WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Склад судових витрат у кримінальному процесі України: реалії і перспективи - Реферат

Склад судових витрат у кримінальному процесі України: реалії і перспективи - Реферат

Згідно із ст.127 цього проекту, "Процесуальні витрати складаються з:

1) сум, виплачених свідкам, потерпілим і їхнім представникам, експертам, спеціалістам, перекладачам, понятим на покриття їхніх витрат, пов'язаних з прибуттям до місця проведення процесуальних дій і назад, для найму житла, а також добових;

2) сум, виплачених свідкам, потерпілим і їх представникам, понятим, які не мають постійного заробітку, за відрив їх від звичайних занять;

3) сум, виплачених свідкам, потерпілим і їх представникам, понятим, які працюють і мають постійний заробіток на відшкодування неотриманої ними заробітної плати за весь час, затрачений ними у зв'язку з викликом в органи дізнання, до дізнавача, слідчого, прокурора або в суд;

4) винагороди, виплаченої експертам, перекладачам, спеціалістам за виконання ними своїх обов'язків на дізнанні, попередньому слідстві або в суді, крім випадків, коли ці обов'язки виконувалися в порядку службового завдання;

5) сум, виплачених за надання захисником юридичної допомоги у випадку звільнення підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного від їх оплати або за участь адвоката у дізнанні, попередньому слідстві або в суді за призначенням, без укладення угоди з клієнтом;

6) сум, витрачених на зберігання і пересилання речових доказів;

7) сум, затрачених у зв'язку з розшуком підозрюваного, обвинуваченого та підсудного, який переховується від слідства і суду;

8) сум, затрачених на проведення експертизи в експертних установах;

9) сум, затрачених на розшук обвинуваченого, який переховувався від слідства і суду;

10) інших витрат, зроблених при провадженні у кримінальній справі"[7, с.35].

Цей проект кримінально-процесуального закону найбільш повно визначає склад судових витрат і, як видається, є найбільш прийнятним для затвердження, хоча пункти 7 і 9 у ньому фактично повторюють один одного, тому п.7 можна було б не вводити. Особливо привабливим видається положення про віднесення до складу процесуальних витрат сум, виплачених свідкам, потерпілим та їхнім представникам, понятим, які працюють і мають постійний заробіток, на відшкодування неотриманої ними заробітної плати за весь час, затрачений ними у зв'язку з викликом в органи дізнання, до дізнавача, слідчого, прокурора або в суд, оскільки в умовах, коли значна частина підприємств, установ, організацій є приватними чи колективними, а не державними, незаконно було б зобов'язувати їх зберігати середню заробітну плату вищепереліченим особам за час їхнього перебування у відповідних правоохоронних органах чи суді. Справедливим видається також положення про віднесення до складу судових витрат сум, затрачених на розшук підозрюваного, обвинуваченого та підсудного.

Цікавим і вартим уваги є склад судових витрат, передбачений КПК Республіки Польща, який був прийнятий і затверджений 6 червня 1997 р. та набрав законної сили з 1 січня 1998 р. У цьому кодексі судовим витратам присвячена Гл.14, яка називається "Кошти процесу" [3, c.345]. У ній термін "кошти процесу" є узагальнюючим і охоплює 1) судові кошти, що за своєю суттю відповідають судовим витратам у КПК України і 2) обґрунтовані витрати сторін, у тому числі пов'язані з призначенням у справі одного захисника чи представника (п.1ст.616). Судові кошти, у свою чергу, складаються з: 1) виплат і 2) витрат, яких зазнала Державна Казна з моменту початку провадження. Стосовно "виплат" у польському КПК немає подальших роз'яснень. У ст.617 є лише вказівка на те, що види і розміри виплат, а також засади та порядок їх обчислення визначається окремим законом. Що ж до витрат, яких зазнала Державна Казна, то у п.1 ст.618 передбачено, що це витрати з приводу:

1) доставки повісток та інших повідомлень;

2) переїздів суддів, прокурорів й інших осіб, пов'язаних з провадженням у справі;

3) приводу і перевезення обвинуваченого, свідків і експертів;

4) оглядів і досліджень, проведених у ході провадження, а також пересилання і зберігання вилучених предметів та їх продажу;

5) оголошень у пресі, радіо і по телебаченню;

6) виконання рішення, у тому числі про забезпечення можливих майнових стягнень, якщо стягнення ці були призначені з відрахуванням коштів утримання в карному закладі і коштів перебування у лікувальних закладах на психіатричному обстеженні;

7) виплати належних коштів свідкам і перекладачам;

8) коштів медичного провадження;

9) поточних витрат або виплат спеціальним органам, які були зобов'язані дати певні висновки;

10) виплат, передбачених за надання інформації з реєстру засуджених;

11) неоплаченої сторонами правової допомоги адвоката, призначеного державою.

