WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Пенсійна реформа: принципи пенсійного забезпечення - Реферат

Пенсійна реформа: принципи пенсійного забезпечення - Реферат

Реферат на тему:

Пенсійна реформа: принципи пенсійного забезпечення

Формування ринкових відносин в Україні передбачає розроблення кардинально нових підходів до концепції пенсійного забезпечення громадян в Україні. Діючи за принципом монопольного державного регулювання усіх відносин у цій сфері, вітчизняна пенсійна система відповідала методам командно-адміністративної системи, проте в умовах сучасного трансформаційного періоду стала недієздатною. Як доказ фактичної кризи пенсійної системи виступає різке падіння життєвого рівня пенсіонерів. Україна на виплату пенсій витрачає 13% ВВП [2, с.9] і водночас розміри пенсій не забезпечують прожиткового мінімуму, не відтворюють реальної вартості життя.

Питання реформи пенсійної системи є життєво важливим не тільки для третини громадян держави, що перебувають на пенсії, але й зачіпає інтереси всього працездатного населення України. Кабінетом Міністрів України розроблений і переданий на розгляд Верховної Ради проект Закону "Про затвердження Програми пенсійної реформи в Україні", розробляються проекти Законів "Про обов'язкове пенсійне страхування" та "Про недержавні пенсійні фонди".

18 жовтня 1997 року указом Президента України затверджено Основні напрями соціальної політики на 1997-2000 роки, які визначають цілі, завдання і напрями реформування системи соціального забезпечення.

Одним із першочергових є питання визначення принципів пенсійної реформи та необхідність впровадження їх у життя. Учені-правознавці та економісти, зокрема, в систему фундаментальних принципів побудови майбутньої пенсійної системи включають: поширення положень пенсійної системи на всіх працюючих, незалежно від виду суспільно корисної діяльності; перерозподіл економічної відповідальності за реалізацію соціальних гарантій між державою, роботодавцями та працівниками; визначення рівня соціальних гарантій на основі системи соціальних нормативів; страхування, солідарності, субсидування тощо [1; 5].

Не ставлячи під сумнів важливість усіх названих принципів, вважаємо, що в умовах сучасного стану пенсійного забезпечення, недосконалості його механізму, надзвичайної актуальності набуває принцип соціальної справедливості. Навіть найвіддаленіший аналіз соціальної зумовленості діючого пенсійного законодавства свідчить про його невідповідність в першу чергу принципу соціальної справедливості. А це призводить до соціального напруження в суспільстві та незадоволення громадян соціальною політикою держави.

Соціальна справедливість – це морально обґрунтований критерій співвідношення діяльності людини та її положення в суспільстві [8, с.24 -25]. Адже не можна не погодитись із твердженням відомих мислителів, що справедливість так само необхідний для життя продукт, як хліб (Л.Берне), що вона має служити нормою людських вчинків (М.Чернишевський), що коли зникає справедливість, не залишається нічого цінного у житті людей (І.Кант) [9, с.342].

Ключовим положенням у визначенні соціально-економічної справедливості виступає рівність. У літературі міра рівності визначається як однаковий для всіх членів суспільства спосіб добування засобів на життя [7, с.22]. Таке визначення є неточним, оскільки в об'єктивній реальності відомо безліч способів добування засобів на життя. Способи є різними за критеріями суб'єктності, розумових і фізичних здібностей людини, виду діяльності тощо. Як видається, у правовому аспекті і стосовно нашого предмета дослідження соціальну справедливість можна визначити як забезпечувану державою систему рівних організаційно-правових умов для реалізації права на пенсію кожному громадянину.

Теоретично принцип соціальної справедливості складається з певних елементів: рівні для всіх учасників суспільного життя підстави виникнення права на трудову пенсію, однаковий механізм розрахунку середнього заробітку як основи обчислення розміру пенсії, а також диференціація розміру трудової пенсії залежно від трудового внеску особи, справедливе співвідношення мінімального і максимального розмірів пенсії. Незаперечною основою принципу соціальної справедливості у пенсійному забезпеченні виступає залежність трудових пенсій від трудового вкладу громадян. Проте чинне законодавство у багатьох випадках відступає від цієї залежності.

Зокрема, переважна більшість пенсіонерів України (13969,9 тис. чол.) забезпечується пенсіями відповідно до положень Закону "Про пенсійне забезпечення", які визначають загальні підстави виникнення пенсійного права особи, порядок його реалізації, умови та механізм розрахунку розміру пенсії. Суб'єктами даного Закону є як працівники, що працюють за наймом, так і ті, що за наймом не працюють (особи, що займаються підприємницькою, творчою діяльністю, навчаються тощо).

Разом з тим питання пенсійного забезпечення значної кількості суб'єктів урегульовується також і спеціальними законами, які визначають правовий статус окремих категорій працівників. Норми спеціальних законів передбачають особливі, додаткові, нерідко суперечливі загальним положенням, пільги та гарантії виникнення і реалізації пенсійного права не за принципом трудового внеску, а за критерієм винятковості соціальних груп.

Наприклад, знижена межа пенсійного віку та трудового стажу законодавством встановлена для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб, які зайняті медичним обслуговуванням ВІЛ-інфікованих. Пенсії прокурорським працівникам, службовим особам митних органів, військовослужбовцям та особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ призначаються незалежно від віку, за наявності вислуги не менше ніж 20 років. Пенсія за віком для державних службовців призначається за умови 25 років загального, у тому числі 10 років (який дає право на надбавки) спеціального трудового стажу.

Є відмінності і щодо механізму розрахунку середнього заробітку як підстави обчислення пенсії. За загальним правилом середня заробітна плата розраховується за останніх 24 місяці або будь-яких 5 років підряд. Проте для державних службовців, народних депутатів, потерпілим від аварії на ЧАЕС основою для визначення розміру пенсії може бути останній посадовий оклад чи зарплата за період виконання державного обов'язку по усуненню наслідків ЧАЕС.

Розмір загальної пенсії за віком відповідно до трудового стажу становить 55-75 % зарплати. Пенсії за вислугу років державним службовцям, суддям, прокурорським працівникам встановлюються у розмірі 50-90 %. Особам, що проживають у гірській місцевості, розмір трудової пенсії збільшується на 20%. Крім того, передбачена широка система підвищення пенсій за рахунок надбавок чи додаткових пенсій (особам, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною, потерпілим від ЧАЕС – І категорії та ін).

Отже, поряд з основним Законом "Про пенсійне забезпечення" діє надмірна, нічим не обґрунтована кількість пенсійних нормативних актів, які передбачають різноманітні пенсійні програми. З позиції соціальної справедливості потрібно дотримуватись принципу єдності загальних умов для різних категорій громадян і обґрунтованої диференціації пенсій. На сьогодні виникла необхідність у створенні багатогранної, але інтегрованої пенсійної системи, яка б унеможливлювала б нічим не обґрунтовану множинність пенсійних режимів та уніфікованого правового регулювання цих відносин. Важливо прискорити розробку і прийняття єдиного Закону "Про правові основи пенсійного забезпечення в Україні", який би об'єднав і замінив нині діючі положення пенсійних законодавчих актів. Пенсійне законодавство повинно бути узгоджене із Конституцією України, якою передбачається надання однакових конституційних прав усім громадянам у країні. Щодо пенсійного забезпечення це означає персоналізацію пенсійних пільг залежно від чітко сформульованих критеріїв, перелік яких має бути встановлений в законі.

Loading...

 
 

Цікаве