WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінальна відповідальність юридичних осіб за господарські злочини - Реферат

Кримінальна відповідальність юридичних осіб за господарські злочини - Реферат

Реферат на тему:

Кримінальна відповідальність юридичних осіб за господарські злочини

У зв'язку з переходом до ринкової економіки та зумовленою цим потребою зміни кримінального законодавства і пристосування його до нових соціально-політичних і економічних умов у кримінально-правовій літературі відродився давній спір про встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб. Це питання привертає до себе увагу як широких верств населення, так і практичних працівників. Так 45% опитаних мною в ході анкетування осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, назвали введення кримінальної відповідальності юридичних осіб за цей делікт, поряд з відповідальністю фізичних осіб, одним із найоптимальніших способів удосконалення норми про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. У науковій літературі ця проблема активно обговорюється щодо екологічних злочинів, особливо в сфері екологічної безпеки [2, с.35-36; 8, с.28-29]. На користь введення кримінальної відповідальності юридичних осіб автори наводять багато аргументів, зокрема: загострену екологічну ситуацію, безвідповідальну діяльність міністерств і відомств, наплив у країну міжнародних підприємців [2, с.35-36; 8, с.28-29], неефективність цивільно-правових заходів щодо юридичних осіб [14, с.89]; можливість призначати високі штрафи, можливість великого суспільного резонансу від судових процесів у справах про кримінальну відповідальність юридичних осіб з участю прокурора (останні з названих доводів висловлені А.В.Наумовим на конференції, присвяченій обговоренню проекту КК Російської Федерації [6, с.69]). Однак прихильники цього нововведення не доводять правової обумовленості відповідальності юридичних осіб і не показують перспектив її реалізації в сучасних соціально-політичних умовах [1, с.518]. Деякі інші аргументи прихильників введення інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб, зокрема той, що виявленням протиправних діянь, які не є злочинами, майже ніхто не займається [14, с.89], заслуговують на увагу, проте це проблема не кримінального права. Вона може і повинна бути подолана іншими методами.

Як відомо, проблема кримінальної відповідальності юридичних осіб у правовій науці далеко не нова. Вона поставала в юридичній доктрині та законодавчій практиці в періоди змін в економіці та суспільному житті. Так, як вказував Н.С.Таганцев, принцип кримінальної відповідальності осіб юридичних, тобто "всього того, що, не будучи особою фізичною, здатне знаходитися в юридичних відносинах, мати права і обов'язки", а також міст і общин був загальновизнаний в середньовіковій літературі і законодавстві Німеччини, Італії, Франції. Багато знаних німецьких, італійських, французьких криміналістів вважали це положення беззаперечним [11, с.369, 370]. Але, починаючи з праць Савіньї і Фейєрбаха, відбувається поворот у теоретичних поглядах, і з середини ХІХ ст.принцип "кримінальної безповідальності" юридичних осіб стає пануючим. У кінці ХІХ ст., незважаючи на остаточне негативне вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності юридичних осіб, спір про його доцільність був відроджений німецькими цивілістами і підтриманий та розвинений представниками науки кримінального права. Такі позиції обґрунтовувались тим, що вчинення злочинів юридичними особами в межах їх дієздатності можливе, і до них, як до носіїв правових благ, кримінальне покарання може бути застосоване. Вважалося, що юридичні особи можуть вчиняти такі злочини, як обман за зобов'язаннями, лихварство, розповсюдження заборонених творів, зловживання на виборах. З можливих кримінальних покарань, які можуть бути застосовані до юридичних осіб, називались: смертна кара (у вигляді розпуску чи закриття юридичної особи); позбавлення волі (у вигляді вигнання, вислання, заборони перебувати у визначеному місці); позбавлення різних прав; майнові стягнення; опублікування вироку [11, с.370].

