WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Скандинавська модель запобігання злочинності неповнолітніх та молоді - Реферат

Скандинавська модель запобігання злочинності неповнолітніх та молоді - Реферат

Реферат на тему:

Скандинавська модель запобігання злочинності неповнолітніх та молоді

Скандинавські країни є історично та мовно спорідненими, тому мають стійке підґрунтя для обширної та далекосяжної співпраці в різних галузях. Завдяки цьому системи запобігання злочинності Скандинавських країн є дуже подібними, мають багато спільних рис, отже, можна говорити про Скандинавську модель запобігання злочинності. Співпраця цих країн у боротьбі із злочинами в Балтійському регіоні, а особливо із злочинами, які вчиняються групами мотоциклістів, привела до більш тісної співпраці в боротьбі з міжнародною злочинністю. Тісно співпрацюють також наглядові органи Скандинавських країн, органи прокуратури та неурядові організації.

Дотримуючись Скандинавської традиції, органи запобігання злочинності цих країн також співпрацюють: Рада запобігання злочинності Данії, Рада запобігання злочинності Норвегії, Національна рада запобігання злочинності Швеції, Національна рада запобігання злочинності Фінляндії та Міністерство юстиції Ісландії. Історична спорідненість Скандинавських країн спричинила також подібність функціонування органів запобігання злочинності, хоч їх основне спрямування та методи, які застосовуються в роботі, можуть бути різними.

Для Скандинавської моделі специфічним є спосіб функціонування системи запобігання злочинності, ставлення до системи кримінального права, соціополітична сфера, підхід держави до питань розвитку дітей та молоді, засобів усунення причин злочинності.

У цих країнах побутує думка, що система кримінального права має маргінальний вплив на запобігання злочинності. Пріоритет у цьому питанні віддається судовій системі, роль якої визнається визначальною у створенні норм та загальному запобіганні злочинності. В багатьох країнах, поза Скандинавськими, запобігання злочинності, з одного боку, ототожнюється з більш суворим покаранням, а з іншого – з контрольними та репресивними заходами [1, с.4].

Щодо запобігання злочинності, метою якого є обмеження можливостей для вчинення злочину – ситуативної превенції, то характерною рисою Скандинавської моделі є перебіг процесу запобігання, а не результати, отримані внаслідок цього. Як і у випадку соціальної превенції, спрямованої на дітей та молодь, специфічною скандинавською рисою є залучення громадян до прямої та активної участі в запобіганні злочинності.

Скандинавська модель характеризується ще й тим, що заходи запобігання злочинності розробляються на основі конкретних знань – національних та міжнародних досліджень. Такі дослідження сприяють удосконаленню системи запобігання злочинності, їх завданням є систематизація та порівняння наявної інформації, а також здобуття нових знань.

Ще одна риса, яка характеризує Скандинавську модель, – це переконання громадян у тому, що запобігання злочинності відбувається в їхніх інтересах з метою захисту того середовища, в якому вони живуть. І нарешті, Скандинавська модель запобігання злочинності відзначається тим, що на першому місці серед обов'язків, які бере на себе держава, стоїть забезпечення безпеки громадян, створення у них почуття захищеності.

Отже, є типова модель запобігання злочинності, яка характеризується міцним зв'язком системи запобігання злочинності із сферами поза правовою системою та рівновагою між соціальним та ситуативним запобіганням злочинності і "працює" в п'яти Скандинавських країнах – "Скандинавська модель".

Злочинність неповнолітніх значно залежить від стану боротьби з нею та рівня соціального контролю з боку сім'ї, виховних закладів та громадськості за поведінкою неповнолітніх. Тому в країнах з подібними економічними, демографічними, соціально-психологічними та побутовими характеристиками (у нашому випадку – це Скандинавські країни) її показники можуть відрізнятися в два і більше разів.

На даний момент неповнолітні є найбільш криміногенно враженою частиною населення. Наприклад, у 1997р. неповнолітні становили16.2% всіх засуджених у Швеції, 10.3% у Данії і аж 23.7% у Норвегії. Згідно з даними анкетування, яке проводилось упродовж 1996 р., більшість молодих людей в Скандинавських країнах (80-90% хлопців) учинили кримінально каране діяння принаймні раз.

