WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Вибори як акти прямого народовладдя - Реферат

Вибори як акти прямого народовладдя - Реферат

По-друге, в сучасній державі проживають звичайно багато народів та національних меншин, проте національна ознака не є визначальною для формування системи народовладдя i, зокрема, акту виборів. Право обирати i бути обраним пов'язується насамперед з політичною ознакою – приналежністю до громадянства даної держави. Отже, на нашу думку, за умов приналежності до громадянства держави представників певної нації акти виборів водночас реалізують право національного суверенітету. Пiдтверженням цього положення є Закон України "Про особливості участі громадян України з числа депортованих з Криму у виборах депутатів місцевих рад в Автономній Республіці Крим".

По-третє, через акти виборів як рішення про обрання представників народу забезпечується легітимність, стабільність, поступовість i наступність державної влади.

По-четверте, акти виборів забезпечують принаймні формальну, відправну початкову основу для ефективного функціонування державного механізму та виборних органів місцевого самоврядування. Саме вони є підставою для звільнення від віджилих свій політичний i історичний час особистостей, а відповідно i застарілих інститутів, політичних тенденцій.

По-п'яте, ще одна соціальна функція акту виборів у вузькому (прикладному) розумінні виявляється у тому, що вони формують не тільки суспільну думку, а й суб'єкти вираження настроїв суспільства [10, с.7-9].

Акту виборів передує певний юридичний процес, а саме – установчий вид юридичного процесу. Він має свою внутрішню цілісність та відособленість i розгортається у вигляді послiдовно-регламентованих, спрямованих на забезпечення прийняття акту виборів, стадій. Найважливішою стадією прийняття такого акту є голосування. Отже, процес прийняття акту виборів можна розглядати як специфічну, врегульовану Конституцією та законами держави діяльність уповноважених органів i громадян, спрямовану на формування представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування.

На сьогодні iнституалiзацiя виборів у національному конституційному праві, як суспільно-правового явища, знаходить своє відображення загалом в існуванні об'єктивного виборчого права i адекватної йому системи виборчого законодавства.

Отже, вибори – це політичний суспільно-правовий інститут, а сам акт виборів за своєю суттю є концентрованим проявом реальної волі народу, результатом реалізації такої волі. Цим актом волевиявлення народу здійснюється конституювання та відтворення як органів державної влади, так i органів місцевого самоврядування, надається обраним представникам владних повноважень у межах їхньої законодавчої, насамперед конституційної компетенції, встановлюється зміст владного мандату.

Акт виборів приймається за допомогою держави, під контролем держави, проте основним суб'єктом прийняття акту у широкому значенні виступають громадянин, суспільство, народ. За своєю суттю акти виборів не мають державницької природи, принаймні їх прийняття не вкладається сьогодні в рамки жодної з гілок державної влади, закріпленої в Конституції, хоч кожна з гілок влади має певні повноваження при їх прийнятті.

Акти виборів – це підсумок здійснення одного з інститутів прямого народовладдя, що реалізується в умовах демократичного суспільства i правової держави тільки в порядку, передбаченому Конституцією i законами. Тобто їх одночасно можна розглядати як результат специфічної, врегульованої діяльності уповноважених органів i громадян, спрямованої на формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Виходячи з розглянутих нами змісту, суті, а також передуючому прийняттю актів виборів юридичному процесу, можна запропонувати таке визначення цього явища. Акт виборів – це передбачене Конституцією та законами України специфічне політико-правове рішення, яке являє собою результат волевиявлення народу (дієздатних громадян) шляхом таємного голосування щодо формування конституційного якісного та кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Залежно від ознак можна виділити кілька класифікаційних видів актів виборів.

За територіальним принципом акти виборів слід розрізняти:

  • загальнонаціональні (загальнодержавні), що стосуються надання повноважень центральному колегiальниму або одноособовому органу: акт виборів Верховної Ради, акт виборів Президента;

  • місцеві (локальні, комунальні, адміністративні) акти виборів представницьких органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад та сільських, селищних, міських голів).

За змістом акти виборів розрізняють:

  • акт виборів народних депутатів України;

  • акт виборів Президента України;

  • акт виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

  • акт виборів депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад;

  • вибори сільських, селищних i міських голів.

    За часом прийняття акти виборів поділяються на:

  • акти чергових виборів, що приймаються в період закінчення строку повноважень, передбачених Конституцією i законами України для функціонування певного виду виборного органу або посади;

  • акти позачергових або дострокових виборів, що приймаються у разі дострокового припинення строку повноважень, передбаченого Конституцією i законами України для функціонування певного виду виборчого органу або посади;

  • акти повторних виборів приймаються у випадках, коли вибори у виборчому окрузі визнані недійсними або такими, що не відбулися;

  • акти виборів депутатів, голів (сільських, селищних, міських рад) замість вибулих. Такі акти приймаються у одномандатних виборчих округах у разі втрати депутатського мандату або дострокового припинення повноважень депутата чи сільського, селищного, міського голови на підставах i в порядку, передбачених виборчим законодавством України;

  • акти виборів, що приймаються в умовах утворення нової адмiнiстративно- територіальної одиниці.

За кількісною ознакою участі виборців акти виборів бувають:

  • загальними, основними, коли у прийнятті акту виборів мають право брати участь усі виборці держави;

  • додатковими, коли, наприклад, поповнюється склад Верховної Ради, місцевих рад у разі дострокового вибуття окремих депутатів.

За своїми правовими наслідками акти виборів поділяються на:

  • дійсні, прийняті у порядку, визначеному Конституцією i відповідним виборчим законом України;

  • недійсні, прийняті з порушеннями виборчого законодавства, що вплинули на підсумки виборів [10, с.14-15].

Результати запропонованої класифікації актів виборів демонструють їх значне різноманіття.

Література

  1. Веденеев Ю.А., Князев С.Д. Избирательные правоотношения // Государство и право. – 1999. – №5.

  2. Зиновьев А.В. Гарантии свободы выборов представительных органов власти в России // Государство и право. – 1995. – №1.

  3. Конституційне право України. – К.: Наук. думка, 1999.

  4. Корнієнко М.І. Виборче законодавство для органів місцевого самоврядування // Політологічний вісник. – К., 1993. – Вип.1.

  5. Медведчук В. Конституція Пилипа Орлика як перше відбиття української національної ідеї на конституційному рівні // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – №3.

  6. Мурашин А.Г. Непосредственное народовластие в системе социалистического самоуправления народа. – К.: ВО Вища шк., 1989.

  7. Конституція Української гетьманської держави. – Львів; Київ: Право, 1997.

  8. Представительная демократия и электорально-правовая культура. – М.: Весь мир, 1997.

  9. Прело М. Конституционное право Франции/ Пер. с франц.; под ред. проф. А.З. Манфреда. – М., 1987.

  10. Ставнійчук М.І. Вибори в Україні. – К., 1998.

Loading...

 
 

Цікаве