WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості доказування цивільного позову про компенсацію моральної шкоди - Реферат

Особливості доказування цивільного позову про компенсацію моральної шкоди - Реферат

Аналіз кримінально-процесуального закону дає підставу стверджувати, що будь-яких обмежень у використанні джерел доказів цивільного позову про компенсацію моральної шкоди не запроваджено. Не виробила їх і практика.

На завершення розглянемо таку особливість доказування цивільного позову про компенсацію моральної шкоди, як обов'язкове проведення судово-психологічної експертизи потерпілого. Для обґрунтування цієї думки наведемо такі аргументи. На наш погляд, паралельно із визнанням і застосуванням в Україні презумпції моральної шкоди для найточнішого врахування характеру та ступеня страждань потерпілого варто вдатися до психологічної експертизи, а не обмежуватися показаннями потерпілого, його близьких та знайомих. Адже лише експерт-психолог, аналізуючи особистість потерпілого, здатний правильно оцінити характер та ступінь його душевних страждань на основі спеціальних знань. Висновок експерта про обсяг заподіяних страждань, їх інтенсивність виступатиме науковим обґрунтуванням ухваленого судом рішення за цивільним позовом про компенсацію моральної шкоди. Це дасть змогу обмежити сферу судового угляду, яка органічно притаманна оцінній діяльності у даному виді позовного провадження. Висновок експерта у цьому сенсі гарантує право потерпілого на адекватну компенсацію. Рівночасно у такий спосіб забезпечується охорона майнових прав відповідача за позовом про компенсацію моральної шкоди. У цьому світлі комплексне правове значення експертизи психічного стану потерпілого, особливостей його сприйняття, оцінки та емоційного реагування неможна недооцінити.

Тому видається правильною позиція суддів Верховного Суду України, які рекомендують у необхідних випадках для з'ясування обставин, що стосуються заподіяної моральної шкоди, призначити відповідну експертизу (судово-медичну, психологічну та ін.) [18, с.149]. Отож суб'єкт правозастосування вже сьогодні може призначити експертне дослідження психологічного стану потерпілого при провадженні за цивільним позовом про компенсацію моральної шкоди, використавши потенціал ст.75 КПК України. Адже для вирішення питань, похідних від такого позову, необхідно вдатися до використання наукових, зокрема, психологічних знань.

Надання психологічній експертизі потерпілого статусу обов'язкової, якщо у кримінальній справі наявний цивільний позов про компенсацію моральної шкоди забезпечить наукову обґрунтованість висновків слідчого та суду, які без використання психологічних знань ґрунтуватимуться на особистому досвіді. Залучення фахівця-психолога викликається тим, що визначальне значення у реагуванні індивіда на стресову ситуацію мають не зовнішні, а внутрішні, особистісні умови та процеси. Типи та форми реакцій на екстремальні умови мають індивідуальні риси. Їх дослідження може бути здійснене лише експертом-психологом, оскільки їхня діагностика потребує застосування наукових методик та подальшого аналізу їхніх результатів [19, с.79-80]. Навіть якщо слідчий чи суддя володіють достатньою психологічною підготовкою, вони не могли б застосовувати спеціальні знання для отримання нових доказів через пряму заборону поєднання процесуальних функцій.

Висновок експерта-психолога про характеристики моральної шкоди потерпілого у системі з іншими зібраними доказами створює більш "міцний" інформаційний доказовий базис, підвищує надійність висновків слідчого, суду за цивільними позовом. Водночас, невикористання такого джерела доказування призводить до недостатності доказового матеріалу, його доброякісності у контексті вирішення цивільного позову про компенсацію моральної шкоди. За висновком В. Бєлоконєва, С.М. Антосика, О.М. Кокуна визначення величини і характеру моральної шкоди потерпілого не може вважатися достатньо обґрунтованим без проведення його психологічного дослідження [20, с.24; 21, с.19].

