WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Основні риси касації в світлі нового кримінально-процесуального законодавства України - Реферат

Основні риси касації в світлі нового кримінально-процесуального законодавства України - Реферат

Реферат на тему:

Основні риси касації в світлі нового кримінально-процесуального законодавства України

Побудова правової держави безпосередньо пов'язана з посиленням правового захисту особи, зміцненням гарантій політичних, економічних, соціальних прав та свобод громадян. При цьому головне місце в забезпеченні цих прав належить суду як найбільш надійному гаранту прав людини і громадянина.

Сучасна судова система України визначається Конституцією України (ст.125) і Законом України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 р. Процес реформування сучасної судової системи – винятково важлива і актуальна проблема юридичної науки і практики, що має на меті піднести правовий та суспільний авторитет суду як основного гаранта законності, прав та законних інтересів особи на шляху до створення в Україні судочинства охоронного типу. Перші кроки в цьому напрямі були зроблені в червні – липні 2001 р. шляхом внесення Верховною Радою України суттєвих змін і доповнень до чинного Кримінально-процесуального кодексу України. Ці зміни та доповнення закріпили нові ідеї демократичного та гуманістичного змісту, по-новому визначили суть та завдання окремих положень і інститутів кримінального судочинства, розширили гарантійну забезпеченість прав та законних інтересів особи. Важливе місце в цьому напрямі належить інституту перегляду судових рішень в порядку касаційного провадження кримінальної справи. Цей інститут виступає важливою процесуальною гарантією правосуддя і прав особи в кримінальному процесі, ефективним правовим засобом забезпечення законності, обґрунтованості і справедливості судових рішень та виконання інших завдань кримінального судочинства.

У зв'язку із внесенням змін і доповнень до КПК України Законом України від 12 липня 2001 р. стадія касаційного провадження набула нового змісту, що потребує наукового аналізу та якісно нового теоретичного обґрунтування положень, які розкривають її суть та значення. У цьому контексті актуальними є питання щодо основних рис, які притаманні стадії касаційного провадження як однієї з основних форм перевірки законності судових рішень, що набрали законної сили.

Зауважимо, що свого часу ці питання виступали предметом дослідження в працях таких учених-процесуалістів, як М.М. Гродзинський, Є.Ф. Куцова, Я.О. Мотовіловкер, П.Ф. Пашкєвіч, І.Д. Пєрлов, А.Л. Рівлін, М.С. Строгович, О.П. Тьомушкін та ін. В сучасний період цим питанням приділяли увагу С.В. Ворожцов, Ю.М. Грошевий, К.Ф. Гуценко, С.В. Ківалов, В.Т. Маляренко, Т.М. Мірошниченко, Г.М. Омельяненко, І.Л. Пєтрухін, І.І. Потеружа, О.П. Рижаков, В.М. Хотенець та ін.

Однак з багатьох питань, що стосуються суті та значення стадії касаційного провадження, серед науковців до цього часу немає єдності. Окремі з них у зв'язку із прийняттям нового кримінально-процесуального законодавства потребують глибокого осмислення і якісно нового теоретичного обґрунтування, що й зумовило вибір теми наукового дослідження.

Аналізуючи погляди процесуалістів з досліджуваних питань, слід зазначити, що більшість з них виділяють одні й ті ж основні риси касаційного провадження.

Зокрема, професор І.Л. Пєтрухін виділяє такі основні риси касаційного провадження: свобода оскарження; поєднання перевірки законності і обґрунтованості вироку; ревізійний характер перевірки; обмеження можливості використання додаткових матеріалів у справі; заборона "повороту на гірше" для засудженого чи виправданого [1, с.412].

Професор О.П. Рижаков до основних рис касації відносить: свободу оскарження; суворо визначену форму приводу до початку касаційного провадження; перевірку законності та обґрунтованості судових рішень; можливість подання у касаційну інстанцію додаткових матеріалів; широкі повноваження касаційної інстанції; недопустимість погіршення становища засудженого [2, с.551-554].

На думку професора К.Ф. Гуценко, касаційному провадженню притаманні такі основні риси: свобода оскарження вироків; ревізійний характер касаційної перевірки; перевірка як законності, так і обґрунтованості судових рішень; подання (витребування) нових (додаткових) матеріалів; заборона "повороту на гірше"; широкі повноваження суду касаційної інстанції [3, с.418-423].

На підставі аналізу чинного кримінально-процесуального законодавства, що регулює провадження справ у суді касаційної інстанції, можна виділити такі основні риси касації.

Свобода касаційного оскарження, що надає учасникам судочинства, які захищають свої права та законні інтереси чи представляють або захищають права та законні інтереси інших осіб, право подати касаційну скаргу чи касаційне подання на незаконне чи необґрунтоване з їхньої точки зору судове рішення. Свобода касаційного оскарження гарантує права і законні інтереси учасників процесу і водночас забезпечує ефективність діяльності суду касаційної інстанції стосовно виявлення і виправлення допущених у справі порушень закону. Важливою гарантією свободи оскарження служить правило про заборону "повороту на гірше", що охороняє засудженого чи виправданого від небезпеки за своєю скаргою або скаргою свого захисника виявитись у гіршому становищі порівняно з винесеним щодо нього вироком.

