WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Фальшивомонетництво: структура криміналістичної характеристики - Реферат

Фальшивомонетництво: структура криміналістичної характеристики - Реферат

Реферат на тему:

Фальшивомонетництво: структура криміналістичної характеристики

Найдискусійнішим в теорії криміналістичної характеристики злочинів є питання про її структуру, тобто кількісний та якісний склад її елементів – криміналістично значущих ознак злочинів. Л.О. Сергєєв свого часу виокремив такі елементи: особливості способів і слідів злочинів, обставини вчинення злочину, відомості, які характеризують учасників злочину, об'єкт посягання [1, с.43]. За даними М.В. Салтевського, інші автори називають до 8 елементів [2, с.15], а з порівняльного аналізу запропонованих структур загальної криміналістичної характеристики автор доходить висновку, що головно описуються чотири сторони злочину: 1) предмет безпосереднього посягання; 2) спосіб вчинення злочину в його широкому розумінні; 3) типова обстановка – слідова картина в її широкій інтерпретації; 4) особа злочинця [3, с.267]. Названі чотири елементи прийняті за основу загального (типового) складу криміналістичної характеристики провідними українськими криміналістами.

Крім зазначених, вказуються ще й такі елементи: класифікація злочинів (О.Н. Колесніченко, В.Ф. Єрмолович); механізм вчинення злочину (В.А. Образцов, І.Ф. Герасимов, М.П. Яблоков, О.М. Васильєв); обстановка і обставини вчинення злочину (М.О. Селіванов, В.Г. Танасевич, М.П. Яблоков); засоби і знаряддя, які використовувалися для вчинення та приховання злочину (І.Ф. Пантєлєєв, В.Ф. Єрмолович); слідчі ситуації (О.М. Васильєв, С.І. Винокуров, О.Г. Філіппов); характеристику вихідної інформації (І.А. Возгрін, Р.С. Бєлкін); визначення поняття розглядуваного злочину (І.А. Возгрін); коло обставин, які підлягають з'ясуванню (М.П. Яблоков); поширеність і суспільна небезпека злочину (І.Ф. Герасимов, В.О. Ледащєв); мотиви вчинення злочинів (І.О. Возгрін); подія злочину (В.Н. Долинін, В.І. Сорочинський); зв'язок характеризованого злочину з іншими (включаючи ті, що вчиняються для приховання характеризованого), способи уникнення кримінальної відповідальності і покарання (В.Ф. Єрмолович).

Формуючи криміналістичну характеристику окремого виду злочинів, зокрема і фальшивомонетництва, з метою вичленення елементів, які можуть і повинні входити у її структуру, передусім розглянемо концептуальні положення з приводу підходів до побудови структури криміналістичної характеристики, різноманіття яких свідчить про дискусійність цієї проблематики.

Висловлена ще Л.А. Сергєєвим думка про те, що структура криміналістичної характеристики окремих видів злочинів не повинна вичерпуватися строго визначеним і жорстким (закритим) переліком її елементів, на сьогодні у криміналістів суперечок вже не викликає. Як аксіома трактується й те, що "набір" структурних елементів криміналістичних характеристик не може розглядатися як замкнута, єдина та незмінна система для всіх видів злочинів [4, с.42] і стосовно окремих видів злочинів цей "набір" може видозмінюватися (скорочуватися та розширюватися). Проте це не знімає тієї проблеми, що елементи структури криміналістичної характеристики злочинів до цього часу визначають різнобійно, а спроби уніфікувати систему її елементів шляхом виділення найтиповіших із усіх вказуваних у криміналістичній літературі не дають позитивних результатів для криміналістичної науки і тим більше для практики. Досить поширеним є інтуїтивне визначення криміналістично значущих ознак злочинів, досі не розроблено єдиного підходу до обґрунтування включення чи не включення конкретних елементів до її складу, бракує критеріїв диференціації і розмежування окремих її елементів, а елементи, що включаються до криміналістичної характеристики окремих видів злочинів знаходяться за ієрархією на різних порядкових рівнях, не збігаються об'єми понять (елементів). Саме тому важливо з'ясувати принципи, критерії для відбору її елементів.

По-перше, у ході розслідування на базі криміналістичної характеристики виду злочинів здійснюється криміналістичний аналіз існуючої слідчої ситуації, результатом якого є загальні та окремі версії, а потім визначається і перелік доказових фактів, що підлягають встановленню. Відтак кількість та зміст елементів криміналістичної характеристики виду злочинів зумовлені передусім системою обставин, що входять до предмета доказування, який конкретизується елементами складу злочину, передбачених відповідною статтею КК і межами доказування. Іншими словами, криміналістичний аспект характеристики злочинів підпорядкований завданням доказування по кримінальній справі (Г.А. Матусовський, Ю.В. Шепітько) [5, с.370].

