WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Допустимість використання криміналістичної гіпнології під час підготовки до допиту - Реферат

Допустимість використання криміналістичної гіпнології під час підготовки до допиту - Реферат

Отже, інформація, добута із застосуванням гіпнорепродукції, як і будь-які інші показання свідків, підлягає оцінці за загальними правилами оцінки судових доказів з урахуванням і у взаємозв'язку з усіма матеріалами розслідуваної справи.

Актуальним є питання про оформлення акта гіпнорепродукції та значення його результатів. У цьому зв'язку слід наголосити, що, по-перше, відтворення інформації шляхом посилення недостатньо чітких мисленних образів гіпнорепродукційним методом потребує спеціальних знань. По-друге, цей процес отримання інформації є, по суті, дослідженням своєрідного об'єкта – потенційного носія повідомлень, що підлягають відшуканню. З погляду мети дослідження, тобто відновлення невідтворюваної і несприйнятної за звичних умов інформації, напрошується аналогія з криміналістичним дослідженням відновлення залитих чи знищених текстів у документах або ж з прочитанням нерозбірливих фонограм.

Отже, акт гіпнорепродукції – вид дослідження, яке схоже з багатьма іншими дослідженнями, що проводяться у межах розслідуваної кримінальної справи. Це означає, що воно може здійснюватись як на рівні первинного дослідження, здебільшого з оперативними цілями, так і у формі судової експертизи (судово-гіпнорепродуктивної) [3, с.186].

Експертне гіпнорепродуктивне дослідження відоме під назвою судово-психологічної експертизи за експериментально-сугестивним потенціюванням пам'яті [4; 18, с.182-184].

У юридичній літературі сеанс гіпнорепродукції проповано розглядати як сеанс опитування, результати якого слід оформляти "висновком експерта, котрий не має доказового значення" [5, с.8]. З цього випливає, що непроцесуальну дію (опитування) треба оформляти як дію процесуальну (судова експертиза). З цим важко погодитись, як не можна погодитись і з тим, що висновки за результатами судової експертизи певного виду (незалежно від змісту і завжди) у всіх без винятку випадках позбавлені доказового значення.

Відповідно до кримінально-процесуального закону судова експертиза у будь-якій галузі спеціальних знань, який встановлює певний доказовий факт, має значення засобу доказування.

Цілком очевидно, що для масового проведення такого виду дослідження треба організувати професійну підготовку достатньої кількості спеціалістів у галузі репродуктивного гіпнозу, створити для їхньої діяльності матеріально-технічні умови.

На думку спеціалістів, гіпнорепродукція неефективна щодо душевнохворих; осіб, які перебувають у стані душевного розладу; наркоманів; людей, які регулярно вживають сильнодіючі ліки, а також тих, що перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.

На відміну від перевірки на поліграфі, яка є найбільш ефективною за умови якомога скоршого після вчинення злочину її проведення, поспіх з проведенням сеанса гіпнорепродукції недопустимий. Тобто, якщо при перевірці на поліграфі критичні реакції найбільш чітко виявляються в момент, коли досліджувана особа ще не вийшла з фази посткримінального збудження, отримання інформації від учасника чи свідка злочину з допомогою гіпнорепродуктивного методу легше провести після того, як він заспокоїться, коли його нервова система функціонуватиме у нормальномуритмі. Важливо знати, що відображені на підсвідомому рівні образи у пам'ятi людини зберігаються тривалий час – майже протягом цілого року.

Ініціатор чи замовник гіпнорепродуктивного дослідження, якими можуть виступати оперативні або інші працівники органів дізнання, або ж слідчий, повинні скласти письмовий запит чи винести постанову про призначення судово-гіпнорепродуктивної експертизи. Потрібно коротко викласти фабулу справи, підстави для дослідження, подати необхідні відомості про потенційного носія інформації (про стан його здоров'я і загальний стан на даний момент), а також вказати запитання, що підлягають з'ясуванню.

Безпосередньому гіпнорепродуктивному дослідженню обов'язково передує співбесіда з обслідуваною особою з метою викликати у суб'єкта сприятливе ставлення до очікуваної процедури. Під час бесіди спеціаліст з'ясовує психо-фізіологічний статус, стан здоров'я, загальний стан особи, і тільки він відповідно до результатів бесіди вирішує питання про можливість та доцільність гіпнорепродукції. В разі позитивного висновку гіпнолог роз'яснює суб'єкту завдання майбутньої процедури, її нешкідливість для здоров'я, значення для розслідуваної справи отриманих відомостей на поставлені слідчим у постанові запитання та ін. Після бесіди спеціаліст доводить суб'єкта до гіпнотичного стану.

