WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Взаємозв’язок криміналістичної техніки з криміналістичною тактикою і методикою - Реферат

Взаємозв’язок криміналістичної техніки з криміналістичною тактикою і методикою - Реферат

Здається, що з приводу взаємозв'язку співвідношення техніки і тактики найчіткішу й найбільш обґрунтовану позицію займає Р.С. Бєлкін. Проаналізувавши основні положення його концепції, викладені в численних працях [7.11; 7.13; 7.6; 7.16; 7.295], і приєднуючись до неї, спробуємо на цій основі сформулювати основні принципи досліджуваного в даному розділі взаємозв'язку в такий спосіб:

1. Техніка і тактика – нерозривно пов'язані і в той же час самостійні розділи єдиної науки криміналістики.

2. Єдність ця заснована на загальних вихідних методологічних положеннях, що становлять зміст загальної теорії криміналістики (постулатах, принципах, закономірностях).

3. Тактичні прийоми та рекомендації покликані забезпечити найповніше й найефективніше застосування прийомів, засобів і рекомендацій криміналістичної техніки.

4. Тактика тієї чи іншої слідчої дії змінюється залежно від характеру рекомендованих під час її проведення засобів криміналістичної техніки (а на практиці – і від наявності в розпорядженні слідчого таких засобів).

5. Проблеми, що виникають перед тактикою, зміна завдань, використання нових даних суміжних із криміналістикою наук зумовлюють зміни існуючих техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методик.

6. Уточнення змісту і меж криміналістичної техніки і криміналістичної тактики, їхніх взаємозв'язків і далі є одним з важливих чинників розвитку як тактики, так і техніки.

Виходячи з цих концептуальних положень, розглянемо детальніше напрямки і особливості змісту досліджуваного взаємозв'язку стосовно наукових проблем, що мають певною мірою дискусійний характер: ефективність окремих слідчих дій і всього розслідування в цілому, встановлення особи винного з використанням спеціальних знань, використання суб'єктивного портрета, проблема протидії розкриттю і розслідуванню злочинів, використання поліграфа під час розслідування, використання біодетекторів (одорології) у розслідуванні злочинів.

Проблемі ефективності слідчих дій і всього розслідування в цілому в наукових криміналістичних дослідженнях, на жаль, приділялося мало уваги. В 70-х роках XX ст. у зв'язку із створенням Академії МВС СРСР було проведено низку досліджень стосовно наукової організації праці слідчого, у яких взяли активну участь і вчені-криміналісти (О.П. Михайлов, О.Б. Соловйов, М.І. Порубов, О.Р. Ратинов та ін.). Вивчення опублікованих результатів цих досліджень [8.27; 8.7; 8.45] показує, що вони мали здебільшого управлінський характер і питання підвищення ефективності слідчих дій розглядалися головно в аспекті організаційного й організаційно-технічного забезпечення слідчої діяльності. В 80-х і 90-х роках в умовах економічної кризи навіть ці дослідження припинилися. Вплив використання техніко-криміналістичних засобів на ефективність окремих слідчих дій і всього розслідування в цілому спеціально ніким не досліджувалися. Лише у дисертаційних роботах із проблем криміналістичної техніки, тактики і методики автори обов'язково торкалися цієї теми, показуючи важливість (і стан) використання техніко-криміналістичних засобів при проведенні окремих слідчих дій і всього розслідування злочинів визначеного виду. Стосовно методики можна назвати дисертаційні роботи А.Я. Целищева про розслідування грабежів і розбоїв (М., 1981), А.М. Дубровіної про розслідування викрадення і підміни дитини (М., 1987), А.М. Кустова про розслідування розкрадань у цивільній авіації (М., 1988), Р.Р. Рахматуліна про розслідування крадіжок у сільській місцевості (М., 1995) та ін. До цієї проблеми можна віднести роботу М.І. Ахмедова по тактиці групового обшуку, де він запропонував свою класифікацію науково-технічних засобів, що використовуються під час обшуку [9, с.36].

Однак усе це не замінює спеціального, цільового дослідження зазначеної проблеми на монографічному рівні. Ми вважаємо, що з розвитком науково-технічного прогресу, з появою нових видів злочинів, організованої злочинної діяльності, нових методів і засобів криміналістичної техніки, за наявності обмежених засобів на належне забезпечення їхнього впровадження в правоохоронну практику таке дослідження вкрай потрібне. Мали рацію І.Є. Биховський і М.А. Корнієнко, коли ще в 1981 р., розглядаючи цю проблему, зазначали: "Якщо раніше, аналізуючи конкретну слідчу дію, можна було виділити окремий етап (етапи), пов'язаний із застосуванням технічних засобів, то тепер технічні засоби часто застосовуються в процесі всієї слідчої дії від початку до кінця. Відзначивши, що застосування техніко-криміналістичних засобів є однією з найважливіших умов підвищення ефективності вирішення завдань, що стоять перед слідчим, автори роблять висновок: "Прийшов час, коли про застосування технічних засобів необхідно говорити не лише в зв'язку з особливостями техніки виявлення, дослідження, фіксації і вилучення конкретних об'єктів, але й більш широко, у тактичному плані" [10, с.13]. Самоочевидно, що за минулих з того часу двадцять років справедливість цього висновку ще більш актуалізувалася. Сьогодні насамперед із криміналістичною технікою пов'язуються і сподівання на розширення і зміцнення доказової бази у кримінальних справах, на скорочення термінів їхнього розслідування, об'єктивізацію процесу доведення. Саме цього в наш час потребує слідча практика.

