WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Система місцевого самоврядування в Україні - Реферат

Система місцевого самоврядування в Україні - Реферат

Як уже було відзначено, виходячи із призначення місцевого самоврядування, а саме – вирішення питань місцевого значення – основною функцією місцевих рад, їх виконавчих органів, обраних територіальною громадою сільських, селищних, міських голів – є забезпечення оптимального соціально-економічного та культурного розвитку відповідних територіальних громад. Виконуючи цю функцію у взаємодії між собою, зазначені суб'єкти місцевого самоврядування координують діяльність інших інституцій та форм з метою об'єднання їхніх зусиль у здійсненні соціально-господарського та культурного будівництва.

З урахуванням місцевих умов та особливостей місцеві самоврядні органи можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти (п.7 ст.16 Закону про місцеве самоврядування). З цією ж метою, як ми розуміємо, законодавець передбачає форми добровільного об'єднання органів місцевого самоврядування (ст.1, 6, 15 Закону про місцеве самоврядування). Залучаються до реалізації зазначеної функції як підприємства, установи та організації, що перебувають у комунальній власності громад, так і ті, які не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад. Відносини самоврядних органів з першими будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування, тоді як з другими – на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування Законом про місцеве самоврядування (ст.17, 18 гл. II, зокрема ст.27 п.7; ст.28 п.5 та інші Закону про місцеве самоврядування). Представницькі самоврядні органи за ініціативою жителів вправі дозволити створювати органи самоорганізації населення і навіть наділяти їх, звичайно ж для вирішення соціально-економічних, культурно-побутових, освітніх та інших проблем, частиною власної компетенції, фінансів, майна (ст.140 Конституції України 1996 р., ст.14 Закону про місцеве самоврядування).

Ми відзначили лише окремі аспекти надзвичайно важливої соціально-економічної функції місцевого самоврядного представництва, варто лише подбати про її оптимальне впровадження в життя.

Місцеві представницькі самоврядні органи, як головні підвалини демократичного режиму, найближчий до громадян рівень управління, обираючись жителями громади таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права [5], виконують функцію забезпечення реальної участі жителів територіальних громад у вирішенні суспільно-державних справ. Виконуючи цю функцію, як і вище сформульовану, місцеві ради, їх голови взаємодіють з іншими інституціями системи місцевого самоврядування, тобто органами самоорганізації населення, територіальними органами об'єднань громадян (політичні партії, громадські організації та ін.). Їх розгалужена мережа посилює процес цілеспрямовуючого впливу на суспільство в цілому і територіальних громад зокрема. За посередництвом взаємодії з системою добровільних громадських об'єднань зміцнюється організаційний зв'язок місцевого самоврядного представництва з населенням, яке є джерелом місцевої влади. А відтак завдяки їхній умілій взаємодії створюються кращі умови для досягнення поєднання особистісних та групових інтересів, представлених суспільними об'єднаннями громадян, з загальними інтересами територіальної громади.

Логічно наступною функцією місцевих рад, їх голів є формування і остаточне вираження ними волі та інтересів територіальної громади. Зрозуміло, у формуванні волі жителів громади беруть участь усі суб'єкти системи місцевого самоврядування. Однак остаточне оформлення волевиявлення мешканців громади – прерогатива її представницьких органів, які видають правові акти, обов'язкові до виконання всіма жителями територіальної громади. Тому і Закон про місцеве самоврядування характеризує представницький орган місцевого самоврядування як виборний орган, що складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади та приймати від її імені рішення (ст.1).

Наступною, як на нашу думку, самостійною за змістом функцією представницьких органів місцевого самоврядування є функція контролю у визначених законодавством випадках за діяльністю інших елементів системи місцевого самоврядування. Так обов'язковою попередньою умовою щодо функціонування органів самоорганізації населення є дозвіл відповідної місцевої ради (ст.14 Закону про місцеве самоврядування). Також місцеві ради вправі достроково припинити повноваження органів самоорганізації населення у разі невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті ради, її виконавчого комітету, загальних зборів громадян або невиконання своїх повноважень (ст.80 Закону про місцеве самоврядування). Вкажемо, з цього приводу, що місцеві ради, їхні виконавчі органи (ст.38 п.7 Закону про місцеве самоврядування) реєструють об'єднання громадян, органів територіальної самоорганізації населення, звісно ж, перевіряючи, чи є для таких дій законні підстави. Або ще один приклад. Законодавець (ст.8 Закону про місцеве самоврядування) передбачає можливість проведення загальних зборів громадян за місцем проживання для вирішення питань місцевого значення. Дію рішень зборів, прийнятих з порушенням Конституції та законів України, може бути зупинено відповідною місцевою радою або її виконавчим органом до вирішення питання про їх законність у судовому порядку [6, ст.14].

Вищевикладене щодо функцій самоврядних представницьких органів підтверджує висновок про інтегруючу їх роль у системі місцевого самоврядування України.

Література

  1. Зарубіжна практика знає приклади об'єднання з певною метою окремих ланок місцевих самоврядних органів. Наприклад, у Франції синдикати комун являють собою об'єднання ряду комун для спільного виконання тих чи інших суспільних робіт; у Німеччині в деяких землях муніципальні органи об'єднуються у союзи для спільного виконання окремих завдань.

  2. Энциклопедический словарь. – М, 1984.

  3. Афанасьев В.Т. Системность и общество. – М, 1980.

  4. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. – М, 1973.

  5. Див.: Вступні розділи Всесвітньої Декларації і Європейської Хартії місцевого самоврядування та розділ 1 Закону про місцеве самоврядування Закон України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №24. – Ст.170.

  6. Положення про загальні збори громадян за місцем проживанням в Україні, затверджене Постановою Верховної Ради України 17 грудня 1993р. // Голос України. 1994 . – 19 бер.

Loading...

 
 

Цікаве