Свобода касаційного оскарження забезпечується:

  • публічним проголошенням вироку та інших судових рішень, врученням засудженому чи виправданому копії вироку, ухвали або постанови;

  • правом подати касаційну скаргу як через суд, що постановив вирок, так і безпосередньо до суду касаційної інстанції;

  • достатніми строками для касаційного оскарження та внесення касаційного подання;

  • наданням можливості доповнення, зміни, відкликання скарги чи подання до початку судового розгляду справи;

  • обов'язком суду першої інстанції направити кримінальну справу, по якій внесено скаргу, чи подання до суду касаційної інстанції та обов'язок останнього (касаційного суду) розглянути справу у встановлений законом строк.

Іншою рисою касації є можливість подання в касаційну інстанцію нових (додаткових) матеріалів. Метою подання нових (додаткових) матеріалів є підтвердження або спростування доводів касаційної скарги чи касаційного подання. Для цього закон дозволяє заінтересованим особам подати до касаційного суду документи, яких не було у справі. Проте нові матеріали не можна одержувати шляхом проведення слідчих дій. Особа, яка подала нові матеріали, повинна вказати, яким шляхом вони були отримані та яке значення вони мають для вирішення справи. Нові матеріали можуть бути витребувані також і касаційним судом. Згідно з КПК України, новими матеріалами можуть бути як документи, так і предмети, що мають значення речових доказів. Нові матеріали дають право суду касаційної інстанції лише скасувати вирок або інше оскаржене судове рішення з направленням справи на новий судовий розгляд в суд першої чи апеляційної інстанції або на додаткове розслідування, однак забороняють змінити вирок або закрити справу. Таке обмеження повноважень касаційної інстанції пояснюється тим, що додаткові матеріали, одержані в процесі касаційного провадження, не виступали предметом дослідження у специфічних умовах судового розгляду в суді першої чи апеляційної інстанції, що забезпечує надійність висновків про їхню достовірність. У зв'язку з цим, на базі одержаних нових матеріалів касаційний суд може зробити висновок про незаконність і необґрунтованість вироку чи інших рішень та скасувати їх, проте не має права ні змінити їх, ні закрити справу провадженням. Лише у виняткових випадках, коли дані або відомості, що містяться в таких матеріалах, є безспірними і не потребують додаткової перевірки та оцінки судом першої інстанції, касаційний суд має право змінити вирок, ухвалу чи постанову або скасувати їх із закриттям справи (ст.396 КПК України).

Відповідно до ст.393 КПК України, нові матеріали подаються до касаційного суду зацікавленими особами, а також можуть бути витребувані касаційним судом. У зв'язку з цим виникає запитання: чи вправі касаційний суд за наявності відповідних підстав витребувати нові (додаткові) матеріали за власною ініціативою, чи їх витребування можливе лише за клопотанням заінтересованих осіб?

У юридичній літературі з цього приводу існує думка, що касаційний суд має право витребувати нові матеріали з власної ініціативи лише для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли клопотання або щодо яких не вносилося подання, а в усіх інших випадках він вправі вчиняти такі дії лише за клопотанням заінтересованих осіб.

На наш погляд, касаційний суд повинен бути позбавлений права витребовувати нові матеріали за власною ініціативою у всіх випадках і єдиною підставою для надання йому таких повноважень повинна служити тільки наявність відповідного клопотання про це з боку заінтересованих осіб. При цьому ми виходимо з таких міркувань.

Кримінально-процесуальний закон наділяє широке коло заінтересованих у справі осіб правом на касаційне оскарження судових рішень або внесення на них касаційного подання (ст.348, 384 КПК України). При цьому касаційні скарги можуть бути подані визначеними в законі особами лише в тій частині, що стосується їхніх інтересів (ст.348, ч.2 ст.384 КПК України). На цій підставі у ч.1 ст.395 КПК України встановлено принципово нове правило, згідно з яким касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в тій частині, в якій воно було оскаржене. Це означає, що при перегляді справи в касаційному порядку суд не вправі вийти за межі касаційної скарги або касаційного подання і розглядає справу лише в тій частині, в якій вона була оскаржена і тільки щодо тих засуджених, яких стосується скарга чи подання. Закон дозволяє суду вийти за межі касаційних вимог лише в тому разі, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого (ч.1 ст.395 КПК). Встановлюючи такі правила законодавець виходив з того, що оскільки заінтересовані особи подали клопотання про перегляд судового рішення лише в певній частині, то, очевидно, що зі всіма іншими висновками суду, викладеними у цьому рішенні, вони погоджуються. А тому переглядати таке судове рішення в повному обсязі немає потреби.

Loading...

 
 

Цікаве