Використання засобів, прийомів, рекомендацій криміналістичної техніки в тактиці найчастіше пов'язують з тактичним прийомом і плануванням розслідування, як важливими елементами методики розслідування. І це не випадково: тактичний прийом є найефективнішим способом дій слідчого і визначеної слідчої ситуації, а планування – умова ефективності як розслідування в цілому, так і окремої слідчої дії. Є.П. Іщенко, автор однієї з багатьох публікацій, спеціально присвячених цій проблемі, вважає навіть, що взаємозв'язок техніки і тактики в цілому можна розглядати саме як взаємозв'язок між системами науково-технічних засобів і тактичних прийомів, частиною чого є "взаємовідносини між основними елементами техніки і тактики: науково-технічним засобом і тактичним прийомом" [1, с.48]. Видається, що зв'язок тут набагато ширший від обсягу "пов'язаних" елементів обох розділів науки.

Як відомо, і техніка, і тактика, і методика необхідні для забезпечення вирішення єдиного завдання, передбаченого кримінально-процесуальним законом: швидке і повне розкриття і розслідування злочинів, встановлення істини по кримінальній справі, для того щоб жоден невинний не був покараний. А проте у кримінальному процесі немає навіть самого терміна "тактичний прийом". Однак безперечний і той факт, що тактичні прийоми утворюють хоч і важливу, але не єдину сторону кожної слідчої дії, що є засобом збирання, дослідження й оцінки доказів. Планування такої дії і планування всього розслідування в цілому входять у предмет криміналістичної тактики, хоча ніхто поки що не відніс їх до тактичних прийомів. Однак важливість планування для реалізації зв'язку "техніка–тактика" безсумнівна. Ми вважаємо, що надалі, судячи з проекту нового КПК України, зазначений взаємозв'язок розвиватиметься як через кримінально-процесуальний закон, так і через криміналістичну тактику і методику, а також завдяки подальшій розробці проблем техніко-криміналістичного забезпечення розкриття і розслідування злочинів.

Є.П. Іщенко не погоджується з думкою В.І. Шиканова, що технічні прийоми виступають стосовно тактичних як допоміжний обслуговуючий засіб. Не викликає заперечень його думка і про те, що "науково-технічні засоби повинні займати в структурі тактичного прийому особливе місце, будучи своєрідним природно-технічним фундаментом, на якому грунтується його результативність і ефективність [1, с.55]. Дозволимо собі лише коротке пояснення.

По-перше, тактичний прийом як найоптимальніший спосіб дій за своїм змістом характеризується органічною єдністю інтелектуальних і технічних можливостей слідчого, його знань, умінь, досвіду, що визначає в рамках методики розслідування ситуаційний вибір мети і завдання, способів та засобів їхнього вирішення.

По-друге, науково-технічний "фундамент", безсумнівно, відіграє більш значущу роль порівняно з тією, яку можна виразити в рамках тактичного прийому.

Необхідність використання техніко-криміналістичних прийомів неминуче призводить до органічного включення відповідних дій у тактику всієї слідчої дії, у тому числі її підготовку, робочий етап, фіксацію ходу і результатів. Відповідно і наукова розробка всієї тактики слідчої дії об'єктивно припускає аналіз можливостей використання при його проведенні техніко-криміналістичних методів і засобів.

Фактично в монографічних працях по тактиці окремих слідчих дій це давно вже і робиться, хоча не завжди достатньою мірою. Дуже перспективним, нам видається, і такий сучасний напрямок наукових розробок, коли окрема слідча дія стає об'єктом наукового дослідження саме в аспекті використання при її проведенні спеціальних криміналістичних знань, техніко-криміналістичних методів і засобів. У багатьох інших працях, присвячених тактиці проведення окремих слідчих дій, проблема використання техніко-криміналістичних засобів і методів під час проведення тієї чи іншої слідчої дії не лише не виділяється структурно, але й за текстом їй надається невиправдано мало уваги [11, с.36].

Дуже істотним напрямком, у якому реалізується зв'язок техніки і тактики, є також використання математичних методів і обчислювальної техніки в розробці проблем планування розслідування. Цей зв'язок потім стає більш конкретним стосовно створення криміналістичних моделей окремих видів злочинів і алгоритмів, реалізованих з використанням ЕОМ, у тому числі методики розслідування, що стосується, окремих видів злочинів. Теоретична основа для реалізації зазначеного зв'язку була сформульована в цілій низці робіт учених-криміналістів. Базою для публікацій були результати досліджень у сфері моделювання і правової кібернетики. Однак реальний вплив цих досліджень на практику виявився менш значним, ніж очікувалося.

Loading...

 
 

Цікаве