Повнота та якість отриманої під гіпнозом інформації залежить, передусім від застосованої гіпнологом методики. Її основним і безумовним правилом є абсолютна неупередженість, матеріальна незацікавленість спеціаліста в результатах гіпнорепродуктивного розпитування. Неприпустимо спонукати співрозмовника до бажаної відповіді, робити підказки чи психологічний тиск з метою отримання прийнятної для слідства інформації.

У довідці чи висновку експерта має бути зазначено: ким, де, коли, на підставі чого, у якій справі, з яких запитань, стосовно кого було проведено дослідження чи експертизу і яка інформація була отримана.

Добуті тактичні дані необхідно викладати з максимальною докладністю, у тій послідовності, з якою вони повідомлялися досліджуваною особою, пo можливості дослівно. Важливо зазначати ознаки впевненості або прояви невпевненості, з якими зроблені повідомлення, а також категоричність чи ймовірність відповідних тверджень. Гарантією достовірності результатів проведеного сеансу може виступати фіксація всього перебігу дослідження з допомогою звуко- чи відеозаписуючого апарата.

Інформація, добута із застосуванням гіпнорепродукції і процесуальним шляхом приєднана до матеріалів справи, може бути використана у процесі доказування. Однак для цього, зрозуміло, вона повинна бути опрацьована за загальними критеріями оцінки доказів та їх процесуальних джерел.

Література
  1. Алексеев Н.С. Реакционная роль криминалистики в современных капиталистических государствах // Криминалистика / Под ред. И.Ф. Крылова. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1976.

  2. Богомолова С.Когда и как ФБР использует гипноз // Записки криминалистов. – М., 1995. Вып. 5.

  3. Буль П.И. Основы психотерапии. – Л.: Медицина, 1974.

  4. Варшавский К.М. Гипносуггестивная терапия. – Л.: Медицина, 1973.

  5. Гримак Л.П. Возможности применения "следственного гипноза" для раскрытия преступлений. – М.: ВНИИ МВД РФ, 1997.

  6. Доспулов Г.Г. Психология допроса на предварительном следствии. – М.: Юрид. л-ра., 1976.

  7. Коновалова В.Е., Сербулов А.М. Тактика допроса при расследовании преступлении. – К.: РИО МВД УССР, 1978.

  8. Лисиченко В.К. Реакционная роль криминалистики в капиталистических странах // Специализированный курс криминалистики. – К.: Изд-во Киевской ВШ МВД СССР, 1987.

  9. Образцов В.А. Выявление и изобличение преступника. – М.: Юристъ, 1997.

  10. Образцов В.А. Использование возможностей криминалистической гипнологии при подготовке допроса // Криминалистика: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. В.А.Образцова. – М.: Юристъ, 1999.

  11. Павлов Н.В., Поворинский Ю.А. К вопросу о заимодействии первой и второй сигнальных систем в сомнамбулической фазе гипноза // Журн. высш. нервн. деятельн. – М. – 1953. Т.3. Вып.3.

  12. Порубов Н.И. Научные основы допроса на предварительном следствии. – 3-е изд., перераб. – М.: Высшая шк., 1978.

  13. Психологічний словник // За ред. В.І.Войтка. – К.: Вища шк., 1982.

  14. Рожнов В.Е. Гипнотерапия // Руководство по психотерапии. – М.: Медицина, 1974.

  15. Савинов Н. Опыт собирания ориентирующей информации с помощью гипноза // Записки криминалистов. – М., 1995. – Вып. 5.

  16. Селиванов Н.А. Получение информации с помощью гипноза // Пособие для следователя. Расследование преступлений повышенной общественной опасности / Под ред. Н.А.Селиванова и А.И.Дворкина. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Лига Разум, 1999.

  17. Силин Л.Ф. К объективной оценке гипнотического сна // Казанский мед. журн. – 1970. №6.

  18. Слободяник А. П. Психотерапия, внушение, гипноз. – 4-е изд., испр. и доп. – К.: 3доров'я, 1983.

  19. Срезневский В.B. Гипноз и внушение. – Л.: Медицина, 1927.

 У цьому зв'язку доречно згадати гучну свого часу в США кримінальну справу про кіднеппінг (масове викрадення дітей), блискуче розслідувану ФБР у 1977 році.

 Сугестологія – інтегративна галузь наукового дослідження, що вивчає психічні явища навіювання та самонавіювання.

Loading...

 
 

Цікаве