Предмет доказування є вихідною базою для визначення компонентів структури криміналістичної характеристики, а елементи криміналістичної характеристики наповнюють предмет доказування по певній категорії справ конкретним змістом, деталізують його. Звідси, природно постає запитання: чи можливо сформувати криміналістичну характеристику виду злочинів, яка б охоплювала відомості про всі структурні елементи предмета доказування по відповідній категорії справ? Окремий предмет доказування конкретизується на підставі складу злочину, у деяких випадках (спеціальна протиправність) і на підставі норм інших галузей права (цивільного, фінансового...); при визначенні структури предмета доказування враховуються і загальні умови кримінальної відповідальності: а) умови наявності підстав кримінальної відповідальності (осудність особи, конкретні форми діяння, стадії злочину, співучасть, добровільна відмова та ін.); б) передумови кримінальної відповідальності (строки давності, територіальна дія кримінального закону, зміна обстановки, що потягла втрату суспільної небезпеки діяння чи особи, тощо); в) обставини, які впливають на характер кримінальної відповідальності та вибір кримінального покарання (малозначність, необхідна оборона, крайня необхідність, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання). В той час як внаслідок вчинення злочину в навколишній обстановці відображається тільки інформація про властивості особи злочинця, засоби і способи вчинення злочинних дій, тому важко не погодитись із висновком С.Н. Чурилова про те, що "сформувати криміналістичну характеристику, яка охоплювала б відомості про всі структурні елементи предмета доказування, неможливо" [6, с.328]. Але криміналістичні знання про певний вид злочинів певною мірою збагачують інші характеристики злочину і специфічно сприяють конкретизації, визначенню розгорнутого та поглибленого переліку обставин, які підлягають доказуванню, по певній категорії кримінальних справ.

Отже, основою для структури криміналістично значущих елементів є предмет доказування. Разом з тим криміналістичним вивченням злочину охоплюються сліди і так звані проміжні (допоміжні) факти, які є засобами доказування, а також події як кримінальної, так і некримінальної природи, які передували, супроводжували чи настали після досягнення злочинного результату, тобто так чи інакше були пов'язані із вчиненням злочину, і сліди, що виникли при цьому, у тому числі сліди протидії злочинця органам правосуддя [7, с.51].

По-друге, як неодноразово наголошувалося, криміналістична характеристика не повинна фактично підміняти собою інші елементи окремої криміналістичної методики: предмет доказування; типові слідчі ситуації (у тому числі і характер вихідних даних); відомості про виявлення злочинів, етапи розслідування, шляхи доказування, напрями розслідування. Названі елементи, крім предмета доказування, нанашу думку, у структуру криміналістичної характеристики не можуть входити ще й тому, що вони характеризують не сам злочин, а процес його розслідування. З цього приводу протягом останніх років В.А. Образцовим, В.К. Гавло, В.Я. Колдіним, С.Н. Чуриловим, В.І. Шикановим, Н.П. Яблоковим вводиться поняття "криміналістична характеристика розслідування злочинів" [8, с.25-26; 9, с.213; 10, с.8], під якою розуміються особливості, хід, етапи і вся своєрідність пошукової сутності розслідування злочинів.

З погляду сьогоднішнього стану розвитку теорії криміналістичної методики тривалий спір про взаємодію криміналістичної характеристики і предмета доказування видається вичерпаним. Незважаючи на зовнішню подібність елементів предмета доказування і криміналістичної характеристики, ці поняття не тотожні і не взаємопоглинаючі. І перше, і друге – різні за змістом і функціональною спрямованістю самостійні структурно-системні елементи методики розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика злочинів є криміналістичним аспектом вчення про злочин і являє собою систему (комплекс) відомостей про типові криміналістично значущі ознаки, властивості певного виду злочинів, у розслідуванні вона використовуються тільки з урахуванням обставин конкретного злочину. У ній на статистичному рівні відображена інформація ретроспективної (те, що вже відомо на початку розслідування і повинно бути використано при доказуванні обставин конкретної справи [11, с.25]) спрямованості. Обставини, що підлягають доказуванню – це перспективна сторона структури криміналістичної методики [12, с.57], їх встановлення – це визначена законодавцем кінцева мета розслідування; вони дають змогу слідчому цілеспрямовано побудувати та вести пізнавальний (доказовий) процес [13, с.68]. Предмет доказування формується з юридично значущих обставин, названих у законі, структура ж криміналістичної характеристики містить інформацію не правового, а криміналістичного характеру [8, с.254] – релевантні і нерелевантні ознаки, виведені на підставі аналізу і узагальнення слідчої практики [11, с.25], призначені для виявлення саме тих фактів, які підлягають доказуванню, сприяють вирішенню правових та процесуальних завдань. За висловом А.А. Хмирова, "предмет доказування визначає кінцеву мету, криміналістична характеристика допомагає знайти конкретні шляхи і способи її досягнення" [14, с.54].

Змістова різноплановість названих категорій виявляється ось у чому. У зміст криміналістичної характеристики включають сліди, їх комплекси, предмети-носії та ін., але не доказові факти їхньої наявності у навколишній обстановці, і тим більше не доказові факти, які характеризують причинно-наслідкові зв'язки між обставинами злочинної події. Доказові факти (засоби доказування) становлять доказову частину предмета доказування, а сліди і їхні об'єкти-носії – це сфера протиправної діяльності [6, с.336].

По-третє, не слід уводити до складу криміналістичної характеристики такі дані, що не належать до предмета дослідження криміналістики, а досліджуються іншими науками, зокрема кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією та ін. [15, с.365]. Тому недоцільно виділяти дані про поширеність, динаміку, структуру і суспільну небезпеку злочину; про стан і особливості боротьби з досліджуваною категорією злочинів; про політичні, соціальні і кримінально-правові наслідки злочинних дій; типові властивості і риси суб'єктів розслідування.

Loading...

 
 

Цікаве