WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Підготовка прокурора до судових дебатів - Реферат

Підготовка прокурора до судових дебатів - Реферат

Реферат на тему:

Підготовка прокурора до судових дебатів

Закони України від 21 червня та 12 липня 2001 р. "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України", зміни й доповнення до Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України є частиною судово-правової реформи і мають на меті подальшу демократизацію законодавства про судоустрій та судочинство, розширення прав учасників кримінального процесу, виконання головними суб'єктами, які ведуть кримінальний процес, функцій обвинувачення, захисту або вирішення справи (правосуддя). Згідно зі ст.161 КПК [2, c. 374] України, розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності. Функцію обвинувачення покладено на прокурора (ст.121 Конституції України [1, ст.121]).

Внесені відповідно до вимог Конституції України зміни й доповнення до КПК визначили нові завдання прокурора щодо підтримання державного обвинувачення в суді, які потребують з'ясування змісту прокурорської діяльності ролі й процесуального статусу прокурора в суді, методів вивчення і конспектування кримінальної справи, підготовки плану участі прокурора в попередньому розгляді кримінальної справи, в судовому розгляді та ін.

Дослідженню цього інституту діяльності прокурора приділяли свою увагу такі вчені: І.В. Вернидубов, М.В. Косюта, Ю.І. Крючко, В.М. Маляренко, С.В. Матієко, О.Р. Михайленко, М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, В.П. Шибіко, М.Є. Шумило та ін. У своїх дослідженнях вони доходять висновку, що при розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту й вирішення справи не можуть покладатися на один і той самий орган чи на одну і ту саму особу. Суд позбавлений можливості виконувати функцію обвинувачення, а тому її виконує прокурор.

Побудова кримінального процесу як змагального поєднується з диспозитивністю. Згідно з ч.5 ст.161 КПК України, прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні їх переконливості перед судом. Особливо велику роль у судовому розгляді законодавець надає прокурору. Беручи участь у судових дебатах, прокурор підбиває підсумки судового слідства, сприяє суду у поставленні законного і обґрунтованого вироку. Завдання пропонованої статті – необхідність підготовки прокурора до судових дебатів.

Згідно з законом (гл. 27 КПК), судові дебати і останнє слово підсудного становлять окремий кримінально-процесуальний інститут, що регулює самостійну частину судового розгляду. Але, як справедливо зазначено в літературі, "судові дебати" (обговорення сторін) означають лише одну дію, що проходить у суді, без розкриття головного – хто бере участь у дебатах [16, c.133].

Назву "судові дебати" взято з французького (debats judiciaines – судові дебати, судові обговорення; debats, debatte – спір, суперечка, – обмін думками, дискусія. Дебати полягають у промовах прокурора, потерпілого і його представника, цивільного відповідача або їхніх представників, захисника, підсудного (ст.318 КПК). Закон у першу групу дебатуючих об'єднує тих, хто повинен стояти на обвинувальних позиціях, а потім тих, хто захищається. Серед дебатуючих-обвинувачів перше місце відводиться прокурору.

Головними особливостями судової промови порівняно з іншими видами ораторського мистецтва є: офіційний (публічний) характер промови; полемічність; спрямованість (до суду); попередня зумовленість змісту (справа, яку слухає суд); підсумковий характер судової промови [6, c. 85].

Тому підготовка прокурора для підтримання державного обвинувачення в суді і участь його безпосередньо в судових дебатах має комплексний, різнобічний характер. Ця підготовка помагає передусім у зборі, аналізу, систематизації відповідних матеріалів та власне підготовки самої промови із застосуванням написаних текстів [3, c. 294-334].

Збір відповідних матеріалів, даних до судових дебатів прокурор починає з ознайомлення з матеріалами справи. Однак суттєве значення для нього має судове слідство, яке не ототожнюється з досудовим і в якому прокурор повинен відігравати активну роль, досліджуючи докази в умовах судового розгляду справи не тільки з позиції звинувачення, а й захисту підсудного, пом'якшення його провини.

Збір матеріалів супроводжується їхнім аналізом. Це єдиний взаємопов'язаний процес. Докази аналізуються передусім з погляду їхньої допустимості. Докази, отримані з порушенням закону, не можуть бути покладені в основу обвинувачення підсудного. Оцінюють докази в їхній сукупності, а не поодинці. Усі зібрані прокурором матеріали, особливо з багатоепізодних, багатотомних справ необхідно систематизувати з тим, щоб у них можна було б швидко розібратися і належно підготуватися до виступу в судових дебатах. Таку систематизацію можна проводити щодо окремих підсудних чи певних епізодів. Готуючись до судової промови, прокурор повинен дотримуватися вимог, передбачених законом (ст.318 КПК): він має право посилатися лише на ті докази, що були досліджені в судовому засіданні; тривалість судових дебатів не обмежується певним часом, якщо промовець не виходить за межі розглядуваної справи.

