WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Склад судових витрат у кримінальному процесі України: реалії і перспективи - Реферат

Склад судових витрат у кримінальному процесі України: реалії і перспективи - Реферат

Реферат на тему:

Склад судових витрат у кримінальному процесі України: реалії і перспективи

Розвиток Української держави сьогодні перебуває на етапі докорінного реформування практично усіх сфер суспільного життя. Не обминув процес реформування і правової системи України. Відбувається реформування судової системи, прокуратури, розробляються проекти законів і кодексів майже у кожній галузі права. Реформується і кримінально-процесуальне законодавство: до нього вносять істотні зміни і доповнення, окрім того, підготовлений вже четвертий варіант проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України. На тлі такого суцільного реформування виникає гостра потреба приділити відповідну увагу невеликому, проте надзвичайно важливому інституту кримінального процесу – судовим витратам. Важливість цього інституту насамперед виявляється сьогодні у зв'язку з економічними труднощами, які переживає наше суспільство, коли будь-яка діяльність спирається на матеріальну основу, а судові витрати становлять певну частку матеріальних затрат, яких зазнають правоохоронні органи в процесі своєї діяльності [1, с.29-31]. Така ситуація потребує від правників нового, нестандартного підходу до аналізу проблеми судових витрат, який варто враховувати під час підготовки проекту КПК.

У чинному КПК України судовим витратам присвячені лише три статті: 91, 92,93. Наукових розвідок цієї проблеми, як колишніх радянських так і сучасних, дуже мало і всі вони, здебільшого, дещо застарілі. Серед них можна виділити лише статті Н.А.Сидорової [8,с.72-75], В.Недвиженко і Н.Мазуркевич [4, с.33-34] та Л.Шохи [14, с.42-44], в яких проблема судових витрат аналізується з позиції нових підходів. Однак, як видається, і ці праці не торкаються або ж не розв'язують важливих проблем, які стосуються судових витрат і є актуальними сьогодні. Однією із цих проблем є проблема складу судових витрат. У чому ж вона полягає? Відповідь на це запитання можна отримати, проаналізувавши ст.91 КПК України, яка визначає склад судових витрат. Згідно із цією статтею судові витрати складаються:

1) із сум, що видані і мають бути видані свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим;

2) із сум, витрачених на зберігання, пересилання і дослідження речових доказів;

3) з інших витрат, що їх зробили органи дізнання, попереднього слідства і суд при провадженні у даній справі.

Поверхневий аналіз цієї статті породжує як мінімум два запитання. Перше з них – що це за суми, які видані і мають бути видані свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим? Друге – що являють собою інші витрати, які зробили органи дізнання, попереднього слідства і суд при провадженні у даній справі?

Щоб отримати відповідь на перше запитання, необхідно звернутися до Інструкції "Про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів" (надалі – Інструкція), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710. З неї випливає, що суми ці складаються із винагороди, яка виплачується вищепереліченим особам за відрив від звичайних занять, якщо вони не є працівниками підприємств, установ чи організацій, а якщо зазначені особи проживають в іншому населеному пункті, – вартості проїзду до місця виклику і назад, витрат пов'язаних із наймом житлового приміщення і добових, вартості експертизи – собівартості проведеної роботи(заробітна плата, оплата відрядження, вартість матеріалів, накладні витрати), а також рентабельності у межах 25% собівартості, якщо вона проводилась експертами науково-дослідних установ судової експертизи та винагороди, яка виплачується експертам, спеціалістам і перекладачам.

Відповідь на друге запитання міститься у постанові Пленуму Верховного Суду України №11 від 7 липня 1995 р. "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат". Згідно з п.9 цієї постанови, до інших судових витрат (п.3 ст.91 КПК) слід відносити витрати, пов'язані із збиранням і дослідженням доказів у справі, а саме: на відшкодування вартості речей, зіпсованих або знищених у процесі відтворення обстановки і обставин події або проведення експертизи; на оплату особам, які запрошуються під час проведення впізнання (крім обвинувачених і підозрюваних); на оплату робіт з ексгумації трупа тощо [5, с.48].

Проте ці роз'яснення проблеми повністю не вирішили. Так помічник прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова Л. Шоха вважає, що всі витрати, яких зазнали органи дізнання, попереднього слідства і суд у провадженні у тій чи іншій справі, є судовими витратами і повинні, відповідно до ст.93 КПК України, стягуватися з засуджених осіб. Оскільки ж ст.91 КПК не вилучає з числа судових витрат сум, виплачених як заробіток працівникам правоохоронних органів, то ці суми також, на його думку, мають стягуватися із засуджених осіб [14, c.42]. Однак заробітну плату працівників правоохоронних органів не можна відносити до судових витрат, оскільки вони є державними службовцями, які виконують свої обов'язки у справі забезпечення законності і правопорядку, а не лише займаються розслідуванням злочинів, причому роблять це не всі працівники цих органів і отримують за це відповідну заробітну плату. Віднесення заробітної плати правоохоронців до складу судових витрат перетворило б їх з державних службовців на підприємців і створило б умови для зловживань цих осіб з метою збільшення своєї заробітної плати, що недопустимо.

Варто зауважити, що наявного нормативного визначення складу судових витрат недостатньо для ситуації, що склалася сьогодні, коли дійсний стан справ значно випередив межі свого правового регулювання. Нині, коли значну частину державних підприємств, установ, організацій, так чи інакше причетних до розслідування злочинів, замінили приватні і колективні, виникли нові витрати, пов'язані із здійсненням провадження у справі, які було б просто безпідставно не відносити до складу судових витрат, оскільки судові витрати в цілому – це витрати, пов'язані із розслідуванням злочину, вчиненого особою, яку суд визнав винною у його вчиненні, і було б цілком справедливо, якби ця особа відшкодовувала такі витрати. Більше того, слід відмітити, що у зарубіжному кримінально-процесуальному законодавстві склад судових витрат визначається значно ширше і точніше, ніж в українському, що також свідчить про недосконалість українського законодавства про судові витрати.

Для підтвердження викладеного можна навести приклад правового регулювання складу судових витрат в інших державах. Передусім зупинимо увагу на Російській Федерації, правова система якої найбільш подібна до української. Склад судових витрат у діючому КПК РФ передбачений у ст.105 [11, с.125]. Він не набагато відрізняється від того, що передбачено в українському КПК. Хоча треба визнати позитивним той момент, що у російському законі до судових витрат віднесені суми, виплачені захисникові, який брав участь у провадженні справи за призначенням, без укладення угоди з клієнтом. Мабуть, це справедливо з огляду на те, що судові витрати – це витрати, пов'язані із здійсненням провадження у справі, які стягуються з засудженого, а в окремих випадках зараховуються на рахунок держави. Враховувати треба і те, що витрати ці спочатку покриває держава в особі органів дізнання, попереднього слідства, суду чи управління юстиції у зв'язку із здійсненням провадження у справі, а також і тому, що було б несправедливо, коли б держава оплачувала роботу адвоката, що захищав особу, яка визнана судом винною у вчиненні злочину.

Крім того, зазначимо, що у Російській Федерації також готується новий КПК і вже підготовлено три його проекти, у яких питанню складу судових витрат приділено значно більше уваги, ніж у чинному кодексі [9]. З цих проектів на найбільшу увагу заслуговує проект, підготовлений робочою групою Міністерства юстиції Російської Федерації, в якому судовим витратам присвячена Гл. 15, а названі витрати іменуються "процесуальними витратами".

Loading...

 
 

Цікаве