WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Допустимість використання криміналістичної гіпнології під час підготовки до допиту - Реферат

Допустимість використання криміналістичної гіпнології під час підготовки до допиту - Реферат

Реферат на тему:

Допустимість використання криміналістичної гіпнології під час підготовки до допиту

Під час розслідування кримінальних справ трапляються непоодинокі випадки, коли свідки-очевидці чи інші особи, які залучаються в сферу кримінального судочинства, схильні до співпраці зі слідством, хочуть повідомити відповідну інформацію, проте відчувають деякі труднощі, пов'язані з її пригадуванням.

Йдеться про складні для відтворення в пам'яті обставини кримінальної справи, які сприймались свого часу потерпілим або свідком-очевидцем за несприятливих умов.

До таких умов передусім можна віднести відповідний стан особи в момент сприйняття нею інформації: неуважність, хворобливість, втому, переляк, алкогольне чи інше сп'яніння; швидкоплинність події; чинники протидії сприйняттю обстановки і обставин злочину та ін. Крім того деякі обставини події важко відтворювані, оскільки мисленні образи їх є ослабленими, знебарвленими або практично втратили інформаційний зміст внаслідок природного забування або амнезію, викликану травмуванням чи стресовим станом.

Обставини, що сприймались людиною за несприятливих умов, відображаються і фіксуються в її пам'яті лише незначною мірою і переважно на підсвідомому рівні. Сучасний рівень психолого-психотерапевтичних знань робить принципово можливим оживлення пам'яті, вичленування із неї і репродукування слабко вираженої інформації шляхом розмови з її носієм, приведеним до стану гіпнотичного сну [3; 11, с.18-27; 14, с.98-112; 17, с.12-15; 18; 19].

На відміну від психологічною впливу на особу, яка не перебуває в стані сну, застосування психологічних реагентів щодо людини, приведеної в такий стан штучно, має за мету відновлення її пам'яті, ослабленої певними чинниками.

Метод посилення ослаблених мисленних раніше сприйнятих образів, обставин і обстановки злочину та отримання інформації про них, дістав у криміналістиці назву репродуктивного (репродукційного) гіпнозу, або гіпнорепродукції [16, с.35-44; 9; 10, с.561-567].

Перші спроби застосування гіпнозу для отримання інформації від потерпілих і свідків у кримінальних справах, починаючи ще з середини ХІХ ст. простежуються в багатьох державах Європи у Франції, країнах Скандинавії. У США метод криміналістичної гіпнорепродукції почав інтенсивно застосовуватись у правоохоронній практиці з 60-х років ХХ ст. Саме криміналістами цієї держави були розроблені сучасні рекомендації щодо "Слідчого гіпнозу" [2, с.246-250].

З часом цей метод почав інтенсивно застосовуватись і правоохоронними органами Канади, Великобританії, Ізраїля, Австралії та ін. У слідчій практиці цих держав нерідко траплялись випадки, коли тяжкі та складні для розкриття й розслідування злочини були доведені до логічного завершення тільки і саме завдяки застосуванню гіпнорепродуктивного методу [15, с.236-241].

Гіпноз як винятковий захід, що потребує спеціалістів найвищої кваліфікації та складних дослідницьких процедур, використовувався й далі використовується на Заході у справах про пограбування банків (із застосуванням зброї і з викраденням великих сум грошей), пов'язаних з кіднеппінгом, вимагательством, насильницькими злочинами, а також у деяких справах, що торкаються "білокомірцевої" злочинності. За допомогою гіпнозу створюється можливість прояснити прогалин у раніше даних показаннях, усунути наявні в них суперечності, неточності, а також недоречності, пов'язані з ненавмисною помилкою, мимовільними помилками сприйняття, відновлення, описом мисленних образів. Одержані таким шляхом відомості важливі не тільки з метою виявлення і переслідування винних осіб, але й для зняття підозри з невинних осіб, їх реабілітації, а також в інтересах інших цілей розслідування.

У криміналістичній літературі радянського періоду "допит під гіпнозом" розцінювався переважно у контексті "реакційної сутності буржуазної криміналістики". Так М.С.Алексєєв ставив цей метод в один ряд з методами оккультних "наук" [1, с.33].

Як такий, що не відповідає критеріям допустимості, розцінював цей метод В.К.Лисиченко. Він стверджував, що в державах Заходу гіпноз застосовувався під час допитів особливо "стійких" (впертих) підозрюваних та обвинувачених, і цим самим підкреслював його негативний характер [8, с.33].

Зрозуміло, що такі погляди були даниною часу, реквізитом епохи протистояння двох полярних політико-економічних систем, відповідною ознакою політизації суспільних наук, що тільки перешкоджало незалежній та неупередженій оцінці технічних засобів, тактичних прийомів та методів боротьби зі злочинністю, які були започатковані й розроблені в державах з несоціалістичним устроєм.