Цінність промови не в її тривалості, а в змісті та суті. Тут бажано дотримуватися відомих слів Н.А. Некрасова – "щоб словам було тісно, а думкам – роздолля...". А.П. Чехов підкреслював, що стислість – сестра таланту. Прокурор повинен дотримуватися і такої вимоги, як ретельна підготовка до промови, експромт тут не доречний. Позиція державного обвинувача в його виступах має бути чіткою, однозначною і повністю ґрунтуватися на доказах, перевірених, досліджених в суді з додержанням процесуальної форми [12, с.59]. Отже, прокурору доцільно користуватися тезами свого виступу і поєднувати елементи таких типів промов, як написані тексти, тези і імпровізаційні промови (експромт).

Опитувані нами державні обвинувачі показали, що частіше вони використовують у своїх промовах тези виступів, які заздалегідь готують. Для того щоб промова досягла своєї мети, вона повинна відповідати вимогам розумної, професійної простоти, бути чіткою, зрозумілою. У відомого класика є доречні слова "вміти говорити просто і ясно, доступною масі мовою, відкинувши рішуче геть важку артилерію мудрованих термінів, іноземних слів, завчених, готових, але не зрозумілих масі, не знайомих їй лозунгів, визначень, висновків. Треба вміти без фраз, без вигуків, з фактами і цифрами в руках розтлумачити питання..." [9, c.84-85].

За своєю композицією промова повинна бути гармонійною, логічною, послідовною, внутрішньо злагодженою і завершеною. Практика виробила таку структуру промови прокурора в судових дебатах: вступ, фабула і оцінка доказів, обґрунтування кваліфікації злочину, характеристика особи підсудного і потерпілого, обґрунтування міри покарання, аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, підсумки [12, c.61-63]. У такому випадку ця система викладена, можна сказати, за максимумом і зорієнтована на перелік питань, що вирішуються судом при постановленні вироку (ст.324 КПК). Однак ці питання різні автори класифікують неоднозначно, тому і перелік складових промови прокурора визначається по-різному [14, c. 197-205; 11, c. 35-43; 13, c. 214-221; 8, c. 152-190]. Проте як би не визначалася система елементів промови, у ній обов'язково мають бути викладені: у вступі – характеристика злочину з суспільно-політичних позицій; особливості справи, що розглядається, та інші питання з тим, щоб увести слухачів у тему основного змісту розмови, привернути їхню увагу до свого виступу. Далі треба коротко викласти фабулу справи, її суть. Це можна зробити в порядку хронології, тобто в тій послідовності, як обставини справи встановлювалися на досудовому і судовому слідстві. Цей спосіб веде слухача шляхом, пройденим органами розслідування і підтвердженим у судовому засіданні. Можна застосувати і планомірний спосіб викладення фабули справи, тобто в тій послідовності як розгорталися обставини справи в дійсності. Допускається і комбінація цих прийомів, особливо при складних, заплутаних злочинах.

Серцевиною і найголовнішою частиною промови прокурора є аналіз і оцінка доказів, зібраних по справі, оскільки тільки на доказах, притому досліджених в судовому засіданні, повинні ґрунтуватися судові рішення, постановлятися вироки. Оцінюються докази поодинці, а також в сукупності щодо епізодів злочинів і злочинців. При оцінюванні доказів важливо дотримуватися принципу об'єктивності, не перебільшувати значення одних доказів і принижувати важливість інших. Фактичні дані, що є доказами, не поділяються на хороші і погані. Кожний доказ має своє значення як окремо, так і в сукупності з іншими.

У своїй промові прокурор повинен також обґрунтовувати кваліфікацію злочину, до якої він дійшов, тобто дати правову оцінку вчиненого суспільно небезпечного діяння, юридичного вчинку, що постановлений у вину підсудному. А це означає, що необхідно провести ретельний аналіз усіх елементів складу злочину: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона і до кожного підвести доказову базу.

Багато помилок державні обвинувачі припускаються саме в питаннях кваліфікації злочинів, їхньої правової оцінки. Саме ця частина підтримання державного обвинувачення викликає найбільші ускладнення у прокурорів. Однією з причин цього є те, що деякі обвинувачі не надають належного значення кваліфікації дій підсудних і заздалегідь, до судового розгляду, не готуються до їхнього обґрунтування. Проте це є такою ж мірою важливе, як і аналіз доказів та пропозицій щодо покарання. Інша причина – недостатнє знання окремими прокурорами законодавства та теорії кримінального права. Протягом 2002 р. судами Чернівецької області розглянуто з постановленням вироку 2252 кримінальних справ. З усіх справ, направлених до суду з обвинувальними висновками, 2129 державних обвинувачень підтримали прокурори із області, а решта вироків постановлено зі справ приватного обвинувачення. В ході судового розгляду кримінальних справ державні обвинувачі приймали активну позицію в установленні істини у справі, чим сприяли судам у постановленні законних вироків. Разом з тим у деяких кримінальних справах прокурори займали неправильну позицію.

Loading...

 
 

Цікаве