WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Представництво в касаційній інстанції - Реферат

Представництво в касаційній інстанції - Реферат

Реферат на тему:

Представництво в касаційній інстанції

Кримінально-процесуальний кодекс України передбачає, що у випадку незгоди з винесеним вироком представник може відстоювати інтереси особи, яку він представляє в касаційній інстанції. Завданням касаційного провадження кримінального судочинства є перевірка і обґрунтованість вироку, ухвали суду і постанови судді, охорона прав та законних інтересів учасників процесу.

Предметом касаційного нагляду можуть бути вироки, ухвали і постанови суду, які ще не набрали законної сили.

У розгляді кримінальної справи касаційною інстанцією можуть брати участь усі особи, яким надано право на касаційне оскарження вироку, ухвали чи постанови, винесених у суді першої інстанції.

Отже, касаційне провадження – одна із стадій кримінального процесу, яка являє собою важливу форму нагляду за судовою діяльністю. Мета її – виявляти й усувати судові помилки і тим самим сприяти встановленню законності в судочинстві та успішній реалізації поставлених перед ним завдань.

Згідно з ст.347 КПК України, засуджений, його захисник й законний представник, а також потерпілий та його представник вправі оскаржити в касаційному порядку вирок суду, а цивільний позивач, цивільний відповідач і їхні представники вправі оскаржити вирок у частині, що стосується цивільного позову.

Важливою гарантією реалізації права на касаційне оскарження вироку, ухвали і постанови суду є своєчасне роз'яснення цього права кожному учаснику процесу, в тому числі законним представникам. Проте на практиці це не завжди застосовують щодо законного представника. Тому більшість касаційних скарг подають захисники, засуджені, потерпілі і зрідка – законні представники. Характерно, що законодавець має на увазі не просто роз'яснення прав учасників процесу, але й забезпечення можливості реального їх здійснення. Однак, щоб реалізувати право касаційного оскарження вироку, необхідно як мінімум виконання таких умов:

  • своєчасно вручити законним представникам засудженого (виправданого) копії вироку суду, а, якщо це необхідно, у перекладі на їхню рідну мову;

  • повідомити законних представників під час проголошення вироку про строки його оскарження;

  • ознайомити їх з усіма матеріалами справи, в тому числі з процесуальними документами, а також протоколом судового засідання;

  • ознайомити законних представників з поданням прокурора і скаргами інших учасників процесу. Якщо законний представник з поважних причин не присутній у судовому засіданні під час проголошення вироку, то його необхідно повідомити про це в письмовій формі і вручити копію вироку.

З погляду гарантій прав законних представників на оскарження вироку суду в касаційному порядку важливе значення має своєчасне повідомлення їх про порядок і строки оскарження вироку.

Законний представник вправі подати скаргу від свого імені, самостійно, на свій розсуд, висувати і обґрунтовувати своє заперечення, з якими він не погоджується у вироку взагалі, чи в окремій його частині.

Оскільки законні представники вправі захищати не лише права і законні інтереси осіб, яких вони представляють, але й свої інтереси, зокрема, коли їх звинувачують у неправильних методах виховання неповнолітніх, то власний інтерес законного представника не збігається з інтересами особи, яку він представляє. Саме з цієї причини засуджений чи потерпілий не може відкликати касаційну скаргу свого законного представника або відмовитись від участі даного законного представника по справі.

Законний представник вправі оскаржити з тих чи інших мотивів і виправдувальний вирок.

Розглядаючи кримінальну справу в касаційній інстанції за скаргою законного представника, не можна погіршувати становище засудженого чи виправданого (ст.353 КПК).

Оскаржуючи вирок, законний представник повинен аргументувати свої твердження про незаконність, необґрунтованість чи несправедливість вироку, неправильність шляхів дослідження доказів і висновків суду, закріплених в обвинувальному вироку. Водночас він може навести факти і докази, які свідчать про односторонність чи неповноту провадження досудового слідства, невідповідність викладених у вироку висновків суду, фактичним обставинам справи, про істотне порушення кримінально-процесуального закону тощо. Досить суттєвим можуть бути докази законного представника про неповне виявлення даних, що стосуються особи неповнолітнього, його психічної неповноцінності, свідчень про суб'єкт і суб'єктивну сторону злочину, умови життя і виховання неповнолітнього, про причини, що штовхнули його на цей злочин. Зауважимо, що закон не встановлює чітко визначених реквізитів для скарг, заяв, клопотань. Головне, щоб законний представник виклав свою думку ясно, чітко, послідовно, спираючись не на домисли і суб'єктивні емоції, а на реальні факти, що є в справі чи в нових матеріалах, які він може пред'явити в суд касаційної інстанції.

Законні представники в засіданні суду касаційної інстанції вправі заявляти відводи, клопотання, давати пояснення, наводити такі докази, які не вказані у касаційній скарзі, ознайомлюватись з пред'явленими суду новими матеріалами і висловлювати з цього приводу свою думку, а також пред'являти нові матеріали, відкликати подану скаргу.

Література

  1. КПК України, за станом законодавства на 15 серпня 1997 року. – К.: Юрінком, 1997.

  2. Адаменко В.Д. Советское уголовное процессуальное представительство. –Томск, 1978.

  3. Бегилев Б.К. О законодательном закреплении института представительства в трудовом праве // Материалы конференции по итогам научно-исследовательской работы. – Свердловск, 1988.

  4. Божеев В.П. Представители в уголовном процессе. – М., 1978.

  5. Казаренко М. Представництво інтересів особи, яка не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, на стадії попереднього розслідування. – Право України. – 1998. – №1.

Loading...

 
 

Цікаве