WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості доказування цивільного позову про компенсацію моральної шкоди - Реферат

Особливості доказування цивільного позову про компенсацію моральної шкоди - Реферат

Реферат на тему:

Особливості доказування цивільного позову про компенсацію моральної шкоди

У провадженні за цивільним позовом у кримінальному процесі центральне місце посідає доказування. Його складність щодо моральної шкоди констатували свого часу Б. Лапіцький, П.А. Лупінська [1, с.127; 2, с.7]. Однак проблематичність доказової діяльності у позовному провадженні про компенсацію моральної шкоди залишається актуальною і для юриспруденції, і для практики правозастосування. На наш погляд, це справедлива оцінка – адже новітність інституту компенсації моральної шкоди, психологічна природа пошукуваних фактів, відсутність усталеної практики доказування ускладнюють застосування відповідного способу захисту. Такі чинники спонукають до ґрунтовного дослідження кримінально-процесуальної діяльності по доказуванню цивільного позову про компенсацію моральної шкоди.

Аналіз кримінально-процесуального доказування цивільного позову першою чергою передбачає з'ясування його предмета – це питання виникає відразу ж із початком позовного провадження. У юридичній літературі України та Росії наведені позиції щодо змісту предмета доказування позову про компенсацію моральної шкоди. Зокрема, О.М. Ерделєвський відзначив, що доказуванню повинен підлягати характер заподіяних страждань, ступінь вини заподіювача шкоди, наявність у потерпілого індивідуальних особливостей, оскільки ці обставини враховуються судом при визначенні розміру компенсації. На думку автора, розмір компенсації моральної шкоди не входить у предмет доказування за цивільним позовом. Предмет доказування повинен охопити встановлення винного, вчинення відповідачем протиправного діяння, яке потягнуло заподіяння позивачу фізичних чи психічних страждань [3, с.122]. На думку М.А. Плюхіна, і І.В. Рєшетнікова до предмета доказування за позовом про компенсацію моральної шкоди відносять такі питання: 1) чи виявлено діяння з боку відповідача; 2) чи порушене ним особисте немайнове право позивача і що це за право; 3) у чому виражаються фізичні і моральні страждання; 4) ступінь вини заподіювача; 5) розмір грошової компенсації; 6) за яких обставин та яким діянням заподіяно моральну шкоду [4, с.19]. На думку І.Н. Полякова, якщо позивач заявляє вимогу про компенсацію моральної шкоди, то у предмет доказування увійдуть факти, що підтверджують наявність страждань. Крім того, у предмет доказування за позовами про компенсацію моральної шкоди можуть бути включені факти, на які посилається відповідач при запереченні позову [5, с.142]. Професор З.В. Ромовська висловила думку, що предмет доказування за позовом про компенсацію моральної шкоди формує глибина пережитих страждань. В основі цієї обставини лежить значення для потерпілого того блага, яке було порушене чи якого він позбувся [6, с.195].

Очевидно, що усі наведені міркування слушно вказують на окремі значущі елементи. Проте, як видається, повної моделі предмета доказування жодна з них не містить. Крім того, вони зорієнтовані на особливості цивільного процесу. Вважаємо, що структура предмета доказування за цивільним позовом про компенсацію моральної шкоди повинна охопити обставини, з яких позивач виводить свою вимогу про сплату грошової компенсації чи передачу майна у відповідному розмірі, та обставини, які дають підставу для звільнення від такого обов'язку чи зменшують обсяг відповідальності.

При спробі сформувати конкретний предмет доказування за цивільним позовом про компенсацію моральної шкоди ми творчо використали відповідну модель, розроблену професором В.Т. Нором для позовного провадження про відшкодування збитків від злочину [7, с.84-85]. На наш погляд, вона оптимально відтворює відповідні приписи норм кримінально-процесуального закону, матеріального права, які встановлюють загальні підстави майнової відповідальності, коло її суб'єктів, умови реалізації. Таке бачення предмета доказування за цивільним позовом у кримінальному процесі є універсальним, оскільки може бути адаптоване до специфіки компенсації моральної шкоди як методологічно правильна побудова. Природно, що узгодження відповідної моделі із специфікою правового регулювання інституту компенсації моральної шкоди робить її зміст зорієнтованим на захист особистих немайнових прав.

