справ та визначити основні напрями їх використання, у тому числі і для доказування в кримінальному судочинстві.

Література

  1. Белкин Р.С. Курс криминалистики. – М.: Юристъ, 1997. – Т.2.

  2. Белкин Р.С. Собирание, исследование и оценка доказательств. – М.: Наука, 1966.

  3. Гончаренко В.Г. Науково-технічні засоби в роботі слідчого. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1972.

  4. Доценко П.П., Юрчак Л.А. Словник української мови. – К.: Вид-во Наук. думка, 1972. – Т.2.

  5. Криминалистика /Ашмарина Е.М., Викторова Е.Н., Лазари А.С., Образцов В.А. и др. – М.: Юристь, 1997.

  6. Закатов А.А., Оропай Ю.Н. Использование научно-технических средств и специальных знаний в расследовании преступлений. – К.: Ред.-изд. отдел МВД УССР, 1980.

  7. Фролова И.Т. Философский словарь. – М.: Изд-во политической литературы, 1986.

Loading...

 
 

Цікаве