WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Криміналістичні різновиди негативних обставин - Реферат

Криміналістичні різновиди негативних обставин - Реферат

Реферат на тему:

Криміналістичні різновиди негативних обставин

У теорії кримінально-процесуального права та в криміналістиці, як і в інших галузях науки, дослідження сукупності об'єктів завжди починається з їх класифікації.

Класифікація як один із методів пізнання сприяє встановленню властивостей окремих об'єктів та явищ, закономірностей їх розвитку й напрямів практичного використання.

Визначаючи процесуальну та криміналістичну специфіку негативних обставин, поряд з розкриттям їх поняття і походження важливе значення має побудова й аналіз їхньої класифікації.

Згідно з правилами логіки, для класифікації потрібно знайти суттєвий критерій (основу) поділу об'єктів на певні групи. Таким критерієм може бути кількісна або якісна ознака, загальна для об'єктів, що підлягають розподілу на класифікаційні види та групи. Необхідно водночас виділити із сукупності ознак об'єктів, що підлягають класифікації, саме таку, яка б мала видову відміну – кількісну або якісну. Ця ознака чи властивість повинна бути найсуттєвішою, забезпечувати стійкість класифікації в цілому і кожної її ланки в загальній сиситемі розподіленої множини об'єктів.

Процедура класифікації, як зазначає Р.С.Бєлкін, – це найперше інструмент виділення із сукупності матеріальних утворень, явищ і понять окремих, якісно визначених об'єктів. Далі – це засіб відокремлення від цих об'єктів деяких характеризуючих їх ознак або властивостей, або цілих сукупностей таких властивостей [1, с.52].

У філософії і різнопредметних галузях науки розрізняють предметну і логічну класифікацію. Т.Катарбінський пояснює, що проводити предметну класифікацію означає розсортувати або відокремити фізичні предмети однієї групи від предметів іншої групи; розкласти, наприклад, документи, які належать до різних справ, у різні ящики чи папки [2, с.639]. Логічна класифікація полягає у мисленій підготовці до такого розподілу – це уявний розподіл об'єктів на ряд видів або груп. Предметна класифікація пов'язана з логікою, оскільки вона можлива за умови, коли ланки різновидів групи мають матеріальну основу, якою є суттєві ознаки об'єктів, що підлягають класифікації. Отже, під класифікацією розуміють специфічний ряд поділу деякої множини об'єктів або явищ на класи, види або групи, коли кожен об'єкт за певними ознаками відносять до відповідної рубрики, яка може називатись "родом", "класом", "видом", "розділом" і ін. [3, с.595].

За загальним правилом класифікація повинна відповідати таким вимогам: бути вичерпною і виключаючою. Вичерпність класифікації означає, що вона охоплює всі об'єкти даної сукупності. Здатність класифікації бути виключаючою полягає в тому, що кожен її об'єкт повинен входити лише в одну ланку класифікаційної системи, тобто відноситись до одного виду, підвиду або групи. Третьою вимогою щодо побудови класифікації є особлива ретельність щодо операцій поділу об'єктів, яка досягається дотриманням логічних правил, що стосується цієї операції [4, с.184].

У наукових дослідженнях і практичній діяльності нерідко поряд з класифікаційним методом застосовується відомий у логіці типологічний метод. Типологією називають групування об'єктів на основі їх подібності певному взірцевому предмету, який вважається типовим. Як типовий може бути використаний під час групування реально існуючий об'єкт або образ (ідеальний тип) [4, с.188]. Терміном "типологія" називається і результат такого групування, тобто прийнята в даній галузі знання чи практичної діяльності система розподілу об'єктів на однотипні групи. Наприклад, у дактилоскопії розрізняють дуговий, завитковий і петлевий типи будови папілярного узору на верхніх фалангах пальців рук. Згідно з таким типологічним розподілом кожен палець за будовою папілярного узору відповідно використовується в практиці розслідування злочинів під час виведення основної і додаткової дактилоскопічної формули за десятипальцевою системою реєстрації [5, с.199]. Типологію застосовують також для розмежування видів слідів – відображень за ознаками подібності слідоутворюючого об'єкта (сліди рук, ніг, транспортних засобів тощо). У кримінальному процесі і криміналістиці широко застосовують відповідні галузеві класифікації процесуальних дій, джерел доказів та інших об'єктів, які мають важливе науково-пізнавальне і практичне значення, у тому числі в процесі розслідування злочинів і доказування в кримінальних справах.

