WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Склад судових витрат у кримінальному процесі України: реалії і перспективи - Реферат

Склад судових витрат у кримінальному процесі України: реалії і перспективи - Реферат

Законодавчий досвід регулювання судових витрат перелічених європейських держав може прислужитися для українського національного законодавства, яке ґрунтовно реформується. В Україні вже є проект КПК станом на серпень 1999 р., підготовлений робочою групою Кабінету Міністрів України, в якому судовим витратам присвячена Гл.18, названа "Процесуальні витрати та їх відшкодування". Вважаємо, що автори цього проекту обґрунтовано замінили термін "судові витрати" більш точним і ширшим терміном "процесуальні витрати", який охоплює витрати, які можливі на будь-яких стадіях кримінального процесу. Термін "судові витрати" є дещо звужуючим, адже з його змісту випливає, що такі витрати зазнає тільки суд або що вони можуть виникнути лише в стадії судового розгляду. Однак, на наш погляд, ще більш точним був би термін "кримінально-процесуальні витрати", оскільки він, охоплюючи витрати, які можливі у кримінальному процесі на усіх його стадіях, крім того відмежовує їх від витрат, які можливі у цивільному процесі.

Стаття 95 цього проекту визначає склад процесуальних витрат. Відповідно до неї, "процесуальні витрати складаються із сум: 1) виплачених свідкам, потерпілим, позивачам та їх представникам, судовим експертам, спеціалістам, перекладачам, понятим у зв'язку з понесеними витратами на проїзд, найм житла та добових; 2) виплачених свідкам, потерпілим, позивачам та їх представникам, судовим експертам, спеціалістам, перекладачам, понятим, які не мають постійного заробітку, за відволікання їх від звичайного зайняття; 3) винагороди, яка виплачена судовим експертам, спеціалістам, перекладачам за виконання ними своїх обов'язків під час дізнання, досудового слідства чи у суді, крім випадків, коли ці обов'язки виконувались у порядку службового завдання; 4) витрачених на зберігання, перевезення і пересилання речових доказів; 5) витрачених на проведення експертних досліджень"[6, с.98].

Отже, склад процесуальних витрат, передбачених у проекті КПК, дещо ширший від того, що міститься у чинному кодексі, хоча невідомо, чому до нього віднесені витрати у зв'язку з явкою до відповідних правоохоронних органів та в суд позивача і його представника та виплатою їм винагороди за відрив від звичайних занять. Проте, а це підтверджує аналіз зарубіжного законодавства, такий склад процесуальних витрат далеко не повно відображає можливі витрати, пов'язані із здійсненням провадження у справі, які з урахуванням принципу справедливості слід було б передбачити у законодавстві і, за певними винятками, стягувати з засудженого.

З урахуванням викладеного, кримінально-процесуальні витрати мають складатися із сум:

1) виплачених свідкам, потерпілим та їхнім представникам, судовим експертам, спеціалістам, перекладачам, понятим, пов'язаних з витратами на проїзд до місця проведення процесуальних дій і назад, найм житла та добових;

2) виплачених свідкам, потерпілим та їхнім представникам, судовим експертам, спеціалістам, перекладачам, понятим, які не мають постійного заробітку, за відрив від звичайних занять;

3) виплачених свідкам, потерпілим та їхнім представникам, спеціалістам, перекладачам, понятим, які працюють і мають постійний заробіток на відшкодування неотриманої ними заробітної плати за весь час, затрачений ними у зв'язку з викликом до органів дізнання, слідчого або в суд та експертам у зв'язку з викликом до цих органів для давання роз'яснень чи доповнення висновку експерта;

4) винагороди, яка виплачена спеціалістам, перекладачам за виконання ними своїх обов'язків під час дізнання, досудового слідства чи у суді, крім випадків, коли ці обов'язки виконувались у порядку службового завдання;

5) витрачених на зберігання і перевезення речових доказів;

6) витрачених на оголошення і повідомлення у пресі, радіо і по телебаченню;

7) виплачених захиснику за надання юридичної допомоги у зв'язку з участю у дізнанні, досудовому слідстві чи суді за призначенням, без укладення угоди з клієнтом;

8) витрачених на поштові і телеграфні послуги;

9) на покриття вартості проведених експертиз та інших досліджень, крім тих, що виконувались у порядку службового завдання;

10) витрачених на відшкодування вартості речей, які були зіпсовані або знищені під час проведення слідчих та інших процесуальних дій (слідчий експеримент, відтворення обстановки і обставин події, ексгумація трупа, фотографування тощо) та на їх відновлення;

11) витрачених на розшук підозрюваного, обвинуваченого або підсудного;

12) витрачених на оплату відрядження дізнавача, слідчого, прокурора, судді з приводу провадження по справі.

Щодо витрат, передбачених у п.9, то тут необхідно враховувати, що вартість експертизи, а також досліджень, складається із собівартості проведеної роботи (заробітна плата, оплата відряджень, вартість матеріалів, накладні витрати) подібно, як це передбачено у п.12 уже згадуваної інструкції.

Ось таким, як видається, мав би бути склад кримінально-процесуальних витрат, щоб охоплювати реальні витрати у справі, які повинні стягуватися з засудженого (за певними винятками). Крім того, визначаючи склад кримінально-процесуальних витрат саме таким чином, створюються більш сприятливі умови для реального їх стягнення. Умови ці полягають у тому, що, маючи такий широкий перелік витрат, які входять до складу судових, дізнавач, слідчий чи суддя будуть зобов'язані документально фіксувати їх, якщо вони справді матимуть місце. На завершальній стадії кримінального процесу на підставі цих документів витрати ці будуть стягуватися із засуджених за рішенням суду. Вичерпний і точний перелік судових витрат, передбачений у законодавстві, також покладе край суперечкам з приводу того, що відносити до них. Разом з тим у разі виникнення нових витрат, які за їхньою природою слід відносити до судових, норму КПК про склад судових витрат можна буде доповнити.

Література

  1. ДемидовВ.Н. Уголовный процесс и материальные затраты. – М.:Изд-во СПАРК, 1995.

  2. Законодательство зарубежных стран: Реферативный сборник. – 1989.

  3. Kodeks karny, postepowania karnego, karny wykonawczy. Wydawnictwo Zrzeszenia Prawnikow Polskich. – Warszawa, 1997.

  4. Недвиженко В., Мазуркевич М.До питання про судові витрати // Радянське право. – 1988. – №3.

  5. Право України. – 1995. – №9-10.

  6. Кримінально-процесуальний кодекс України. Проект. – К.: Право, 1999.

  7. Российская газета. – 1994. – №11.

  8. Сидорова Н.А.Понятие судебных издержек в советском уголовном процессе // Правоведение. – 1987. – №1.

  9. Уголовно-процессуальное законодательство Союза ССР и РСФСР. Теоретическая модель. – М.,1989. – С.190– 191; Российская юстиция. – 1994. – №9. – С.2-9.; Российская газета. – 1994. – №11. – С.35.

  10. Уголовно-процессуальный кодекс Германской Демократической Республики. – М., 1972.

  11. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации. – М., 1993.

  12. Уголовно-процессуальный кодекс Федеративной Республики Германии. – М., 1994.

  13. Уголовный и уголовно-процессуальный кодексы Венгерской Народной Республики. – М., 1953.

  14. Шоха Л.Про матеріальний стан правосуддя і судові витрати // Право України. – 1993. – №5-6.

Loading...

 
 

Цікаве