WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Історичні аспекти кримінальної відповідальності за самовільне залишення частини або місця служби - Реферат

Історичні аспекти кримінальної відповідальності за самовільне залишення частини або місця служби - Реферат

2) неявку з метою ухилення від військової служби чи від участі в бойових діях з відпустки, відрядження чи в інших випадках (ч.2 ст.204);

3) самовільне відлучення, тобто самовільне залишення військовослужбовцем своєї частини чи місця служби без мети ухилення від військової служби (ст.205);

4) самовільну неявку військовослужбовця на службу в строк з відпустки, відрядження без мети ухилення від військової служби (ч.2 ст.205).

Термін ухилення від військової служби, на відміну від суб'єктивної ознаки – наявності чи відсутності у винного мети ухилитися від військової служби, у випадку вчинення цих злочинів кваліфікуючою ознакою не був. Лише постанова ВЦВК від 11 листопада 1922 року [23] внесла зміни і доповнення до даних статей, встановивши, що самовільне залишення військової частини чи служби, що тривало понад 6 діб, хоч військовослужбовець і повернувся в частину добровільно, вважалось втечею. А самовільне залишення військової частини чи місця служби, що тривало менше ніж 6 діб, за умови добровільної явки військовослужбовця кваліфікувалось як самовільна відлучка. Самовільне залишення частини чи місця служби, вчинене в бойовій обстановці, вважалось втечею незалежно від терміну ухилення.

Положення КК РРФСР 1922 року про військові злочини були адаптовані і кримінальними кодексами інших республік [13, с.96; 24, с.452], зокрема і КК УРСР.

Після утворення СРСР у зв'язку з необхідністю забезпечити єдину кримінальну політику щодо військових злочинів в усіх союзних республіках 31 жовтня 1924 року ЦВК СРСР затвердив Положення про військові злочини [25]. Цей нормативно-правовий документ закріпив ті ж положення про військові злочини, що пов'язані з самовільним залишенням служби, які були закріплені в КК РРФСР 1922 року. Однак особливість Положення полягала в тому, що воно реалізовувало виняткову компетенцію СРСР у встановленні кримінально-правових норм, що регламентують відповідальність за скоєння військових злочинів.

27 липня 1927 року в зв'язку з проведенням військової реформи ЦВК і РНК СРСР прийнято нове Положення про військові злочини [26]. Було введено два нових склади злочинів, пов'язаних з самовільним залишенням військової служби:

1) самовільне залишення частини або місця служби в бойовій обстановці (ст.9);

2) неявка в строк без поважних причин на службу у випадках переведення, призначення, з відрядження та з відпустки (ст.10).

24 квітня 1929 року постановою ЦВК і РНК СРСР [27] було внесено зміни і доповнення в Положення, що стосувалися самовільної відлучки. Так у попередній редакції п."а", "б", "в" ст.8 Положення йшла мова про самовільне залишення частини чи місця служби без наміру надовго чи взагалі ухилитися від військової служби, якщо ухилення тривало понад 6(2) діб, здійснене уперше, вдруге, втретє, вчетверте та понад чотири рази. Постанова ЦВК і РНК СРСР від 24 квітня 1929 року вилучила із ст.8 п. "б", "в" і ввела нову редакцію п."а", встановивши відповідальність за самовільне залишення частини або місця служби без наміру довготривало чи взагалі ухилятися від обов'язків військової служби, якщо ухилення тривало не більше ніж 6(2) діб (самовільна відлучка), але повторювалось систематично. Отже, була спрощена структура цієї статті.

Постанова ЦВК і РНК СРСР від 17 березня 1932 року [28] змінила і доповнила п."б" ст.7 Положення, який передбачав відповідальність за самовільне залишення частини чи місця служби терміном понад 6(2) діб. Нова редакція п."б" указаної статті встановила відповідальність за втечу з частини чи місця служби з наміром довготривало або взагалі ухилитися від військової служби.

28 грудня 1958 року Верховна Рада СРСР прийняла Закон про кримінальну відповідальність за військові злочини [29, 30]. Статті 10 та 12 цього Закону передбачали кримінальну відповідальність за самовільне залишення частини або місця служби. Об'єктивна сторона такого злочину полягала в самовільному залишенні частини або місця служби чи неприбутті на службу військовослужбовців строкової служби – понад 3 доби, осіб офіцерського складу, прапорщиків та військовослужбовців надстрокової служби – понад 10 діб у мирний час і понад одну добу у військовий час. У бойовій обстановці дії особи, що самовільно залишили частину, кваліфікувались за ст.12 Закону незалежно від терміну самовільного ухилення від служби.