У російському кримінальному праві питання про відповідальність юридичних осіб було принципово поставлене тільки у зв'язку з виданням Уложення 1845 р. У матеріалах по складанню Уложення ідея відповідальності юридичних осіб заперечувалась. Можна сказати, що в російському кримінальному законодавстві юридичні особи не визнавались суб'єктами злочину, за деякими винятками дискримінаційного характеру. Зокрема, у виданні Уложення 1885р. встановлена відповідальність єврейських общин за переховування військових утікачів – євреїв [12, с.391-392].

У сучасному праві зарубіжних країн встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб досить поширене. Юридичні особи визнаються суб'єктами злочину за кримінальним законодавством США [10], ФРН [4]. В результаті нової кодифікаціїї інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб введено у Франції [7, 69-80], Голландії [6, с.68], Китаї [6, с.68]. Пропонується і підтримується в теорії введення цього інституту в Японії [13, с.83].

Питання про встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб порушувалось у зв'язку з обговоренням проекту Кримінального кодексу Російської Федерації [5, с.82; 6, с.68-69; 14, с.89], а також проекту КК України, підготовленого комісією Верховної Ради України [3].

Видається, що встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб взагалі за будь-які злочини, в тому числі і за господарські, а отже, визнання їх можливими суб'єктами злочину, є неприйнятним для законодавства України.

Як зазначав ще Н.С.Таганцев, визнання принципу відповідальності юридичних осіб внесло б безладдя в теорію кримінального права, оскільки неможливо визначити обсяг і умови такої відповідальності суб'єктів злочину – юридичних осіб. Кримінальну відповідальність юридичних осіб можна припустити тільки щодо обмеженої кількості діянь. Інтерпретуючи висловлювання Н.С.Таганцева щодо сьогоднішньої ситуації, це могли б бути злочини, які вчиняються в зв'язку з економічною діяльністю юридичних осіб (екологічні злочини, господарські злочини). Крім того, умовні обмеження слід було б допускати і при застосуванні покарань до таких "суб'єктів злочину". Існуюча система покарань не надається для застосування їх до юридичних осіб. За виразом того ж таки Н.С.Таганцева, як можна посадити в тюрму, відправити в заслання чи на каторгу акціонерне товариство, земство [12, с.388].

Введення кримінальної відповідальності юридичних осіб могло б викликати незручності при застосуванні права. Як вказує Н.Ф. Кузнєцова, такі незручності уже виникли у Голландії та Франції, нові КК яких містять положення про кримінальну відповідальність юридичних осіб. Зокрема, у Голландії за весь час існування інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб такому суб'єкту був винесений лише один вирок – за забруднення водойм. На думку Н.Ф.Кузнєцової, труднощі в правозастосуванні виникають через те, що правопорушення юридичних осіб не узгоджуються з поняттям злочину як дії або бездіяльності; неможливо встановити причинний зв'язок між заподіяною шкодою і конкретним діянням юридичної особи, не дотримується принцип заборони подвійної відповідальності за один і той же злочин і юридичної особи, і її керівників; неможливо визначити вину в формі умислу або необережності, оскільки психічне відношення до наслідків у юридичної особи встановити не вдається [6, с.68-69]. Крім того, це видається юридично неможливим здійснити і у нашому правовому полі.

Так юридичні особи, виступаючи суб'єктами цивільних правовідносин, наділені певною правоздатністю. Причому така правоздатність обмежена. Її обсяг залежить від задекларованих цілей діяльності юридичної особи. І "тільки ті дії юридичної особи, які вчинені у відведеній їй державою правовій сфері, мають юридичне значення" [11, с.372]. Інші дії – юридично нікчемні. Але неможливо припустити, як вказував Н.С.Таганцев, щоб держава визнала спеціальну правоздатність юридичних осіб і у сфері злочинних діянь [11, с.372]. Відзначимо, що самі юридичні особи не вчиняють ніяких юридично значущих дій. У всіх правовідносинах від імені юридичної особи завжди виступають її уповноважені представники, які і вчиняють дії, що можуть бути визнані злочинними.

Loading...

 
 

Цікаве