Якщо проаналізувати дані статистики, то, згідно з ними, упродовж 1950-1997 років кількість зареєстрованих злочинів в одній лише Швеції збільшилася з 200000 до 1150000, що становить близько 500%. Особливо злочинність зросла протягом 1997 року: кількість насильницьких злочинів збільшилась на 3%, нападів на вулицях – на 3%, нападів на жінок – на 2%.

За даними поліційних статистик, найбільша група осіб, які вчиняють злочини у Скандинавських країнах, це молоді люди віком від 15 до 17 років (19%) і від 20 до 24 років (20%). Наприклад, якщо врахувати, що кількість населення в Швеції – 8 млн., то загальна кількість осіб, що вчинили злочин у 1997р. на 100000 населення у віці 15-18 років становить 3007, а у віці 20-24 роки – 2930. Загалом по країні у віці 15-19 років злочини вчиняють 16 848 осіб, у віці 20-24 роки – 16239 осіб. У Норвегії найбільше зростання злочинності спостерігається у групі від 12 до 25 років і дедалі різко збільшується.

Злочинність серед дівчат-підлітків є менш поширеним явищем, ніж серед хлопців-підлітків. За даними поліції, серед неповнолітніх у віці 15-17 років, які підозрюються у вчиненні злочинів, дівчата становлять лише 20%. Дівчата також дуже рідко стають центральними фігурами у злочинній групі, а якщо і з'являються в ній, то відіграють незначну роль, їхнє членство найчастіше є результатом підтримання зв'язків з одним із хлопців – членів групи. У разі їх припинення дівчина зникає із злочинної групи [2, с.31].

Спостерігається загальна тенденція – чим старший вік, тим менше злочинів учиняється, найбільше втягнення в злочинну діяльність спостерігається у віці від 15 до 24 років і ця тенденція простежується у всіх Скандинавських країнах.

Молоді люди у віці від 15 до 19 років в основному підозрюються у вчиненні злочинів проти власності – це передусім викрадення автомобілів та знищення і пошкодження майна. Щодо насильницьких та статевих злочинів, то їх переважно вчиняють у віці понад 30 років і вони не дуже поширені у Скандинавських країнах. У віковій групі до 26 років упродовж 1997 р. лише 4 особи зі 100 були засуджені за насильницькі злочини. Багато з цих осіб мали попередній кримінальний досвід.

Розбій та грабіж також не є характерними злочинами для неповнолітніх. Середній вік осіб, які їх вчиняють, – 25 років. Більшість з осіб, які підозрюються в грабежі, мають кримінальне минуле.

Злочини проти громадського порядку у віці 12-17 років вчиняють приблизно 95 осіб з 1000.

Дослідження національної Шведської асоціації з інформації стосовно наркотиків та алкоголізму показали, що ситуація з наркотиками у 1997 р. не зазнала серйозних змін: 8% хлопців та 7% дівчат вживали наркотики як мінімум один раз, 65% неповнолітніх лише пробували наркотики, 1% вживали їх регулярно. 3 1000 неповнолітніх, які вживають наркотики у віці 12-17 років протягом року, троє втягуються у злочини, пов'язані з наркотиками [3, с.8].

Щодо боротьби з розкраданням та знищенням і пошкодженням майна, які вчиняються неповнолітніми, то результати боротьби з ними незначні- у 1997 році їх кількість збільшилася на 6%. Значно збільшилася кількість крадіжок – 49000 у1997 році, що на 14% більше порівняно з 1996 роком, особливо викрадень автомобілів – 151000 у 1997 році порівняно з 1996 роком це більше на 13%.

Таке стрімке зростання злочинності в Скандинавських країнах мобілізовує уряд і громадськість для проведення заходів, спрямованих на зменшення її рівня. Типово Скандинавським методом боротьби із збільшенням рівня злочинності є широке залучення громадян до розробки та втілення програм та заходів, спрямованих на запобігання злочинності неповнолітніх та молоді, особливо на локальному рівні. Державними органами розробляється лише національна програма запобігання злочинності, де містяться загальні рекомендації щодо заходів, які повинні проводитися. Локальні програми запобігання злочинності розробляються та втілюються на місцевому рівні з ініціативи самих громадян. Оскільки процес створення та реалізації таких програм є подібним для всіх Скандинавських країн, розглянемо його на прикладі Швеції.

Loading...

 
 

Цікаве