WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Криміналістичні різновиди негативних обставин - Реферат

Криміналістичні різновиди негативних обставин - Реферат

Щодо двох останніх "класифікацій", то можна зазначити, що вони в криміналістиці мають зв'язок з теорією побудови слідчих версій, які є складовою частиною криміналістичної тактики, а тому визначення їх значення в практиці розслідування злочинів потребує самостійного дослідження.

Як видається, наведені класифікації негативних обставин не відповідають певним вимогам, яким, за загальним правилом, повинні відповідати класифікації. По-перше, в їх основу поклодено багато критеріїв, жоден з яких не забезпечує стійкість класифікації в цілому і кожної її ланки зокрема. По-друге, наведені класифікації негативних обставин не сприяють їх пізнанню з погляду закономірностей їх виникнення і напрямів практичного використання в процесі розслідування злочинів.

Пояснити це можна тим, що кожна з цих класифікацій розроблялась їхніми авторами у певні періоди розвитку уявлень про негативні обставини і накопичення даних про їх окремі види, а тому значною мірою це призвело до неузгодженого і різноманітного вибору класифікуючих ознак.

На підставі аналізу літературних джерел і узагальнення матеріалів кримінальних справ видається, що найбільш логічно обґрунтована і практично значуща в розслідуванні злочинів класифікація негативних обставин може бути розроблена на основі опублікованого В.К.Лисиченка і О.С.Зеленковського опису механізму виникнення окремих різновидів негативних обставин і загального визначення їх поняття як об'єктів криміналістичного дослідження [25, с.4-5].

Згідно з викладеними цими авторами положеннями негативні обставини – це реальні явища, які за своїм походженням і закономірностями прояву у вигляді відображень за характером їх носіїв можна поділити на два види, які диференціюються за певними ознаками в межах конкретного виду на підвиди.

1. Негативні обставини – матеріальні явища як суперечливі віддзеркалення побічних чи ситуаційних до події злочину процесів. Ними можуть бути: а) окремі предмети, які за своїм призначенням чи місцем перебування не узгоджуються з обставинами злочину, що розслідується; б) сліди – відображення взаємодії осіб чи предметів або побічних, ситуаційно-структурних змін, виявлених під час огляду місця події, які своєю наявністю або, навпаки, відсутністю в конкретній обстановці не відповідають закономірностям скоєння злочину, що розслідується; в) сліди – відображення інсценування самої події або приховування окремих протиправних дій і їх наслідків, маскування.

2. Негативні обставини як відображення проявів дисимуляції (ознаки приховування чогось). У практиці розслідування вони трапляються у вигляді: а) зовнішніх проявів немотивованої внутрішньої психічної напруженості особи, підвищеної нервової активності (хвилювання, острах, збентеження, агресивність, байдужість тощо) та невідповідної поведінки; б) суперечностей, прогалин та інших різних відхилень, недоречностей, що виявляються в показаннях допитуваних осіб.

Наведена класифікація за предметністю є криміналістична, оскільки основу її побудови становлять вивчені цією наукою матеріальні ознаки походження і законності прояву негативних обставин як відображень реальних явищ, кореляційно пов'язаних з механізмом учинення злочину і поведінкою конкретних осіб під час розслідування. Разом з цим вона має і процесуальне значення, враховуючи, що виділені в ній різновиди негативних обставин повинні належно фіксуватись у протоколах слідчих дій, в процесі проведення яких вони виявлені й досліджені. Встановлені за допомогою негативних обставин аналітико-пізнавальними методами фактичні дані про обставини події набувають процесуального значення в доказуванні по справі і за загальними правилами підлягають оцінці з погляду допустимості їх використання у справі в сукупності з іншими зібраними доказами.

Відмітною рисою запропонованої класифікації є те, що вона охоплює і відповідно розгруповує всі відомі слідчій практиці і описані в літературі різновиди негативних обставин, причому кожен з них міститься тільки в одній з її класифікаційних ланок, що свідчить про логічно-правильну її побудову.

Теоретико-пізнавальне значення даної класифікації полягає в тому, що вона розкриває об'єктивну сутність усієї множини негативних обставин: їхнє походження, види носіїв, відповідні форми прояву. Тому ця класифікація має і практичне значення, зокрема для дізнання і попереднього слідства, виступаючи в них орієнтовним методом виявлення і пізнання видової чи групової специфіки конкретних негативних обставин, який сприяє визначенню напрямів і способів їх подальшого дослідження та використання у провадженні кримінальних справ.

