WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституційний проект Теодота Галіпа Основні права і обов’язки українських громадян - Реферат

Конституційний проект Теодота Галіпа Основні права і обов’язки українських громадян - Реферат

Ст.4. Листуваннє незаймане. Конфіскація листів і инших особистих писань може наступити в мирний час на підставі письменного судейського наказу.

Ст.5. Кожний Українець має право виражати в межах закону свою думку чи то словом, чи письмом, друком або малюнком. Всякі суперечні з цим обмеженя не дійсні.

Ст.6. Преса вільна. Цензура скасована. Виключення установлюються державним законом про воєний час.

Ст.7. Українські громадяне мають право подавати просьби, скарги в приналежні уряди і законодатні установи.

ІІ. Сімейний зв'язок

Ст.8. Підставою існування і приросту Української Нації є здорова сім'я. Сімейне життє і чистота сімейних стосунків оберігаються законодавством.

Ст.9. Материнство охороняється Державою.

Ст.10. Виховувати дітей на здорових, моральних і придатних громадян – це право і обов'язок родителів, за чим наглядає Держава.

Ст.11. Нешлюбні діти мають однакове з шлюбними право на цілесне, душевне і громадянське вихованнє.

ІІІ. Зібрання і спілки

Ст.12. Українські громадяне мають право в мирний час без попереднього дозволу сходитися без зброї на народні зібрання.

Ст.13. Українські громадяне мають право закладати товариства і спілки для цілей, які не суперечать карним законам.

ІV. Віра і церковні громади

Ст.14. В Державі існує повна воля віри і терпимість.

Ст.15. Ніхто не обов'язаний приймати участь в церковних церомоніях проти своєї згоди.

Ст.16. Всі церковні організації і віроісповідні громади, правила котрих не противляться карним законам, мають право вільно відправляти релігійні функції, проводити навчанє свого закону прилюдно і серед одновірної молодіжи в школі і орудувати самостійно своїми справами і своїм майном згідно з державними законами, спільними для всіх.

Ст.17. Не вільно проповідувати зневаги иншої віри ані ображати почуття инаковіруючих.

V. Наука і школа

Ст.18. Наука і навчання розвиваються вільно.

Ст.19. Молодіж виховується в загально доступних школах, заснованих державою або краєвими (земськими), міськими, волосними або громадськими установами.

Релігійні організації, окремі товариства і особи можуть засновувати і утримувати шкільні і виховні заклади по типу і плану, який буде одобраний державною владою.

Ст.20. Все шкільництво находиться під наглядом і проводом Держави при участи громадянства.

Ст.21. В Державі обов'язує загальна шкільна повинність. В кожній громаді повинна бути народна школа. Наука і учебники в народній школі подаються безплатно.

Ст.22. Державне шкільництво збудоване на органічнім переході від народної школи до середньої, а від цеї до вищої.

Ст.23. Для того, щоб піднести культурну творчість Нації до можливої високости, належить, починаючи з народної школи, вишукувати талановиті одиниці і дбати про їх дальший розвиток. Про це буде виданий окремий державний закон.

Ст.24. У всіх школах треба виховувати в учнях чесність, правдомовність, точність, сумлінність і прив'язаність до народного побуту і до Держави та пошаново (ставитись. – П.С.) до людей инших народностей.

Ст.25. Задля охорони молодіжи від злого впливу нездорової літературної і світописної продукції, краєві (земські) і міські самоврядування можуть припиняти в своїй окрузі поширюванє таких літературних і світописних творів. На таккі обмеження інтересована сторона може заносити скаргу в порядку закону включно до найвищого суду в Державі.

VI. Мова і народність

Ст.26. Всі народности в Державі мають невідбиральне право зберігати і розвивати свою народність і мову.

Ст.27. Державною мовою є мова українська.

У змішаних щодо мови місцевостях місцеві мови уживаються в державних, краєвих (земських), волосних і громадських установах на рівні з мовою державною.

Ст.28. У шкільних закладах навчання має вестися для кожної народности її мовою.

VII. Праця і господарське життя

Ст.29. Праця українських громадян охороняється Державою.

Держава повинна всім охочим дати можливість вільно працювати для свого прожитку.

Ст.30. Господарське життя має бути упорядковане згідно з українським світоглядом так, щоби кожний громадянин міг уживати плодів своєї праці і щоби був забезпечений від злиднів на старість або на випадок нездатності до праці.

Ст.31. Кожний має право вибирати собі те ремесло або звання, до якого він себе уважає здатним.

Ст.32. Кожному вільно займатися торговлею і промислом і заключати умови.

Лихва заборонена.

Умови, які противляться добрим обичаям недійсні.

Ст.33. Майно кожного охороняється законом. Тільки державний закон ухвалений вибраним рівними голосами всього народу законодатним зібранням може остаточно постановляти про загальнообов'язуючі обмеження розмірів майна в інтересі загалу. Про вивласненнє в инших окремих випадках постановляють існуючі закони.