Найбільш важливими у розслідуванні злочинів є криміналістичні класифікації осіб, предметів, дій і процесів, які є елементами механізму вчинення злочинів, а також логіко-криміналістичні класифікації версій, відносин та висновків експертів [1, с.52-65; 6, с.394-402], оскільки вони відіграють важливу роль у формуванні наукових підходів до розробки відповідних прийомів, методів і технічних засобів відшукання, фіксації і дослідження доказів під час проведення слідчих дій і криміналістичних експертиз, а також тісно пов'язані з розробленими в теорії кримінального процесу класифікаціями доказів.

Об'єктами класифікації осіб є відомі (встановлені) і невідомі (не встановлені) злочинці. Крім того, основою даної класифікації може служити вид злочину і спосіб його вчинення. Метою її є, по-перше, звуження кола осіб, серед яких потрібно шукати злочинця; по-друге, надання слідчому чи оперативному працівникові наявної інформації про особу розшукуваного; по-третє, сприяє ідентифікації особи, яка перебуває в системі криміналістичної реєстрації за її матеріально-фіксованими ознаками (наприклад, фотозображення, дактиловідбитки тощо). Сферою практичної діяльності, в якій застосовується ця класифікація, є кримінальний розшук і криміналістична експертиза.

Класифікація осіб під час доказування в процесуальному значенні має ще інший характер. Основою її може бути процесуальне становище особи: свідки, потерпілі, підозрювані, обвинувачені, підсудні та інші учасники кримінально-процесуальних дій.

За певними ознаками можливий також розподіл членів класифікації всередині кожної такої процесуальної групи: стосовно обвинувачених (підозрюваних), підсудних – за ступенем їхньої участі у злочині (підмовники, організатори, виконавці, пособники); за епізодами злочинної діяльності або за іншими елементами складу злочину. Ці класифікації сприяють, головно, меті упорядкування і систематизації носіїв доказової інформації і її змісту, серед якої може бути й така, що суперечить чи не відповідає закономірностям виникнення, перебігу та наслідкам досліджуваної події, разом з тим певним чином (ситуаційно чи побічно) пов'язані з нею.

Наведемо перелік класифікацій предметів – найпоширеніший різновид криміналістичних класифікацій.

1. Класифікація слідів, зокрема за: а) характером слідоутворюючого об'єкта (сліди рук, ніг, взуття, транспортних засобів, знарядь зламу та інструментів тощо); б) механізмом слідоутворення (сліди тиску, ковзання, розтину та ін.); в) видами змін, внесених у слідосприймаючий об'єкт (поверхневі, об'ємні); г) видом відображення в них ознак (позитивні, обернені – негативні).

Відомі в літературі й інші класифікації слідів, зокрема, за змішаними критеріями або похідні (більш детальні) від наведених [7, с.16; 8, с.94; 9, с.43; 10, с.38; 11, с.97]. Видається, досить повну трасологічну класифікацію слідів запропонував Е.І.Зуєв, згідно з якою вони поділяються на види: за будовою слідоутворюючого об'єкта, повнотою відображення контактуючих поверхонь слідоутворюючих об'єктів, механізмом слідоутворення, характером відображення рельєфу слідоутворюючих об'єктів, взаємозв'язком слідів між собою на місці події [12, с.188-192].

2. Класифікація документів. Документи можна класифікувати за такими суттєвими ознаками: способом виконання (рукописні, машинописні, друкарські та ін.); джерелом походження – офіційні й приватні; способом передачі інформації – відкриті і кодовані; юридичною природою – справжні і підроблені, дійсні і підроблені, дійсні і недійсні.

Залежно від цілі і підстав можливі й інші класифікації документів. Наприклад, В.К.Лисиченко класифікує документи за ознаками дублікатності і комплектності, за процесуальною регламентацією їх призначення, за умовами формування [13, с.104-106]. Процесуальна регламентація призначення документів є підставою поділу їх на протоколи слідчих та судових дій, на документи – речові докази і інші документи, які в свою чергу входять складовими елементами в кримінально-процесуальну класифікацію джерел доказів.

3. Класифікація зброї.

4. Класифікація зразків для порівняльного дослідження.

5. Класифікація деяких знарядь учинення злочинів, за основу якої можуть бути взяті різні критерії. С.М.Сирков вибрав, наприклад, підставою для класифікації знарядь злочину енергетичні характеристики: а) знаряддя механічної дії; б) вогнепальна зброя, вибухові пристрої та речовини; в) знаряддя злочину термічної дії; г) знаряддя злочину, дії яких зумовлені використанням енергії електричного розряду, властивостями радіоактивного розпаду, світлових і рентгенівських променів; д) знаряддя злочину хімічного впливу; е) знаряддя злочину біологічного впливу; є) знаряддя злочину, дії яких зумовлені використанням декількох процесів [14, с.8-9].

Loading...

 
 

Цікаве