WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення - Реферат

Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення - Реферат

Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення
Неоднакові умови, порядок, наслідки усиновлення, підстави, порядок і наслідки його припинення, зміна, визнання недійсним у різних правових системах викликають колізії, які врегульовуються нормами міжнародних договорів, зокрема про правову допомогу, та внутрішнім законодавством України.
Більшість договорів про правову допомогу містять колізійні норми щодо усиновлення. Виняток становлять Договори з Грецією. Іраком, Італією, НДРЙ, Китаєм, Кіпром, Тунісом, Фінляндією. У випадках усиновлення найчастіше застосовується законодавство тієї договірної держави, громадянином, якої є усиновитель під час подання клопотання. Якщо усиновитель є громадянином однієї договірної держави, а місце проживання має на території іншої, то застосовується законодавство держави - його місця проживання.
Якщо законодавство договірної держави, громадянином якої є усиновлюваний, вимагає згоди усиновлюваного, його законного представника, дозволу компетентного державного органу, то вимоги цього законодавства повинні бути виконані. У договорах зазначається, що можливі обмеження усиновлення, пов'язані зі зміною місця проживання усиновлюваного на місце проживання в іншій державі.
Якщо подружжя, яке усиновлює, є громадянами різних договірних держав, повинні бути дотримані вимоги законодавства обох держав. У разі проживання подружжя на території однієї з договірних держав застосовується законодавство цієї держави. Зазначене стосується і скасування та визнання усиновлення недійсним.
У справах про усиновлення, скасування та визнання усиновлення недійсним, компетентним є орган тієї договірної держави, громадянином якої є усиновитель під час подання клопотання. Якщо усиновлюваний є громадянином однієї договірної держави, а проживає на території іншої, де має місце проживання також усиновитель, компетентним є й орган цієї договірної держави (ст. 29 Договору з Грузією, ст. 29 - з Естонією, ст. 29 - з Литвою, ст. ЗО - з Польщею).
У деяких договорах передбачено, що у справах про усиновлення чи його скасування особами з різним громадянством компетентними є установи тієї договірної держави, на території якої подружжя має чи мало останнє спільне місце проживання або місцеперебування (ст. 33 Договору з Албанією, ст. 26-3 Алжиром, ст. 33 - з КНДР; ст. 35 - з Чехосло-ваччиною).
Окремі договори про правову допомогу для вирішення питань про усиновлення пропонують застосовувати тільки одну колізійну прив'язку - закон громадянства усиновлюваного. Вона застосовується і до визначення установи, яка є компетентною у винесенні рішення про усиновлення (ст. ЗО Договору з Молдовою).
У разі відсилання колізійної прив'язки до законодавства України про усиновлення використовуються норми КпШС України із змінами та доповненнями, внесеними, зокрема, Законом України від ЗО січня 1996 р.; гл. 35-А Цивільного процесуального кодексу України1; інші норми цього кодексу; Порядок передачі дітей, які є громадянами України, на усинов-лення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім'ях усиновителів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 p.2 (далі - Порядок передачі дітей на усиновлення).
Стаття 199 КпШС України (в редакції від ЗО січня 1996 p.)3 встановлює прив'язку до законодавства України, що застосовується до усиновлення іноземними громадянами дітей, які є громадянами України і проживають поза межами України. Інші норми, якими відповідно до Закону від ЗО січня 1996 p. доповнено КпШС України, відображені у Порядку передачі дітей на усиновлення. Так, згідно з зазначеними нормами законодавства усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадянами, що перебувають у шлюбі з громадянами України, на території України провадиться з урахуванням норм гл. 14 КпШС України в порядку, передбаченому для громадян України та у випадках, коли вичерпано всі можливості щодо усиновлення, взяття під опіку (піклування) чи на виховання цих дітей у сім'ї громадян України, а також коли ці діти перебувають на обліку в Центрі з усиновлення дітей при Міністерстві освіти України (далі - Центр) не менше одного року.
У разі, коли іноземні громадяни перебувають у родинних стосунках із дітьми або усиновлюють дітей, які мають захворювання, зазначені в Переліку, затвердженому Міністерством охорони здоров'я України, усиновлення провадиться без дотримання термінів перебування дітей на обліку в Центрі.
Права та обов'язки іноземних громадян - кандидатів в усиновителі чи усиновителів передбачені законодавством України, зокрема Порядком передачі дітей на усиновлення. Іноземні громадяни, що виявили бажання усиновити дитину, яка є громадянином України, повинні звернутися з письмовою заявою до Центру про взяття їх на облік кандидатами в усино-вителі та надання скерування на відвідання відповідного державного дитячого закладу для підбору, знайомства та установлення контакту з дитиною. До заяви додаються документи, передбачені Порядком передачі дітей на усиновлення, легалізовані в установленому порядку, перекладені українською мовою. Ці документи мають бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено законодавством України або міжнародним договором України. Термін дії цих документів один рік. Переклад засвідчується в
Loading...

 
 

Цікаве