Ст.34. До часу скликання законодатного зібрання роспаюваннє великих земельних маєтків і міських грунтів може мати місце за добровільною згодою заінтересованих сторін при посередництві Держави. Інтерес Держави вимагає, щоби з одного боку була змога наділити житлом і землею всіх бездомних, безземельних і малоземельних громадян України, а з другого боку залишити при купі такі площі, які можуть видати хлібні запаси і сирівці потрібні в інтересі загалу для товарообміну з заграницею.

Ст.35. Держава буде опікуватися робітниками всіх розрядів і долею робітничої сім'ї. Для охорони здоров'я і для забезпечення робітників і робітниць на старість і на випадок слабування, каліцтва і на час нездатності до праці, будуть видані охоронні і страхові закони.

Ст.36. В підприємствах, в яких працюють наємні сили всі працюючи люди повинні одержувати відповідний пай із зиськів. Про це буде виданий Державний закон.

Ст.37. Приватна ініціатива і дбайливість про збереженнє цілого підприємства уважаються за працю особливої культурної вартости і охороняються Державою.

Ст.38. Спільники, які вносять в підприємство тільки капітал без праці, підлягають окремому оподаткуванню.

Ст.39. Умови праці і заробітної плати установлюються в першу чергу по добровільній між хлібодавцями і робітниками, або між організаціями одних і других. Для вирішення суперек з цього приводу і для запобіження господарським конфліктам межи хлібодавцями і робітниками (як страйки, локавти, саботаж) будуть утворені законодатним шляхом державні посередництва при участи хлібодавців, робітників і представників від місцевого самоврядування.

Ст.40. Промислові і торговельні підприємства, які розмірами продукції переросли можливі межі індивідуальної господарки і в котрих ініціатива, правліннє і нагляд виконуються по необхідности ріжними органами або взагалі колективно, можуть бути вивласнені Державою – в кожнім випадку окремим законом, вибраного голосами всього народу законодатного зібраня, для заведення в тих підприємствах спільного господарського ладу продукції і розділу зиску.

Ст.41. Хто господарить, невизискуючи чужої праці, як: самостійні хліборби, ремісники та промисловці, котрі обходяться домашними силами або взаємною допомогою, охороняються законодавством від визиску, обтяження і занепаду.

Ст.42. Про правові стосунки занятих у хліборобів, ремісників та промисловців слуг і зарібників а також про правові стосунки домашньої прислуги будуть видані окремі охоронні закони. Хазяїн обов'язаний піклуватися про здорові відношення праці, житла і харчів. Визиск робочої сили рівняється лихві.

Ст.43. Служба державних і всякого роду громадських урядовців охороняється державою, яка має забезпечити урядовця і його сім'ю на випадок його нездатності до праці, старости і смерти.

Ст.44. Урядовці служать загалові, а не партії, і без законної причини не вільно відправляти урядовця принятого на службу в належнім порядку. Законні постанови про права, обов'язки і відповідальність урядовців будуть видані окремо.

Ст.45. Праця ума, право автора, винаходця, митця охороняються законом.

Ст.46. для поширення умової і матеріальної культури на Україні, піднесення національної творчости, поглибленя цивілізації при участи народніх талантів буде заснована Державним законом окрема установа (Українська культурна Рада).

VIII. Спільні права і обов'язки

Ст.47. Всі українські громадяне, чоловіки і жінки по праву взагалі рівні.

Ст.48. Всі українські громадяне без ріжниці якої вони віри і народности або мови, приймають участь у будові держави, мають рівні виборчі права і допускаються в межах законів на урядові посади, відповідно до їх підготовлення і особистої здатности, та обов'язані приймати на себе передбачені законом почесні урядові функції.

Ст.49. Всі українські громадяне обов'язані нести в межах законів особисту службу для потреб Держави і громади, платити податки відповідно своїм засобом, служити у війську і слухатися законів та законних розпоряджень держвних установ і слуг.

Ст.50. Підростаючу молодіж Держава оберігає. Громадяне обох полів, поки дійдуть до повнолітности, знаходяться під особливою опікою державних законів.

Ст.51. Молоді українські громадяне, вступаючи в повнолітність, слюбують перед приналежним виборним самоврядуваннєм (волостним сходом або городською думою), що будуть твердо сповняти громадянські обов'язки, шанувати законний лад і порядок, жити чесно, служити правді і у всякому ділі поводитись яко щирі громадяне України.

Ст.52. Цей основний закон про права і обов'язки українських громадян входить в законну силу в день оповіщення його і з того дня всі суперечні з цими постановами закони і розпорядження тратять силу.

Література

  1. Див.: ДІАВОВУ. – Ф.4465. – Оп.1. – Спр.447 Див.: Ейхельман О. Проект Конституції (основних державних законів) Української Народної Республіки. – К.; Тарнів: Вид-во С.У.Д., 1921.

  2. Див.: Конституційні акти України. 1917-1920. Невідомі конституції України. – К.: Філософська і соціологічна думка, 1999; Див.: Устрій Української Держави. Проекти Конституцій Української Народної Республіки. – Львів, 1920.

* ДІАВОВ. – Ф.4465. – Оп.1. – Спр.447. – Арк.1-9 (Мова укр., чернетка. Публікується вперше).

Loading...

 
 

Цікаве