Незважаючи на безальтернативну критику допиту під гіпнозом з боку елітних вітчизняних криміналістів, розглядуваний метод продовжував удосконалюватись і завойовувати нових прихильників.

Випадки успішного використання гіпнорепродуктивного методу відомі і на території України. Опишемо такий випадок. Водій легкового автомобіля, обганяючи на великій швидкості інший, виїхав на зустрічну смугу і збив велосипедиста, 17-річного юнака, який на місці події помер, а винний водій втік. Водій автомобіля, який було обігнано і двоє його пасажирів повідомили тільки те, що їх обігнав автомобіль, можливо, марки "Волга" білого кольору. Така мінімальна інформація від трьох осіб, за достатньо сприятливих умов для сприйняття, змусила слідчого вдатись до співбесіди з цими очевидцями події у присутності спеціаліста у галузі гіпнозу. Ніхто із свідків проти цього не заперечував.

Перебуваючи у гіпнотичному стані один із свідків згадав: на кузові "Волги" лежали якісь предмети поздовжньої форми, накриті тканиною жовтого кольору і кінці їх виступали. У задньому оглядовому вікні автомобіля висіла іграшка чорно-білого кольору. У пам'яті опитуваного збереглась також перша літера держномера "М". Така літера могла наштовхнути на думку, що "Волга" мала московську прописку. Виступаючі предмети асоціювались у свідомості з вудочками, а чорно-біла іграшка в задньому вікні – з зображенням пінгвіна.

У цьому випадку сеанс гіпнорепродукції був оформлений випискою спеціаліста, який його проводив. До матеріалів справи цей висновок не приєднувався, а був поміщений до наглядового провадження. Разом з тим одержані таким шляхом дані про автомобіль, який зник з місця події, відіграли важливу роль у його розшуку і під час допиту водія П., який визнав себе винним у дорожньо-транспортній події [5, с.38-40].

Про перспективу застосування методу гіпнорепродукції у слідчій практиці свідчать матеріали анкетування практичних працівників, проведеного в 1997 році в Російській Федерації. В Україні таке опитування не проводилось і будь-яких даних з цього приводу немає. За даними ВНДІ МВС РФ, із 237 опитаних за спеціальними анкетами працівників внутрішніх справ на запитання про допустимість використання гіпнозу для отримання криміналістично значимої інформації 183 із 14 регіонів Росії відповіли позитивно. 38 респондентів утрималось і лише 16 поставились до методу гіпнозу негативно [5, с.8].

З метою впровадження в практику методу гіпнорепродукції для одержання інформації від учасників слідчих дій, щоб поліпшити можливості організації розкриття злочинів, необхідно узагальнити накопичений досвід застосування цього методу як у медичній практиці, так і в слідстві, і на підставі одержаних даних нормативно врегулювати порядок й умови його допустимості.

Гіпнорепродуктивний метод, як видається, відповідає всім критеріям допустимості, що пред'яляють до технічних і тактичних засобів кримінального процеса. Він, без сумніву, є науково обґрунтованим, що засвідчує багаторічна практика в багатьох державах і в різних сферах людської діяльності.

Такий метод жодною мірою не принижує людської гідності, тим більше, що він застосовується винятково за згодою відповідного суб'єкта. Здоров'ю людини гіпноз не шкодить, навпаки, він – корисний [18, с.118-125].

Скептики, намагаючись запевнити у зворотному, аргументують фактором втручання у свідомість іншої особи. Проте без втручання у свідомість людини, неможливо уявити собі жодну більш-менш серйозну тактику і, зокрема, допиту.

З цього привиду доречно зазначити, що в психолого-криміналістичній літературі вже давно переважає позиція, згідно з якою заперечення правомірності втручання у свідомість допитуваної особи, правомірності психічного впливу на неї є помилковою і безперспективною [6, 7, 12].

Але який критерій точності інформації, отриманої під гіпнозом? Видається, що для з'ясування допустимості у кримінальному судочинстві методу гіпнорепродукції це питання не є суттєвим. Добре відомо, що свідки й потерпілі, які дають у справі показання, часто помиляються, і на момент отримання цієї інформації ніхто не знає про відсоток помилковості їх свідчень. Разом з тим статус показань цих осіб безсуперечний: вони виступають процесуальними джерелами доказів. Отже, не ставиться під сумнів допустимість використання у доказувані показань допитуваних осіб тільки тому, що вони можуть містити помилкові або ж неправдиві відомості. Тут все зводиться до дотримання в цьому процесі відповідних процедур збирання, перевірки й оцінки доказів, одержаних із зазначених джерел.

Loading...

 
 

Цікаве