WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Загальнотеоретичний аналіз соціально-економічних та соціально-психологічних причин та умов економічної злочинності - Реферат

Загальнотеоретичний аналіз соціально-економічних та соціально-психологічних причин та умов економічної злочинності - Реферат

Реферат на тему:

Загальнотеоретичний аналіз соціально-економічних та соціально-психологічних причин та умов економічної злочинності

Цілком очевидно, що ефективна протидія будь-якій злочинності залежить від встановлення чинників, які сприяють її поширенню. Що ж до економічної злочинності, то такий зв'язок особливо відчутний. Прояви цієї злочинності паразитують на інтуїційних і організаційних формах економічної діяльності, які необхідно реформувати так, щоб максимально унеможливити їх використання зі злочинними цілями.

Крім економічних чинників, на рівень економічної злочинності значною мірою впливають політичні, соціально-психологічні та правові фактори, які у межах кожної з цих груп підлягають подальшій внутрішній систематизації і аналізу. У пропонованій статті розглянемо суто економічні і соціально-психологічні фактори як криміногенні чинники економічної злочинності.

Якщо розглядати економічні фактори, що зумовлюють зростання економічної злочинності, то передусім треба виділити чинники довготривалої дії або ті, які практично неможливо усунути (постійні). Вони настільки тісно пов'язані з самою економічною діяльністю, що їх усунення або локалізація дає можливість позбавити злочинну діяльність будь-якої мотивації. До таких чинників належать предмети економічної діяльності, а також наявні форми і технології управління економічною діяльністю відповідно до рівня суспільно-технічного розвитку. Так блага, які є предметом економічної діяльності, можуть породжувати високу криміногенну активність, оскільки служать задоволенню найважливіших життєвих потреб людини, таких як фізіологічні потреби, потреби суспільного престижу, почуття безпеки і широкої свободи особистості. Що ж до впливу форм і технологій управління економічною діяльністю, то, на думку Г.Кайзера, найбільший вплив на збільшення економічної злочинності мають сучасні технології господарювання, які виникли з технічного прогресу [1, с.437]. Діють вони у двох напрямах. По-перше, в організації економічних процесів відбувається збільшення функцій і форм діяльності довірчого характеру і водночас відбувається зменшення більше контрольованих функцій і форм такої діяльності. У зв'язку з цим значно збільшилось коло людей, функції яких або їх участь у визначених формах діяльності дали змогу їм більшою мірою вчиняти злочини у сфері економічної діяльності. По-друге, технічний прогрес за останнє десятиріччя збільшив найрізноманітніші технічні засоби швидкого інформаційного та іншого сполучення, що сприяло швидкій мобілізації суспільства і його інтенсивнішому розвитку, але разом з тим відкрило додаткові лазівки для злочинної діяльності. В свою чергу, це змінило і форми економічних контактів, які пов'язані з новими економічними технологіями, і зміну темпів економічних оборотів, які почали втрачати свій інтерперсоніфікований характер. Вони стають більш анонімними, що породжує різні види шахрайства і зловживань.

До постійних криміногенних чинників економічної злочиності відносять і вільний ринок, приписуючи криміногенні властивості його основам. Такий підхід окремих кримінологів не безспірний. К.Тайдеман з цього приводу писав, що боротьба за вільний господарський обіг і прагнення отримати максимальний прибуток є лише оцінкою, а не підтекстом, що мотивують злочинну діяльність [2, с.231]. Ринкова економіка і справді більшою мірою, ніж це простежується в жорсткорегульованих економічних системах, породжує у суб'єктів економічної діяльності мотивацію до здобуття максимальних прибутків, проте це більш позитивний фактор, ніж негативний. Адже це водночас інтенсифікує і саму працю, і обіг капіталу, і використання ноу-хау, і розвиток технічного прогресу. Зрозуміло й те, що ця система загострює конкуренцію в сфері економічної діяльності і дехто намагається у такому середовищі використати злочинні способи для досягнення заданої мети в процесі своєї економічної діяльності – отримує певну перевагу над конкурентами, ухиляючись повністю або частково від сплати податків, використовуючи "брудні гроші". Однак злочинній діяльності в сфері економічної діяльності можуть сприяти такі фактори як: недоліки чинного законодавства, неефективна діяльність окремих політичних чи соціальних інститутів, а не економічна система як така. Будь-яка економічна система не є ідеальною, в тому числі і ринкова економіка, проте це не означає, що її основи самі по собі є криміногенними чинниками, що сприяють економічній злочинності. Криміногенними є інші чинники, які деякою мірою породжені певними суперечностями тієї чи іншої економічної системи.

У літературі багато уваги присвячено ринковим елементам, які належать до чинників системи економічної групи і підлягають обмеженню з боку держави. Наприклад, до криміногенних елементів теперішніх ринкових систем можна віднести випадки надмірного державного регулювання валютного ринку. Як зазначено в Рапорті, що входить до Розпоряджень Ради Європи стосовно економічних злочинів, це заохочує до спекуляції валютою, а також призводить до банкрутства приватних фірм, які в надії на великі прибутки пішли на ризик протиправних валютних операцій [3, c.22]. До зловживань також призводить і неоправдане регулювання певних експортно-імпортних операцій, окремих видів підприємницької діяльності, які не пов'язані з безпекою держави або небезпекою поставити під загрозу життя та здоров'я громадян. Усе це породжує спокусу або обійти взагалі процедуру форм контролю, або прискорити її. З іншого боку, будь-які форми контролю і регулювання пов'язані з певними повноваженнями чиновників, які їх здіснюють. І особи, які хочуть або їх уникнути, або спростити для себе саму процедуру, в багатьох випадках ідуть на "заохочення" відповідних чиновників, а для цього, як правило, необхідні нефіксовані кошти, що також стимулює протиправну економічну діяльність.

Ситуацію спокус, з яких кожна має різні чинники, створюють також надмірно обтяжлива система оподаткування і високе ввізне мито. Якщо податкова система обтяжує економічну діяльність, то це значною мірою стимулює до вчинення дій, які пов'язані з ухиленням від сплати податків, для того щоб одержати переваги перед конкурентами та швидше збагатитись.

Типовими для ринкових економічних систем є також періодичні зміни в економіці: періоди нестабільності і періоди відносної стабілізації економіки. Такі зміни можуть породжувати фактори криміногенного характеру, хоч в кожній з них є різні прояви злочинності.

Під час економічної нестабільності суб'єкти підприємницької діяльності стикаються переважно з фінансовими проблемами і в багатьох випадках роблять спроби поліпшити ситуацію злочинними способами, оскільки саме такі способи (ухилення від сплати податків, шахрайство з фінансовими ресурсами, корупційні діяння) надають певні переваги і дають можливість уникнути фінансових проблем.

Під час відносної стабілізації економіки, коли люди прагнуть вигідно інвестувати свої заощаджені кошти, постають інші можливості обману. Поширюються фіктивні фірми, які будь-якими способами намагаються запевнити громадян та суб'єктів підприємницької діяльності в гарантії збереження їх коштів і одержанні ними прибутків. У такий період сприятливим до зловживань стає діяльність з цінними паперами, діяльність у сфері страхування, кредитування. Особливо привабливими для зловживань стають форми державної інтервенції для реалізації певних цілей господарської політики, а також одержання субсидій, субвенцій і пільг з оподаткування. Одночасно зазначимо, що більшість названих інституцій спираються в своєму функціонуванні на довір'я, яке важко перевірити, і це також впливає на оцінку криміногенності.

Loading...

 
 

Цікаве