Література

  1. Лапицкий Б. Вознаграждение за неимущественный вред // Сборник Ярослав. гос. ун-та. – Ярославль, 1920. – Вып.1. 1918-1919. – С.105-134.

  2. Лупинская П. Значение судебной практики для совершенствования доказательственной деятельности // Советская юстиция. – 1986. – №18. – С.7-10.

  3. Эрделевский А.М. Компенсация морального вреда в России и за рубежом. – М.: Изд. группа "Форум-Инфра-М", 1997. – 240с.

  4. Плюхина М.А., Решетникова И.В. Доказывание в судебной практике по гражданским делам. – Екатеринбург, б. в., 1997. – 245с.

  5. Поляков И.Н. Ответственность по обязательствам вследствие причинения вреда. – М.: Юридическое бюро "Городец", 1998. – 172с.

  6. Цивільне право. Частина перша: Підручник / Ред. кол.: Д.В. Боброва, С.В. Дзера, Н.С. Кузнецова, О.А. Підопригора. – К.: Вентурі, 1997. – 544с.

  7. Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. – К.: Выща школа. 1989. – 275с.

  8. Вісник Верховного Суду України. Вкладка. – 2001. – №3. – С.1-7.

  9. Зауважимо, що інтерпретоване Пленумом ВС України матеріально-правове регулювання визначення розміру та порядку компенсації моральної шкоди потребує конкретизації та наближення до психологічної природи страждань, юридичного мотиву інституту. Процесуальне законодавство, своєю чергою, не враховує істотних особливостей доказування відповідного цивільного позову.

  10. Практика розгляду в кримінальному судочинстві позовів про компенсацію моральної шкоди, заподіяної злочином // Вісник Верховного Суду України. – 2000. – №4 (20). – С.29-40.

  11. Кривобок В.В. Діяльність прокурора по забезпеченню відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином: Автореф.дис...канд. юрид.наук / Нац. юрид. академія. – Харків, 1997. – 19с.

  12. Гошовський М.І., Кубинська О.П. Потерпілий у кримінальному процесі України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 192с.

  13. Теория доказательств в советском уголовном процессе. 2-е, изд. испр. и доп. / Отв. ред. Н.В. Жогин, – М.: Юрид. лит., 1973. – 736с.

  14. Назарчук О. Проблеми відшкодування моральної шкоди в судовій практиці // Економіка. Фінанси. Право. – 1998. – №1. – С.7-31.

  15. Палиюк В.П. Возмещение морального (неимущественного) вреда. Монография. 2-е, изд., испр., доп. – К.: Право, 2000. – 272с.

  16. Узагальнення практики розгляду судами справ про відшкодування моральної шкоди // Архів Верховного Суду України. – К., 1997. – 20с.

  17. Рахунок Р.А. Участники уголовно-процессуальной деятельности. – М.: Госюриздат, 1961. – С.243; Гуреев П.П. Защита личных и имущественных прав. – М.: Наука, 1964. – С.85; Дубривный В.Я. Потерпевший на предварительном следствии. – Саратов: Приволж. кн. изд-во 1966, – С.8; Шешуков М.П. О моральном вреде как основании признания потерпевшим // Правоведение. – 1974. –№2. – С.101; Малеин Н.С. О моральном вреде // Государство и право. – 1993. – №3. – С.34; Ільковець В., Кубинська О. Практика застосування кримінально-процесуального законодавства, що захищає права потерпілого // Право України. – 1993. – №3. – С.10; Понарин В.Я. Защита имущественных прав личности в уголовном процессе России. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1994. – С.82; Цивільне право. Частина перша: Підручник / Ред. кол.: Д.В. Боброва, С.В. Дзера, Н.С. Кузнецова, О.А.Підопригора. – К.: Вентурі, 1997. – С.195.

  18. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1998). Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ. / Відп. ред. П.І. Шевчук. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 272с.

  19. Мельник В.В., Яровенко В.В. Теоретические основы судебно-психологической экспертизы. – Владивосток, 1990. – 160с.

Loading...

 
 

Цікаве