Як видно з цієї норми, польський КПК набагато ширше визначає склад судових витрат порівняно з українським законодавством та й порівнюючи з російськими проектами відповідних норм. Очевидно, польський законотворець мав рацію, оскільки, аналіз практичної діяльності правоохоронних органів та суду свідчить про наявність ще й інших витрат держави у зв'язку з провадженням у кримінальній справі, які варто враховувати, визначаючи поняття судових витрат, та ввести їх у зміст нового КПК України. Заслуговує на увагу розподіл усіх процесуальних коштів на судові кошти і обґрунтовані витрати сторін, що пов'язано з реалізацією принципу змагальності у кримінальному процесі і приділенням більшої уваги справам приватного обвинувачення, до чого також прагнемо і ми, і перший крок у цьому вже зроблено у діючому кодексі, зокрема ст.27 КПК визначає перелік кримінальних справ, які можна порушувати лише за заявою потерпілого.

Певний інтерес з приводу складу судових витрат становить і кримінально-процесуальне законодавство Франції. Згідно з декретом №88-600 від 6 травня 1988 р., яким внесено зміни і доповнення до КПК Франції 1958 р., судовими витратами у кримінальній справі є:

  • витрати, пов'язані з перевезенням підсудних, обвинувачених або засуджених в місця проведення допитів, якщо це перевезення не може бути здійснене за допомогою автомобіля, призначеного для перевезення засуджених;

  • витрати, пов'язані з перевезенням кримінальних справ і речових доказів;

  • витрати з екстрадиції підсудних, обвинувачених або засуджених;

  • витрати на виконання судових доручень і інші витрати, пов'язані з кримінальним процесом з участю міжнародного елемента;

  • витрати, пов'язані з виплатою гонорару експертам, перекладачам і особам, які ведуть соціальне або персональне розслідування, або сприяють юридичному контролю, передбаченому ст.138 КПК;

  • витрати, пов'язані із затриманням;

  • витрати, пов'язані з ексгумацією, відновленням або іншими технічними роботами;

  • компенсації, які надаються магістратам і секретарям суду у випадку витрат на проїзд до місця виконання ними своїх обов'язків;

  • поштові і телеграфні витрати, витрати на перевезення пошти на цілі кримінального процесу;

  • витрати на газетні оголошення і публікації наказів, судових постанов та рішень;

  • компенсації потерпілим від судової помилки, а також витрати, пов'язані з переглядом справ, коли обвинувачений звільняється від сплати судових витрат [2, с.74-75].

З викладеного чітко вимальовується далекоглядність французького законодавця, який передбачає навіть судові витрати в кримінальному процесі з "міжнародним елементом", але тут треба брати до уваги те, що ця норма будувалася французами з урахуванням специфіки функціонування їхньої правової системи і суспільних відносин у цілому.

Однак, аналізуючи зарубіжне законодавство, зазначимо, що не у всіх державах КПК так детально визначають склад судових витрат. Наприклад, у КПК Угорської Народної Республіки 1953р, ст.243 лише вказує, що витратами у кримінальному провадженні вважаються усі витрати, починаючи з порушення справи до завершення виконання вироку, затрати приватного обвинувачувача і підсудного, витрати та винагороди представників приватного обвинувачувача і захисника [13, с.132-133]. КПК Федеративної Республіки Німеччини у ст.462а вказує, що витратами провадження є виплати і затрати казни. До витрат провадження відносяться також затрати, пов'язані з підготовкою публічного обвинувачення, виконанням покарання за вчинене діяння, та витрати, пов'язані з клопотанням про відновлення провадження, яке закінчилось вироком, що набрав законної сили, і підготовкою відновленого провадження, а також викликані клопотанням засудженого. Крім того, до необхідних витрат учасників німецький законодавець відносить витрати за необхідну затрату часу свідкам згідно з правилами про відшкодування їм витрат, а також виплати адвокату [12, с.196]. Подібна ситуація була відображена і в КПК колишньої Німецької Демократичної Республіки [10, с.246-248].

Loading...

 
 

Цікаве