Наведена класифікація негативних обставин своїми частинами пов'язана з іншими криміналістичними класифікаціями. Наприклад, виділені в ній різновиди негативних обставин, що виявляються у вигляді матеріальних явищ (предмети, сліди-відбитки тощо), за ознаками своєї природи та механізму утворення безпосередньо пов'язані з вищезгаданими техніко-криміналістичними класифікаціями в трасології як слідоутворюючих і слідосприймаючих об'єктів, так і слідів-відображень залежно від механізму взаємодії їхніх контактуючих частин. Між окремими видами негативних обставин, що виявляються у вигляді дисимуляцій, також можна простежити наявний зв'язок з існуючими в криміналістичній тактиці класифікаціями суб'єктів комунікативних відносин, які встановлюються в процесі проведення окремих слідчих дій, а також прийомами перевірки заявленого алібі та різноманітних показів допитуваних осіб тощо.

Література

  1. Белкин Р. С., Винберг А. И. Криминалистика и доказывание, – М.: Юрид. л-ра, 1969.

  2. Котарбинский Т. Избранные произведения // ИЛ. – 1963.

  3. Словник іншомовних слів // За ред. О.С.Мельничука. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1977.

  4. Свинцов В. И. Логика. – М., 1986.

  5. Драпкин Л.Я., Долинский В.Н. Система уголовной регистрации // Криминалистика /Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина. – М., 1994.

  6. Белкин Р.С. Курс криминалистики: В 3 т. – Общая теория криминалистики. – М.: Юристъ, 1977. – Т.1.

  7. Шевченко Б.И. Научные основы современной трассологии. – М., 1947.

  8. Шевченко Б.И. Теоретические основы трассологической идентификации в криминалистике. – М., 1975.

  9. Попов В.И. Осмотр места происшествия. – Алма-Ата: Казгосиздат, 1956.

  10. Грановский Г.Л. Основы трассологии. – М., 1965.

  11. Литвиненко Л.К. Понятие и классификация следов в трассологии // Материалы третьей расширенной научной конференции памяти проф. М.И. Райского. – К., 1958.

  12. Зуев Е.И. К вопросу об основаниях классификации следов ног и обуви // Сб. научн. работ Литовского НИИСЭ. – Вильнюс, 1963.

  13. Лисиченко В.К. Классификация документов как объектов следственно-судебного и экспертного исследования // Сб. материалов теоретической конференции профессорско-преподавательского состава КВШ МВД СССР по итогам научно-исследовательской работы за 1972 год. – К., 1973.

  14. Сырков С.М. Орудия преступления. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1973.

  15. Светлаков Е.М. О классификации технических средств, применяемых при совершении краж со взломом // Проблемы соц. законности на современном этапе развития. – Харьков, 1968.

  16. Шаламов М.П. Теория улик. – М.: Госюриздат, 1960.

  17. Винберг А.И., Миньковский Г.М., Рахунов Р.Д. Косвенные доказательства в советском уголовном процессе. – М.: Госюриздат, 1956.

  18. Теория доказательств в советском уголовном процессе // Под ред. Н.В. Жогина. – 2-е изд., исправл. и доп. – М.: Юрид. л-ра, 1973.

  19. Кежоян А. Негативные обстоятельства по делам об убийствах // Соц. законность. – 1971. – №7.

  20. Попов В.И. Осмотр места происшествия. – М.: Госюриздат, 1959.

  21. Мартин О. Значення негативних обставин при розслідуванні злочинів // Радянське право. – 1971. – №11.

  22. Коновалова В.О. Негативні обставини і їх значення у розслідуванні злочинів // Радянське право. – 1958 – №6.

  23. Овечкин В.А. Расследование преступлений, скрытых инсценировками. – Харьков: Изд-во Харьков. юрид. ин-та, 1979.

  24. Медведев С.И. Негативные обстоятельства и их использование в раскрытии преступлений. – Волгоград, 1973.

  25. Лисиченко В.К., Зеленовский А.С. О понятии негативных обстоятельств и механизме их возникновения // Криминалистика и судебная экспертиза. №39. – К., 1989.

Loading...

 
 

Цікаве