З суб'єктивної сторони злочин характеризувався метою тимчасово ухилитися від військової служби. Якщо ж суб'єкт мав намір взагалі ухилитися від військової служби, то його дії слід кваліфікувати як дезертирство (ст.11).

1 квітня 1961 року вступив у силу нині діючий Кримінальний кодекс УРСР [31], прийнятий Верховною Радою УРСР 28 грудня 1960 року. Глава ХІ цього кодексу передбачала відповідальність за військові злочини і фактично дублювала положення Закону СРСР про кримінальну відповідальність за військові злочини. Внаслідок змін і доповнень, внесених Указом Президії Верховної Ради УРСР №3130-08 від 14 жовтня 1974 року [32] та Указом Президії Верховної Ради УРСР №6591-10 від 29 лютого 1984 року [33], склад самовільного залишення частини або місця служби набув сучасного змісту.

Література

  1. Статут Великого княжества Литовского 1529 г. / Под ред. акад. К.Яблонскиса. – Минск.: Из-во Акад. наук БССР, 1960.

  2. Лазутка С.А. Первый Литовский статут – феодальный кодекс Великого княжества Литовского. – Вильнюс: Изд-во Вильнюсск. ун-та, 1973.

  3. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743р. / Упор. та автор нарису К.А. Вислобоков; відп. ред. Ю.С.Шемшученко; НАН України та ін. – К., 1997.

  4. Российское законодательство Х-ХХ веков: В 9 т. – М.: Юрид. л-ра,1985. – Т.3.

  5. Большая Советская энциклопедия. – 2-е изд. – М., 1952. – Т.14.

  6. Елифанов П.П. Войско // Очерки русской культуры в XVII веке. – М., 1979.

  7. Большая Советская энциклопедия. – 2-е изд. – 1952.

  8. Чернов А.В. Строительство вооруженных сил русского государства в XVII веке (до Петра I): Автореф. дис... д-ра ист. наук. – М., 1950.

  9. Воинские артикулы Петра І. Материалы по изучению истории государства и права СССР. – М.: Из-во Всесоюзного юрид. заочн. ин – та, 1960.

  10. Бобровский П.О. Военное право России при Петре Великом. – Ч.2. Артикул воинский // Памятники русского права. – Вып.VII. – С.Пб., 1886.

  11. Бобровский П.О. Военные законы Петра Великого в рукописях и первоначальных изданиях: Историко-юридическое исследование // Памятники русского права. – Вып.VIIІ. – С.Пб., 1887.

  12. Маньков А.Г. Использование в России шведского законодательства при составлении проекта Уложения 1720-1725 гг. // Исторические связи Скандинавии и России в IX-XX веках. – Вып.11. – Л., 1970.

  13. Чхиквадзе В.М. Советское военно-уголовное право .-М.: Юрид. из-во Мин. юст. СССР, 1948.

  14. Военно-уголовный устав // Свод военных постановлений 1839 г.: В 12 т. –С.Пб, 1839. – Т.12.

  15. Воинский устав о наказаниях // Свод Военных постановлений 1869 г.: В 15 т. С.Пб., 1914. – Т.12.

  16. СУ РСФСР. – 1918. – №33. – Ст.445.

  17. СУ РСФСР. – 1918. – №99. – Ст.1015.

  18. СУ РСФСР. – 1919. – №9. – Ст.94.

  19. СУ РСФСР. – 1919. – №25. – Ст.207

  20. СУ РСФСР. – 1920. – №26. – Ст.126.

  21. СУ РСФСР. – 1919. – №58. – Ст.549.

  22. СУ РСФСР. – 1922. – №15. – Ст.153.

  23. СУ РСФСР. – 1922. – №72-73. – Ст.906.

  24. Курс советского уголовного права: В 6 т. – М.: Наука, 1971. – Т.6.

  25. СЗ СССР. – 1924. – №24. – Ст.207.

  26. СУ РСФСР. – 1927. – №50.

  27. СЗ СССР. – 1929. – №29.

  28. СЗ СССР. – 1932. – №20.

  29. Ведомости Верховного Совета СССР. – 1959. – №1.

  30. Научно-практический комментарий к Закону об уголовной ответственности за воинские преступления. – 2-е изд. / Под ред. А.Горного. – М.: Гос. изд-во юрид. л-ры, 1961.

  31. Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – №2. – Ст.14.

  32. Відомості Верховної Ради УРСР. – 1974. – №44. – Ст.445.

  33. Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – №11. – Ст.203.

Loading...

 
 

Цікаве