Слід констатувати, що норми чинного законодавства практично не регулюють процесуальні моменти реалізації відповідної форми захисту. Тому на їх підставі справді тяжко сформулювати предмет доказування за цивільним позовом про компенсацію моральної шкоди. Більш чітко окреслити предмет доказування у позовному провадженні про компенсацію моральної шкоди дає можливість роз'яснення відповідної судової практики. Зокрема, п.2, 4, 5, 7-11, 14, 15, 17-1 постанови Пленуму ВС України від 31 березня 1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" вказують на обставини, які повинні бути з'ясовані судом для вирішення цивільного позову про компенсацію моральної шкоди та визначення її розміру у разі задоволення вимог позивача [8]. Отже, згідно з роз'ясненням Пленуму ВС України, предмет доказування за цивільним позовом про компенсацію моральної шкодиповинен охопити такі обставини:

1. Наявність матеріальної та юридичної підстави: а) протиправне діяння (п.2; абз.1 п.4; абз.1, 2 п.5; п.15); б) наявність моральної шкоди (абз.1 п.4; абз.2 п.5); в) причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням та моральною шкодою (абз.2 п.5); г) вина заподіювача шкоди, її форма та ступінь (абз.2, 3 п.5; абз.1 п.10; абз.6 п.11).

2.Характер і обсяг заподіяних потерпілому страждань, інших негативних наслідків (абз.1 п.4; абз.1 п.9; п.17);

3. Форма і обсяг достатньої компенсації моральної шкоди (абз.2 п.5; п.9);

4. Особа, якій злочином заподіяно моральну шкоду і яку може бути визнано цивільним позивачем (п.7; п.17);

5. Вина цивільного позивача у заподіянні моральної шкоди (абз.4.п.10);

6. Покладення законодавцем обов'язку компенсувати моральну шкоду, заподіяну обвинуваченим, на третіх осіб; на кого конкретно у даному провадженні (абз.2 п.8; абз. 1 п.10-1; абз. 2 п.11; абз.2 п.14);

7. Вина цивільного відповідача у заподіянні моральної шкоди обвинуваченим (абз.3 п.5);

8. Майновий стан відповідача-фізичної особи за цивільним позовом (абз.4 п.10).

Відразу ж зазначимо, що запропонована модель не є вичерпною, оскільки використані при її формулюванні тлумачення абз.2 п.5, абз.1 п.9 вказують на необхідність встановлювати й "інші обставини, що мають значення для вирішення даного спору". Таке бачення адекватне суті інституту компенсації моральної шкоди, оскільки дає змогу максимально враховувати індивідуальні особливості реагування потерпілого [9].

Доказування цивільного позову про компенсацію моральної шкоди у кримінальному процесі істотно відрізняється від відповідної діяльності у цивільному судочинстві та від доказування цивільного позову про відшкодування збитків. У межах цивільного судочинства обов'язок доказування покладається на сторону, яка посилається на певну обставину як на підставу своїх вимог чи заперечень (ст.30 ЦПК України). Доказування цивільного позову у кримінальній справі здійснюється за нормами кримінально-процесуального закону. Відповідно обов'язок доказування наявності, розміру злочинної шкоди не лежить на цивільному позивачеві. Рівночасно обов'язок доводити відсутність підстави майнової відповідальності, менший її обсяг не лежить на відповідачеві за позовом [7, с.89]. Правовий обов'язок доведення характеру та розміру злочинної шкоди (у тому числі і моральної) у силу ст.22, 64 КПК України покладається на органи досудового слідства та суд. Адже обставини, що мають значення для позовного провадження у кримінальній справі, є її невід'ємною частиною. Але Верховний Суд України вказав, що, незважаючи на вимоги п.4 ст.64 та ст.66 КПК, органи досудового слідства вкрай поверхово досліджують (а нерідко взагалі не роблять цього) характер і розмір моральної шкоди. Така слідча практика призводить до перекладення органами слідства обов'язку по доказуванню цих обставин на цивільних позивачів, якими, як правило, є потерпілі, або на суд [10, с.33].

Loading...

 
 

Цікаве