WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Загальнотеоретичний аналіз соціально-економічних та соціально-психологічних причин та умов економічної злочинності - Реферат

Загальнотеоретичний аналіз соціально-економічних та соціально-психологічних причин та умов економічної злочинності - Реферат

Аналізуючи соціально-психологічні чинники, що зумовлюють економічну злочинність, найперше слід звернути увагу на ту особливіть, що в багатьох випадках злочини в сфері економічної діяльності – це є злочини без потерпілих, у тому розумінні, що потерпілими не виступають конкретно визначені особи (як фізичні, так і юридичні). Це відповідно притуплює увагу громадськості до злочинів, що вчиняються в сфері економічної діяльності, і меншою мірою формує у населення негативне ставлення до їх вчинення. Таке сприйняття економічної злочинної діяльності ще більше посилюється у тих випадках, коли значна частина населення вимушено вчиняє певні правопорушення в сфері економічної діяльності і більшістю неселення це сприймається без осуду. За словами Г.Еглі, в таких випадках суспільство саме в собі стає криміногенним [4, c.33]. Важливо зазначити, що в таких випадках межа між загальносуспільним і середовищем, яке психологічно нейтрально ставиться до існування криміногенних чинників економічної злочинності, є досить прозора. Приписування певному середовищу існування деяких криміногенних факторів не означає, що вони впливають лише на частину суспільства, яка входить до складу цього середовища, а що воно є ним більш насичене, ніж інші, або що криміногенна напруга в цьому середовищі зростає. У будь-якому випадку це середовище є криміногенно активне.

Таке середовище більшою мірою формує в криміногенному плані ініціативних людей. З числа таких осіб найбільше набирають виконавців економічних злочинів. Психо-соціальні криміногенні чинники домінують серед них і є копією економічних чинників, пов'язаних з негативними факторами економічної системи.

В ієрархії цінностей такі люди є більш помітні у суспільстві. Професійна інтуїція підказує їм, що найважливіша мета – максимальне використання і рентабельність керівництва, прагнення до влади, щоб в такий спосіб зміцнити свої позиції на конкурентному ринку. Оцінка, наведена в Рапорті, що доповнює Розпорядження Ради Європи, до яких відноситься економічна злочинність, показує, що прагенння до максималізації використання можливостей само по собі не має криміногенного характеру [3, c.26]. Таке прагнення набуває криміногенного характеру лише тоді, коли спосіб досягнення такої мети загрожує соціальним цінностям. Такі умови впливають на індивідуальну економічну субкультуру, яка має тенденцію розширюватись на ціле суспільство, тобто правила поведінки, що панують у сфері економіки і вважаються поза цією сферою недопустимими, починають широко використовуватись у суспільному житті і, навпаки, поведінка, яка визнається у суспільному житті як позитивна, починає втрачати такий характер у сфері економічного обороту. Значною мірою це пов'язано і з "недостатнім розвитком" етики такого середовища.

До цього часу в суспільній свідомості чітко не визначено, в чому повинна полягати сумлінність, порядність відносин між конкурентами, а також між нами і суспільством. У цій сфері межа між тим, що дозволено і що заборонено, що порядно, а що ні не є виразною і кожний може залежно від своїх потреб її пересувати. В ситуації, коли моральність не схвалюється, а егоїзм вважається за мудрість, належить остерігатись впливу всієї сфери економічного життя на суспільну мораль у цілому.

До того ж треба також зазначити, що так званий спіральний ефект, який зміцнює поширення економічної злочинності, належить до самовідтворювальних криміногенних чинників, які містяться в самому явищі цієї злочинності, але в цьому аспекті обсяг його дій обмежується середовищем бізнесменів. Той факт, що якийсь суб'єкт економічної діяльності завдяки злочинним діям, які полягають в ухиленні від сплати податків чи інших дій, поліпшує своє становище серед конкурентів, більшою мірою стимулює конкурентів до посягань у сфері економічної діяльності.

Варто окремо зупинитись і на аналізі мотиваційної сфери працівників, які не є ні власниками, ні співвласниками бізнесових структур й бажання яких одержувати більшу оплату своєї праці зумовлює прагнення до професійної кар'єри – це також може бути криміногенним чинником. Щодо молоді, яка починає свою професійну кар'єру і втягується непорядними учасниками економічного обороту в діяльність так званих фіктивних підприємств, то на підприємствах такі особи, хоч вони і не мають необхідного досвіду, проте стараються і мають змогу себе виявити. Ці працівники входять у світ економічних інтересів, мають можливість одержати більшу платню і головно – мають роботу. На початку своєї роботи їм важко зорієнтуватися в "нечистому" характері економічних операцій, які відбуваються на цих підприємствах. Вони активно працюють, легко досягають успіхів, одержують грошові винагороди. Значення їх у фірмі зростає, і коли починають розуміти, що втягнуті в економічні афери, то стають перед важким вибором – чи брати участь у злочинах, які вчиняються, чи все покинути, втративши досягнуте становище і високі заробітки? Вибір залежатиме від особистих якостей людини. Залишившись на підприємстві, вони будуть щораз більше втягуватись у злочинні дії, співпрацюватимуть з керуючими фірми для її процвітання.

Залучення ширшого кола осіб до економічної злочинної діяльності ускладнює можливості створення ефективних форм протидії економічній злочинності. Здебільшого всі установи та комісії, засновані для протидії економічній злочинності, складаються з людей бізнесу і професіоналів (виконавців) або державних чиновників, які мають певний інтерес (через знайомих, близьких родичів) у сфері бізнесу. Вони концентрують свої дії на дрібних правопорушеннях або на бізнесі суб'єктів, які не мають системи захисту від соціального контролю і намагаються не помічати злочинців у власному середовищі.

Така ситуація поступово породжує у суспільній свідомості відчуття втрати значення правових та моральних норм, втрати соціально-корисних орієнтирів та цінностей. Безкараність протиправної економічної діяльності породжує у її суб'єктів, і не тільки у них, відчуття вседозволеності. Такого роду тенденції можуть бути небезпечні не тільки для економічного розвитку країни, але і для всіх інших сфер суспільного життя.

Література

  1. G. Kaiser. Kriminologie. – Heidelberg, 1983.

  2. K. Tiedemann. Erscheinungsformen der Wirtschaftskriminalitat und Moglichkelten ihrer strafrechtlichen Bekampfund. – Zeitschrift fur die gesamte Strafrechtswissenschaft, 1976. – T.88.

  3. Див.: Council of Europe, Legal Affaires, Economic Crime. – Strassbourg, 1981.

  4. H. Egli. Grundformen der Wirtschaftskriminalitat. Fallanalysen aus der Schweiz und Bundesrepublik Deutschland. – Heidelberg, 1985.

Loading...

 
 

Цікаве